Головко Вікторія Анатоліївна,

учитель початкових класів

Шполянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 5

Шполянської міської ради

об’єднаної територіальної громади

Черкаської області

 «Учитель для школи – це те ж саме,

що сонце для всесвіту.

Він джерело тієї сили,

яка надає руху всій машині».

А. Дістервег

 

Світ швидко рухається вперед. І тепер недостатньо просто одержати знання. Найуспішніші системи освіти вчать дітей ці знання застосовувати й використовувати, роблять з дітей особистостей, які мислять і які будуть готові до викликів свого часу. Іншими словами, школа готує дітей до життя, а не до ЗНО чи екзаменів.

Якби запитати українських школярів, чи хочуть вони ходити до школи, мабуть, кожен другий відповів би – ні. І причина тут не в тому, що діти не хочуть вчитися, а в низькій мотивації це робити. Про це знають батьки, про це говорять і вчителі.

Учні втрачають інтерес до навчання ще у 3-4 класах. Визнаймо, сучасні діти не йдуть до школи, щоб щось дізнатися, тепер для цього в них є інтернет.

Як би сумно це не звучало, але українська школа не йшла в ногу із сучасним суспільством, а зовсім іншою дорогою.

Зрозуміло, що у ХІХ столітті вчитель перестав бути єдиним джерелом знань, отже, він має опанувати нову роль.

У Міністерстві освіти і науки України знайшли розв’язання цій проблемі – це Нова українська школа. Ключова роль у ній – у вчителя. Головним завданням НУШ є – якісно змінити українську школу.

Для українських освітян така реформа, звичайно, виклик. Адже багато педагогів виховували дітей у авторитарному стилі. Їм складно переключитися на педагогіку партнерства.

Є вчителі, які звикли працювати більш традиційно. Таких вчителів поважали батьки, хотіли саме, щоб вони навчали їх дітей. Бо точно знали, що вони дадуть хороші знання, вчитимуть дітей тих правил, за якими жили самі батьки.

Та настав час учителя нової формації, змінилась роль вчителя у НУШ. Вчитель НУШ повинен стати для дітей, насамперед другом та партнером. У нього залишиться роль лідера, але такого, який організовує і координує весь процес.

Насправді, головне у кожній школі – це вчителі, які люблять свою роботу, і діти, які дозволяють себе любити.

Вчитель, на сьогодні, має новий Державний стандарт початкової освіти та визначені вміння дитини на завершення навчання. Це навчання повинно бути компетентнісним (Competentic – з латинської мови – це коло питань, в яких людина добре обізнана, має знання та досвід). Згідно із завданнями програми Нової української школи вчителю надається свобода у своїй діяльності.

Сьогодні вчитель має, в залежності від учнів, розуміти  – як він цей урок буде проводити, які методики застосовувати.

Учитель нової формації – вчитель, який володіє комп’ютером, новими сучасними освітніми технологіями, методиками.

Щоб навчання відбувалося через гру, потрібно дати можливість дітям творити і самостійно вчитися. Успіх реформи освіти, насамперед залежить від самих вчителів, від їхнього бажання змінюватися.

Сьогодні у суспільстві вчитель знецінився. І це факт. А чи зможуть знеціненого вчителя належно сприймати учні, батьки, суспільство? Ні.

Очевидно, саме тому серед головних змін, які несе НУШ є мотивування вчителя.

Зазначимо, що сьогодні вчитель не є вмотивований. Адже, заробітна плата, яку отримує вчитель, незахищеність від боулінгу із сторони батьків та учнів, відношення влади до освіти  не дуже його мотивує. Переглядаючи дані, які були оприлюднені у дослідженні Ініціативи Ed Camp Ukraine спільно з МОН, болісно сприймати те, що 71% українських педагогів ніколи не подорожували іншими країнами як туристи, на навчання або з іншою метою.

Образливо є те, що досвідчені вчителі розраховуються із шкіл і їдуть на заробітки за кордон. 62% усього свого часу українські педагоги витрачають на вчителювання. А своє особисте життя, сім’я? Серед вчителів 4% лише чоловіки, а 96% - жінки. 88% педагогів не мають досвіду підвищення кваліфікації за кордоном (ні очно, ні дистанційно). Дуже хотілося б, щоб український вчитель нової формації мав на все це кошти і був соціально захищений.

«У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і болісно складна творчість, незбагненно тонкі і вічновдосконалювані інструменти, якими він діє на людську душу» - писав В.О. Сухомлинський [2, с. 128].

Які б перешкоди не зустрічались  на нашому професійному шляху, вчитель повинен залишатися людиною з високим рівнем соціальної  відповідальності. «Вищий рівень відповідальності, - зазначає В.Ф. Сафін, - як головна моральна властивість – поняття, що безпосередньо пов’язане з такими моральними поняттями як гуманізм, патріотизм, добросовісність, ініціативність, дисциплінованість, чесність, працелюбність, творча активність, здатність до дії, розумного самообмеження» [1, с. 133].

Досить слушно видатний педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський зазначав, що «вихователь творить найбільше багатство суспільства – людину» [2, с. 430].

«Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті,- з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності мистецтва, мудрості належить її здоров’я, розум, характер, воля, громадське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя» - стверджував Василь Олександрович [2, с. 420].

Учитель нової формації – це творчий, креативний наставник, який постійно самовдосконалюється. Школі потрібен творчий вчитель – креативна особистість з високим ступенем розвитку мотивів, творчих умінь, яка виявляє активність у власному розвиткові та у формуванні творчої особистості учня.

Найважливішими рисами креативності вчителя є:

  • Пошуково-проблемний стиль мислення;
  • розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне);
  • творча фантазія, розвинена уява;
  • специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);
  • комунікативні здібності;
  • здатність до самоуправління;
  • високий рівень загальної культури.

Педагогічна діяльність – це вияв постійної різнобічної творчості. «Педагогічна праця не творчою не буває, і бути не може, бо неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя, і будь-яке педагогічне рішення має виходити з цих завжди нестандартних факторів. Якщо ж дії людини, що працює з дітьми, не враховують цих особливостей, то його праця лежить вже за межею того, що називається словом «педагогічний» (М.М. Поташник) [4, с. 45].

В.О.Сухомлинський  визначав: «Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності». «Я знаю представників багатьох спеціальностей, - писав В.О. Сухомлинський, - але немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі» [2, с. 437].

Вчителю неодмінно має бути притаманна така риса, як інтелігентність. Поняття «інтелігентність» (від лат. Intelligens – розумний, мислячий, розуміючий). Інтелігентною людиною є той, хто володіє такими рисами, як доброта, лагідність, скромність, терпеливість, стриманість, тактовність.

Упевнені, що інтелігентом не може бути людина, в якої переважають злоба, ненависть, гнів, корисливість, грубість, схильність до обмови, лихослов’я, насміхання над іншими.

Вчитель – інтелігент, відрізняється принциповістю, дотримання моральних норм, високим інтелектом, загальною культурою і високою моральністю.       М.Джаліль  писав: «Пускай у всьому, що здійснюєш ти, проступить слід душевної чистоти. Адже сила не в зовнішності твоєї, а тільки в людяності твоєї») [5].

Духовна культура вчителя є важливою складовою його професійної культури, від якої залежить цілісне, особистісне, та соціально-професійне становлення спеціаліста.

Лише духовно розвинутий педагог здатен реалізувати набуті знання, вміння та навички, є підготовленим до роботи і прагне її виконувати на високому рівні. Випадкові люди дуже рідко затримуються у професії вчителя.

Не кожна людина може бути вчителем, а особливо вчителем Нової української школи. Ця професія вимагає колосальної та клопіткої праці, величезного терпіння і мудрості, творчості, знань і вмінь, які доступно і якісно донесе до дітей.

Часто можна почути, що вчитель Нової української школи – це агент змін. Мені зовсім не подобається слово «агент». Агент – термін для позначення різних категорій співробітників спецслужб. Але школа – це не спецслужба, це храм, домівка, палац, місце, де такі маленькі, допитливі, щирі, сором’язливі, невпевнені дітлахи отримують знання, вчаться бути відповідальними, самостійними, впевненими в собі, вчаться висловлювати свої думки, відстоювати їх. Тут ростуть винахідники, дослідники,  поети, журналісти і навіть, вчителі.

Тому для вчителя нової формації важливо:

  • любити дітей;
  • поважати в дитині людину, бачити в кожному особистість;
  • вірити в дитину як людину – без знання душі особистості виховання є сліпим;
  • бути гуманним;
  • розуміти дитину, як людину, уміти поставити себе на її місце, побачити світ її очима;
  • дбайливо ставитись до духовного світу та природи особистості;
  • стати другом дитини;
  • не нашкодити здоров’ю, психіці учня;

Учителі НУШ повинні стати менеджерами з навчання, лише тоді їх учні стануть самостійними і успішними менеджерами власного майбутнього.

Вчитель завжди був і залишається взірцем естетичних смаків, вишуканих манер і досконалого особистого іміджу. Імідж кожного вчителя індивідуальний, але разом з тим, містить загальні риси, які властиві його професії.

Учитель – це образ, який залишиться в пам’яті дитини назавжди. Саме тому вчитель повинен бути взірцем, другом і порадником і гідно носити це високе звання.

 

Список використаних джерел.

  1. Сафин В.Ф. Психология самоопределения личности : учебн. пособ. / В.Ф. Сафин. – Свердловск, 1986.
  2. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори у 5-ти томах,-Т.2. – Київ : 1976. – С. 419-654.
  3. Сухомлинський В.О. Суспільство і вчитель // Вибрані твори у 5-ти томах.-Т.5. – Київ : 1977. –  С.108-122.
  4. Ткачова Т.М. Розвиток духовної культури особистості вчителя. –Луганськ, 2004. – 20 с.
  5. Карева Оксана Петрівна. Розвиток професійного потенціалу педагогів Нової української школи [Електронний ресурс] / Методичні рекомендації Всеосвіта.[сайт]. – URL : https://vseosvita.ua/library/rozvitok-profesijnogo-potencialu-pedagogiv-novoi-ukrainskoi-skoli-1561.html