Тягій М. А.,

учитель початкових класів

Смілянської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів № 11

Смілянської міської ради

 

 

Вступ до школи є дуже важливою подією у  житті дитини. Першочерговими для дітей стають вимоги школи і вчителів. Реакція учнів на вимоги вчителя є різною та залежить від особливостей індивідуальної готовності до навчання. Діти, які не відвідували дошкільні заклади, часто розгублені, важко знаходять контакт з однокласниками та вчителем [7].

У житті класного колективу щодня виникають непередбачувані ситуації, проблеми, що потребують негайного розв’язання і випробовують дитину на вміння приймати самостійні рішення, віддавати комусь або чомусь перевагу, відмовляти, відстоювати власну точку зору. Загострюється проблема формування в учня пристосованості до життя як уміння контролювати свої почуття відповідно до вимог шкільного життя [6, с. 162].

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці, а це уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів, повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.

Громадянськість - усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов'язків щодо держави, суспільства.

Зміст громадянського виховання учнів у школах включає в себе взаємопов’язану діяльність вчителів і учнів з метою засвоєння системи знань, спрямованих на формування і розвиток громадянських почуттів і відповідних ним рис поведінки, а саме: любові до Батьківщини, відданості їй, активної праці на благо Вітчизни, примноження традицій свого народу, бережливого ставлення до історичних пам’яток, традицій, звичаїв рідної України, прагнення до зміцнення честі та гідності своєї держави, мужності, готовності захищати Батьківщину; дружби з іншими народами; поваги до звичаїв, культури інших країн і народів, прагнення до співробітництва з ними.

Початкова школа володіє широкими можливостями щодо громадянського виховання молодих поколінь. Цю проблему покликана вирішувати як система навчальних предметів, так і позакласна діяльність. Громадянське виховання повинне стати серцевиною усієї діяльності школи як у процесі навчання, так і позакласній роботі. Його ефективність залежить, насамперед, від реального визнання педагогами особистості учня як головної мети виховання, найважливішого пріоритету, найбільшої цінності суспільства.  Позакласна робота регламентована менше, ніж навчальна діяльність, що дає можливість варіювати її зміст, організаційні форми і методи. Як засвідчують результати багатьох досліджень, у позакласній виховній роботі ефективними формами організації громадянського виховання учнів початкових класів є такі: виховні години; історичне віконце; традиційні та родинні свята; словникова скринька; фольклорний віночок; бабусина казка; козацькі забави; вікторини; конкурси національних страв, пісні, танцю, одягу; конкурси малюнків, виробів із природного матеріалу; клубні заняття; навчально-пізнавальні екскурсії до обласного краєзнавчого музею та ін.

 Засобом емоційного впливу на формування громадянських якостей молодших школярів є уроки громадянськості. Серед завдань уроків громадянськості визначимо такі [4, с. 57]:

 – розвивати почуття ідентифікації себе з українським народом;

 – виховувати любов до свого народу й України;

– формувати повагу до державної мови, символіки, національних святинь;

– поглиблювати свідоме засвоєння учнями знань, які сприяють розвитку когнітивного компонента громадянськості;

 – стимулювати розвиток громадянських якостей молодших школярів.

У громадянському вихованні молодших школярів важливу роль відіграють шкільні самодіяльні клуби. Вони розглядаються як одна з найбільш дієвих форм організації дозвілля дітей. Шкільний самодіяльний клуб – це об’єднання учнів для спільного відпочинку, дозвілля і спілкування, які пов’язані з найрізноманітнішими інтересами учнів – політичними, науковими, художніми, спортивними, котрі спрямовані на формування глибоко переконаної особистості. Отже, при правильній організації, клубні об’єднання спрямовані на формування у молодших школярів досвіду громадянської поведінки.

Ще одним із дієвих засобів громадянського виховання молодших школярів є краєзнавча робота. Як свідчить практика роботи початкової школи, безпосереднє ознайомлення молодших школярів з історичними і пам’ятними місцями рідного краю, з його природою, видатними людьми, участь школярів у походах і екскурсіях, збір та оформлення матеріалів про героїв та їх подвиги, зустрічі з ветеранами, обговорення книг про визначні історичні події – все це сприяє вихованню громадянськості молодших школярів. Отже, саме через краєзнавство формуються системні уявлення молодших школярів про рідний край, історико-культурне середовище, відновлюються зв’язки між ландшафтом, рослинним і тваринним світом та людиною, яка, спілкуючись із цим світом, інтегрується в нього, уособлює себе як його невід’ємна частина.

