Опитування

Оцініть, будь ласка, комфортність вашого перебування у навчальному закладі:

Дуже некомфортно - 0%
Некомфортно - 14.3%
Більш-менш комфортно - 28.6%
Комфортно - 0%
Дуже комфортно - 28.6%

Всього голосів:: 7
Голосування по цьому опитуванню закінчилося в: квітня 2, 2019
Строительная доска объявлений на сайте fortstroi.com.ua
Как заработать на недвижимости, подробнее на сайте comintour.net
Придомовая территория, норматив здесь http://stroidom-shop.ru/pravila/pridomovaya-territoriya.html

Авторизація

Кошелюк Юлія Станіславівна,

учитель початкових класів

Корсунь-Шевченківської

 загальноосвітньої І-ІІІ ступенів №2

Корсунь-Шевченківської районної ради

Черкаської області

 

У кожного з нас був свій улюблений учитель, до якого хотілося йти, добре вчитися, завоювати його авторитет. Таким вчителем бути непросто. Вчителю важко домогтися визнання у дітей, адже їх не обдуриш. Тут ніяк не обійдешся без щирості, відкритості, особливої моральності у відносинах. Саме таким учителем хочеться бути для дітей, хоча б для деяких, щоб любили, цінували, поважали.

Яким же повинен бути вчитель нової формації? Педагог, займаючись вихованням і освітою дітей, працює практично на майбутнє. А щоб створювати майбутнє, потрібно самому бути людиною нової формації, людиною, що бачить себе і свою професію через десятки років.

Робота вчителя з дітьми ґрунтується на принципах гуманізму, поваги до особистості дитини. Сучасний учитель - це, перш за все, товариш дітей, їх помічник, порадник і союзник, шукач, мандрівник, який завжди знаходиться в дорозі.

Пошук повинен бути притаманний як молодому, так і досвідченому вчителю. Якщо вчитель хоче бути потрібним на сучасному етапі, йому не слід боятися змінити свою точку зору навіть після багаторічної роботи. Сучасний учитель - це, безумовно, всебічно розвинена і освічена людина. Наше століття неможливо уявити без нових технологій [10, с. 124–129].

Педагог двадцять першого століття — людина, готова не тільки до особистого спілкування, а й до спілкування через інтернет. Однак, як би далеко не зайшов процес автоматизації навчання, сучасний учитель не повинен забувати про важливість безпосереднього спілкування зі своїми учнями. Ніяка, навіть найдосконаліша техніка, не може замінити живого співрозмовника, висловити своє ставлення до досліджуваного матеріалу.

Будь-який технічний засіб навчання, навіть найсучасніший і перспективний, — лише вірний помічник педагога, допоміжний засіб. Живе, емоційне вчительське слово нічим не вдасться замінити. Навіть найрозумніша машина не може займатися духовно-моральним вихованням учнів або пробуджувати в них бажання творити самим. У століття автоматизації від вчителя потрібна максимальна ступінь напруги своїх інтелектуальних сил.

Сучасному педагогу потрібно бути фахівцем вищого рівня зі свого предмету, що має глибокі знання не тільки в рамках навчальної програми, а й за її межами, щоб бути готовим до будь-якого питання учнів.

 Головне - не стільки дати школярам нову інформацію, скільки навчити їх самим добувати цю інформацію, переробляти, зберігати і презентувати. На перший план, таким чином, висувається формування інформаційно-комунікаційних, дослідницьких, проектних умінь.

Сьогодні перед вчителями стоїть масштабне завдання: зсередини трансформувати систему освіти, а через неї — всю зону впливу освітньої системи суспільства в умовах його стійкого розвитку. І тут необхідна внутрішня перебудова: структурна, функціональна, ціннісна [7, с. 39–44].

Знайти можливості перебудови зсередини системи освіти — місія вчителів нового покоління. У модернізації освіти, в реформуванні освітнього процесу центральною фігурою є вчитель-дослідник, учитель-лідер, вчитель нової формації. Вчитель нової формації - духовно розвинена, соціально зріла, творча особистість, компетентний фахівець, який професійно володіє всім арсеналом педагогічних засобів, що прагне до постійного самовдосконалення. Він несе відповідальність за формування та розвиток високоосвіченою творчої особистості та її максимальної самореалізації.

