Мирінець Оксана Василівна,

учитель початкових класів

Черкаської загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів № 6

Черкаської міської ради

 Черкаської області

 

Учитель для школи — це те ж саме, що сонце для всесвіту.

Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині.

Остання заіржавіє у мертвому заціпенінні, 

якщо він не зуміє вдихнути в неї життя і рух...

(А. Дістервег)

Ми живемо в світі який постійно змінюється, з`являються нові технології, постійно збільшується об`єм знань. Сучасне суспільство вже не може влаштувати вчитель тільки в якості транслятора інформації, тому роль вчителя істотно змінюється. Школі потрібен вчитель який  має творчі ідеї, здатен використовувати новітні педагогічні технології, той який працюватиме над постійним підвищенням кваліфікації і творчо підходить до організації навчального процесу.

Оточуючий світ змінюється з величезною швидкістю, тому і методи та способи навчання мають змінюватись. Процес навчання має стати більш пошуковим і проектним, а педагогічні технології мають бути направлені на розвиток мислення, навчати аналізу, вмінню робити вибір, брати участь в дискусії.

Д. Хіббен говорив, що освіта – це вміння правильно діяти в будь яких життєвих ситуаціях [1, с. 124].

Учителями стають для того щоб збагатити внутрішній світ дитини і розкрити для неї істинні людські цінності.

На даний час освіта  в сучасному світі стала однією з найважливіших умов зростання соціального і економічного добробуту, також стійким ресурсом для розвитку країни.

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, потребують перегляду і вдосконаленню процесу підготовки педагогічних кадрів.  Проте змінилися вимоги не тільки до вчителя, а й і до учня. Становлення і розвиток громадянського суспільства породжує гостру необхідність в педагогах, що володіють високою професійною компетентністю.

Отже сучасний учитель – це не тільки предметник, а й знавець дитячих душ, вихователь.

Треба зазначити, що в освітньому процесі дуже важливі такі чинники:

- особистісні якості самого педагога;

- професійна компетентність вчителя, в тому числі володіння педагогічною технологією;

- корпоративна культура, що склалася в даному навчальному закладі;

- культура взаємодії з соціумом: родиною, громадськістю, владою.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський в своїй книзі «Сто порад учителеві» зазначав, що вчителем потрібно стати насамперед для себе, і, якщо в тобі є джерело світла, запали його і  йди без страху, адже дорогу зможе осягти лише той хто йде вперед [5].

Тому одне з найважливіших місць відводиться вчителю нової формації. Постає питання яким він має бути, що таїти в собі…. Шукаючи відповідь на це питання знайшла результати опитування, які на мою думку досить повно розкривають навички, якими має володіти оновлений вчитель…