Проблема формування соціальної компетентності, насамперед у дітей молодшого шкільного віку, пошук дієвих засобів та способів її досягнення є однією з найважливіших  у сучасному соціальному вихованні молодших школярів.

Молодший шкільний вік - це перший період системного залучення дитини  до життя в суспільстві. Саме в цей період відбувається ціла низка особистісних утворень, необхідних для формування соціальної компетентності, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання.  У грі діти  перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За умілого відокремлення гра може стати найкращим помічником педагога.

Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя.

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини.

На формування соціальної компетентності молодших школярів впливають мобільні телефони, телебачення і Інтернет-простір (web-ресурси: web-сайти, web-канали, соціальні мережі тощо) та все, що в ньому розміщено [8].

На думку О. В. Галакової, на  становлення і розвиток соціальної компетентності безпосередньо впливають особистісні якості, такі як: доброта, врівноваженість і активність, емоційна стійкість, чуйність, тактовність, чесність, уважність до людей, акуратність і інші, які потрібні молодшому школяру для встановлення позитивних відносин з однолітками і дорослими людьми [9, с. 126]. 

Важливим є об’єднання процесів формування соціальної та комунікативної компетентностей у роботі з молодшими школярами, тому, що завдяки цим компетентностям у дітей налагоджуються контакти та встановлюється взаємодія з різними людьми, дитина знаходить своє «Я» у суспільстві людей і вчиться бачити, використовувати і поважати можливості інших [5, с. 73]. Сформована соціальна компетентність молодших школярів характеризує дитину, як відкриту до суспільства особистість, що володіє навичками соціальної поведінки, готовністю до сприймання соціальної інформації, бажання пізнати оточуючий світ [8].

 У залежності від видів соціальних норм виділяють такі різновиди соціальної відповідальності: моральна, релігійна, дисциплінарна, політична, правова (юридична) тощо [1, с.13]. Ми, як педагоги повинні зробити все для того, щоб виховати гармонійно розвинену особистість й адаптувати її до життя у суспільстві.

Соціальна активність молодшого школяра в школі проявляється в поведінці, спрямованій на підтримку і виконання правил, обов'язкових для школяра, у прагненні допомогти виконувати ці правила одноліткам. Соціальна активність дитини розвивається разом з його психічною активністю, коли під керівництвом дорослого розкривається самосвідомість дитини.

Формування соціальної активності особистості молодшого школяра є актуальною проблемою сьогодення,  процесом засвоєння вихованцем соціального досвіду, в ході якого учень перетворює соціальний досвід у власні цінності та орієнтації, вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми і шаблони поведінки, які прийняті в суспільстві або групі.

Сучасна школа, як важливий агент соціалізації, є своєрідною моделлю суспільства, в якому відбувається засвоєння основних соціальних цінностей, норм, зразків поведінки  в колективі.

Список використаної літератури:

  1. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. – Навч. посіб. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». 2015. 180 с.
  2. Коваленко В.В. Формування соціальної компетентності молодших школярів засобами інформаційно-комунікаційних технологій : посібник / за наук. ред. проф. М. П. Лещенко. Київ, 2017. 192 с.
  3. Момотюк Л. Б. Уроки громадянськості як одна з форм громадянського виховання молодших школярів. Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.  Тернопіль, 2006. С. 56-59.
  4. Розвиток соціально-комунікативної компетентності обдарованих учнів початкової школи : посібник / Н. В. Лук’янчук, Н. А. Климова, О. А. Ковальова, Ю. Ю. Савченко та ін. ; за заг. ред. Н. В. Лук’янчук і Н. А. Климової. Інститут обдарованої дитини. Київ, 2014. 132 с.
  5. Матвієнко О. В. Виховання молодших школярів : теорія і технологія. Київ, 2006. 543 c.
  6. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. Київ. Просвіта, 2001. 416 с.
  7. Коваленко В. В. Формування соціальної компетентності молодших школярів в умовах сучасного інформаційного простору. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2015. № 6 (37). С. 37-40
  8. Галакова О. В. Модель развития социальной компетентности младших школьников. Вестник Воронежского государственного технического университета. 2012. Т. 8. № 10-2. С. 121-127.