Завдання, які має вирішувати вчитель нової формації:

 

  1. Вчити новому мисленню, методам пізнання і самоорганізації.
  2. Вміти підвести до дверей в світ знань, дати ключ і навчити учня як учасника загальноосвітнього процесу користуватися цим інструментом. Пам'ятати: ніхто, крім самого учня, не зможе увійти в світ знань.
  3. Навчити учня самостійно розглядати явища цілісно і в динаміці.
  4. Навчити учня самоорганізації і показати йому реальний шлях до самореалізації. Це означає:
  • показати принцип подібності в природі, мисленні. Навчити шукати подібності, аналогії для нових досліджуваних явищ, поглиблюючи і змінюючи їх у міру необхідності;
  • навчити учня використовувати всі навички та вміння в процесі пізнання;
  • допомогти розкрити повний потенціал учня і вивести його в космос творчості. Це і є стратегічний орієнтир на майбутнє, що відрізняється від завдання традиційної школи - дати певний обсяг знань і методів роботи з шкільних основ науки.

Знання, якими необхідно володіти вчителю нової формації:

 

  1. Знання основ наукової теорії, гносеології, методології;
  2. Добре знання предмета спеціалізації;
  3. Наявність енергії, яка дозволить показати особисту переконаність вчителя і стимулювати творчий процес пізнання.

 

Вміння, якими повинен володіти вчитель нової формації:

  1. Вміти любити дітей - найважливіший компонент принципу гуманізму і важливі якості вихователя, вчителя; безумовно приймати світ і людину.
  2. Бачити в кожному особистість - необхідна якість вчителя.
  3. Вірити в дитину — запорука успіху
  4. Розуміти дитину — потрібно вміти поставити себе на її місце, побачити світ її очима.
  5. Дбайливо ставитись до духовного світу особистості - кожна особистість має свій неповторний духовний світ, має свій досвід, звички, погляди.
  6. Берегти і розвивати почуття власної гідності - без цього неможливо ні виховання, ні самовиховання.
  7. Вміти цілісно мислити. Учитель нової формації повинен вміти трансформувати негативні проблеми, настрої в позитивні. Це вчитель - практичний психолог.
  8. Орієнтація на культуру педагогічної праці - орієнтація на формування цілісного світогляду вчителя.
  9. Не зашкодити здоров'ю, психіці, прагненню до творчості особистості.
  10. Мотивувати цілісне сприйняття світу особистістю.
  11. Мотивувати позитивний вибір учня в ситуаціях заданості і невизначеності.

Найважливіше завдання модернізації освіти і переходу до цілісного мислення — це плекання мислячого вчителя нової формації, здатного зробити самостійний світоглядний вибір пізнавальним і життєво-практичним шляхом.

Друге — перехід до цілісного мислення самого вчителя. Його завдання — навчити дітей вчитися, жити в світі за законами етики, природи, творчості та культури. Учитель повинен усвідомити і реалізувати зміст освіти нерозривно з формою і методом. Методика — завжди творчий акт вчителя нової формації. Вона ефективна в поєднанні з мистецтвом вчителя нової формації. Це рівень мистецтва, де вчитель — майстер взаємодії. Зрілість вчителя — це здатність встановлювати внутрішній контакт з іншими людьми [8, с. 84–89].

Учитель нової формації — сучасний гуманітарний, етичний лідер, що живе відкрито у своєму світогляді і поведінці в суспільстві. Він піклується про благо колег, своєю моральною стабільністю і світоглядною визначеністю, зрозумілою для оточуючих людей. Він виявляє і викорінює несправедливість.

Риси характеру — ініціативність і гнучкість, творчість; чесність, сміливість і особистісна цілісність; впевненість і врівноваженість, незалежність і самостійність; наполегливість і завзятість, енергійність і працездатність, обов'язковість.

Компетентність педагога безпосередньо залежить від ресурсів, тобто від знань, умінь, якими володіє вчитель. Учитель повинен уміти проектувати освітній процес, спрямований на максимальну індивідуалізацію навчання, посилення самостійного творчого начала в діяльності учнів, розвиток дослідницької та соціальної практики.

Під індивідуальною педагогічною позицією ми розуміємо усвідомлення системного підходу в педагогічній професійній діяльності, побудова власної педагогічної концепції, орієнтацію педагогічного проектування на особистість учня, установку на відносність будь-якого знання і на діалог з вихованцем, твердження права учня на інакомислення, індивідуальність.