  1. Це має бути людина, яка єпсихологічно та емоційно компетентною. Тобто вчитель розуміє та приймає відмінності учнів та їхніх потреб, життєрадісний та цілісний, вміє створити позитив у навчанні, толерантний, справедливий, розуміє свій внутрішній світ та приймає помилки (свої та інших).
  2. Лідер іменеджер. Це людина, яка бере відповідальність за успіх свого учня, добре працює у команді з іншими вчителями, є порадником, другом та помічником для дітей, постійно вчиться та різнобічно розвивається, носій високих етичних стандартів (тобто навчає прикладом).
  3. Звільнений від стереотипів та успішний. Тобто вчитель вміє створити середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини, знаходить цікавий матеріал для уроків, досліджує, любить свою роботу, успішно реалізовує себе через роботу, творчий, проактивний, звільнений від стереотипів, гнучкий (швидко реагує на зміни у зовнішньому середовищі).
  4. Володіє презентаційними навичками. Ефективний комунікатор та фасилітатор. Вчитель є мовознавчо компетентним, тобто чітко та зрозуміло висловлюється, використовує різні методи та практики викладання матеріалу, використовує ІКТ у навчальному процесі, підтримує принцип спільної відповідальності – учитель+батьки.
  5. Формує знання та навички потрібні у сучасному світі. Навчає учнів лідерству та командній роботі, розвиває в учнях критичне мислення і навички вирішення проблем, дає право вибору та вчить брати відповідальність за свій вибір, а також своїм прикладом демонструє навики для успіху в XXI столітті.
  6. Кожен учитель — режисер свого уроку. Якщо він знає мету навчання в школі, розуміє, який внесок у це основне завдання школи вносить його предмет (червона нитка в спектаклі), він намагатиметься планувати свою діяльність упродовж усього періоду навчання і конкретно на кожному уроці, підкоряючи всю свою діяльність з учнями конкретній меті. При цьому на кожному уроці буде підкоряти своїй режисурі всі прагнення.
  7. Уміння дочекатися успіху в навчанні від кожного учня. Майстер має бути терплячим і вірити в учня. Вірити не стільки у свій талант навчити кожного, скільки в те, що кожен обов'язково опанує твій предмет. І якщо вчитель зміг дочекатися результатів навчання, здавалося б, від найменш здібного учня, тактовно ставився до цього учня, допомагав своєю вірою в його сили, “не помічав” промахів і вмів підтримувати перші пpомені зацікавленості учня, то настане мить радості Майстра — це відбудеться, учень матиме успіхи в навчанні.... І не важливо, якими будуть ці успіхи — значними чи незначними, важливо, що учень «прозрів», повірив у свої здібності. А що буде потім... все не передбачиш. Можливо, учень сягне таких щаблів, що лишень тримайся!Терпіння Майстра має бути безмежним!!!
  8. Кожен учень має отримувати задоволення від кожного уроку. Це не лише радість від отриманих ним знань, умінь і навичок. Це втіха і від спілкування з учителем, і від безлічі цікавої інформації, отриманої під час уроків.

      Моральне здоров'я. Воно розвивається під впливом відкритих і чесних стосунків між учителем і учнем, між учнем і учнями. Учитель - гуманіст, учитель - високоморальна людина. Адже не виховують нотації, наставляння і моралі. Виховує сама поведінка вчителя на уроці та в повсякденному житті.

  1. Духовність. Хіба це лише ставлення до Бога? Звичайно, ні. Дух дитини має зароджуватися в школі. Дух того, що вона є неповторне й унікальне створіння на Землі. Дух того, що вона всім своїм життям несе людям добро, радість, нові відкриття. Що вона може це робити! Що лише вона і ніхто більше не зробить того, що їй у цьому житті призначено зробити! Дух того, що вона найдосконаліше створіння Природи. Дух того, що всі її найкращі справи залишаться людям. Дух того, що віра в усе це — єдина віра в житті всього людства.

Микола Реріх радив учителям передати учням і друзям, щоб ті прагнули знань; наполегливо вчилися; пізнавали з розплющеними очима; вчилися постійно, бо цьому кінця немає.

Духовність уроку — це віра вчителя в здібності кожного учня. Здібності різні, результати різні, але просування по шляху знання твого предмета має бути в кожного. І вчитель повинен у це вірити [6].

Тож підсумовуючи вище сказане можна сказати, що вчитель нової формації має поєднувати в собі безліч різних професій, як ніхто інший,  таких  як:

  • лікар – бути цілителем дитячих душ;
  • це екстрасенс, він має вміти заворожувати своєю мовою, переконувати всіма своїми діями, захоплювати, підкоряти своїй меті слухачів;
  • священнослужитель, бо він вселяє віру в життя, в торжество людського добра і милосердя, віру в неповторність і особливе призначення кожної людини;
  • тонкий психолог, майстер настрою, майстер мобілізації учнів на навчальну діяльність;
  • це дослідник. Він постійно експериментує, аналізує, вносить правки у свою діяльність;
  • це громадянин, патріот, небайдужий до всіх подій, що відбуваються в громадському житті;
  • це філософ, що намагається зрозуміти сенс життя і розмірковує над її таємницями;
  • керівник, керівник найвищого рангу — генератор ідей, прогнозист, плановик, організатор;
  • інтелігент! Він мусить бути інтелігентом, не зацькованим міністерськими інструкціями і догмами, а таким, який не лише знає їх, а й уміє творчо переробити і збагатити філософією життя.
  • це інтелектуал, людина, яка володіє ґрунтовними знаннями не лише в галузі свого предмета;
  • це чорнороб, який не соромиться виконувати з дітьми будь-яку роботу – фарбувати, ремонтувати, лагодити.