Визначаючи власні пріоритети, вчитель повинен: прагнути пізнавати інноваційні процеси, аналізувати педагогічні факти, явища і процеси, осмислити нову парадигму розвитку суспільства, сприймати тенденції розвитку системи середньої освіти, брати участь в процесі реалізації нових ідей в системі освіти, моделювати систему власної діяльності, працювати на експериментальних майданчиках [9, с. 124–129].

Вичерпавши всі ці ресурси, приходимо до кінцевого результату, визначеному соціальним замовленням суспільства, а саме, отримуємо особистість, котра має лінгвістичну компетентність, що володіє міцними знаннями, всебічно розвинену, з хорошою ерудицією і смаком, розкуту і працелюбну, цілеспрямовану, допитливу, чесну, добру, уважну, милосердну, професійно спрямовану з розвинутими творчими здібностями, особистість, яка вміє приймати рішення з урахуванням життєвих обставин і реалізовувати свої здібності, яка прагне до постійного успіху.

Очевидно, що всім перерахованим вище вимогам може відповідати далеко не кожен педагог, а лише той, хто має, крім базової педагогічної освіти, ще й тенденцію до саморозвитку, творчого пошуку, а також розвинену здатність до рефлексії реальності, особистісної імпровізації [3, С. 28–39].

Нова школа — це школа, де дитина відчуває себе затишно і комфортно, відчуває себе успішною людиною незалежно від отриманих оцінок. Саме в школі людина починає будувати свою маленьку кар'єру, яка можливо і відкриє перед нею двері в подальше життя. Разом з тим, сучасна школа повинна не тільки виявляти і враховувати індивідуальні особливості кожного учня, а створювати умови для їх прояву і розвитку. Гнучке поєднання форм індивідуальної, групової та колективної роботи дозволить розвивати та вдосконалювати навчальний процес.

Серйозною проблемою нашого суспільства є стан здоров'я дітей як морального, так і фізичного. Ось тому впровадження в навчальний процес здоров'язберігаючих технологій допоможе забезпечити необхідні умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх стану здоров'я, особливостей розвитку, інтересів, схильностей і потреб.

Сучасна школа - це будинок, в якому сформована єдиний освітньо-виховний та інформаційний простір, де взаємодіють учні, педагоги та батьки, об'єднані спільними цілями і завданнями, які є рівноправними учасниками навчально-виховного процесу.

Нова школа - це перш за все, по-новому працюючі вчителі.

Від нас, учителів, залежить, якою буде наша нова школа. Краще ніж У. Черчілль і не скажеш: «Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем'єр-міністри можуть тільки мріяти».

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Барильнік А. І. Громадянське виховання в умовах українського державотворення : (з досвіду роботи політико-правового клубу "Феміда") / А. І. Барильнік // Виховна робота в школі : наук.-метод. журн. – 2012. – № 5. – С. 25–29.

  1. Горб Т. Й. Громадянське виховання: інструменти дотику до особистості / Т. Й. Горб // Історія в школі : наук.-метод. журн. – 2013. – № 2. – С. 16.
  2. Данильян О. Проблема взаємовпливу правового виховання і державотворчого процесу: українські реалії / О. Данильян, О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 1. – С. 28–39.
  3. Довбня О. Аналіз результатів опитування студентської молоді щодо рівня сформованості громадянської та політичної свідомості / О. Довбня // Освіта і управління = Education and Management : наук.-практ. журн. – 2012. – Том 15, № 2/3. – С. 119–126.
  4. Зеленов Є. Педагогічні основи планетарного виховання студентської молоді / Євген Зеленов // Вища школа. – 2008. – № 12. – С. 62–78.
  5. Іваній О. М. Організаційні засади формування правової компетентності майбутнього вчителя / О. М. Іваній // Вища освіта України. – 2011. – № 3. – С. 39–44.
  6. Іваній, О. Правова компетентність учителя як основа державно-громадського управління школою / О. Іваній // Освіта і управління. – 2011. – Т. 14, № 1. – С. 84–89.
  7. Кислицька Ю, О. Необхідність формування правової культури працівників освіти / Ю.О. Кислицька // Вища освіта України. – 2007. – № 4. – С. 75–78.
  8. Кічук Я. В. Експериментальний підхід до формування правової компетентності майбутніх соціальних педагогів: своєрідність, деякі результати запровадження / Я. В. Кічук // Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки / ред. В. В. Радул [та ін.]. – Кіровоград : КДПУ, 2010. – Вип. 88. – С. 124–129.