Проте вчитель це не ідеальна машина, робот в якого закладені програми він також має право на слабкостями, дивацтвамистражданнями...Як би хотілося, щоб учитель міг зрозуміти кожного учня, а учні поважали кожного вчителя...

Адже освіта це не тільки  надання знань, формування вмінь і навичок , а насамперед це виховання, всебічний гармонійний розвиток особистості, її соціалізація.

Тому життя людей ХХІ століття ставить перед освітою нові завдання які мають бути націлені на розкриття потенційних можливостей людини, здатної в будь-яких соціально-економічних умовах  знайти себе і само реалізуватися.

Девізом діяльності вчителя нової формації мають стати слова М. Монтесорі: «Допоможи дитині все зробити самій, нічого не роблячи за неї. Спрямуй в потрібне русло, а решту вона зробить сама» [8]. Найважливіша задача - вирощування мислячого й шукаючого вчителя нової формації, здатного зробити самостійний світоглядний вибір пізнавальним і життєво-практичним шляхом. Вирощування толерантності - терпимості до світоглядно протилежного погляду, позиції через сферу культури, ієрархію її ціннocтeй, щоби побачити, довідатися, зрозуміти, усвідомити, прийняти людське достоїнство. Мета діяльності вчителя - навчити дітей жити у світі за законами етики, природи, творчості й культури. Учитель повинен усвідомити та реалізувати зміст освіти нерозривно з формою та методом. Освіта й культура єдині у своїй суті, єдині в методах і формах своїх життєвих проявів [7]. 

Учитель нового часу має бачити і розвивати в кожному учню унікальну особистість, та вирішувати надскладну задачу: як одночасно навчати всіх по-різному. Це має бути творча особистість здатна віддавати «частинку серця» дітям, піклуватися про їх долю. Для педагога важливим є розуміння того що «учні – це не посуд, який потрібно наповнити, а факел, що потрібно запалити..» [3].

Для того, щоб досягти значних успіхів у своїй практичній діяльності, сучасний учитель повинен вміти правильно використовувати принципи і методи педагогічної технології, вміло користуватись показниками та інструментарієм впливу на особистість дітей, а це - міміка, жести, ритміка, пози, голос, лексика вчителя. Тому вчитель задає спрямованість у вихованні учнів усім своїм способом життя.

Отже, сучасний учитель – це творча особистість. Він повинен бути активним, комунікабельним, динамічним, працездатним, вольовим, впевненим у собі, толерантним, висококомпетентним.

   Список використаних джерел.

 

  1. Ковальчук В. Професійна та світоглядно-методологічна підготовка сучасного вчителя: модернізаційний наліз / В. Ковальчук. – Київ –Дрогобич : Коло, 2004. – 264 с.
  2. Нова українська школа [Електронний ресурс]. – URL : kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
  3. Мукан Н.В. Неперервна педагогічна освіта вчителів загальноосвітніх шкіл: професійне становлення та розвиток : монографія / Н.В. Мукан. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – 284 с.
  4. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. – Київ : Плеяди, 2017. — 206 с.
  5. Сухомлинський В.О. Сто порад учителю. Вибр. твори: У 5-ти т.- Т.2;
  6. Дзвінка Завалій. Учитель нового покоління: який він? [Електронний ресурс] / Про знання : [сайт].  URL : https://prosvitcenter.wordpress.com/
  7. Мажикеєв Т.Учитель нової формації як великий учитель [Електронний ресурс]/ Освіта. ua : [сайт].–  URL : http://ru.osvita.ua/school/method/psychology/6617/
  8. Допоможи мені зробити самому: педагогіка від Марії Монтесорі [Електронний ресурс] /Освіта. ua : [сайт]. –  URL : http://myplanet.com.ua/?p=11809