Волошенко О.В.,

доцент кафедри педагогіки

та освітнього менеджменту КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР»

 

Основними елементами моделі взаємодії учасників є партнерство, повага, довіра, рівність, відповідальність, добровільність, діти, родина, педагоги, громада, діалог. Принципами педагогіки партнерства є: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення до себе та інших; довіра у відносинах, стосунках учасників освітнього середовища; простір для діалогу – взаємодії – взаємоповаги; розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність звʼязків); соціальне партнерство, яке передбачає рівність сторін, добровільність прийняття зобовʼязань, обовʼязковість виконання домовленостей. Отже, деякі автори, осмислюючи Концепцію «Нової української школи», вважають, що основою педагогіки партнерства є спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, обʼєднані спільними цілями та прагненнями, які є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Спробуємо розглянути можливі варіанти моделей, методів та прийомів взаємодії учасників освітнього процесу у сучасній українській школі. Практики вважають, що партнерство, в першу чергу, має бути максимально вигідним для усіх сторін взаємодії. Задля цього може бути створена (укладена) тимчасова або постійна партнерську угода. За аналогом юридичних партнерських стосунків, для партнерської педагогіки важливим і цінним є усвідомлення й обʼєднання навколо таких складових:

  1. Мета партнерства.
  2. Зацікавленість та/або спільні інтереси.
  3. Добровільність участі.
  4. Прогнозування результату (бажано мати оформлений документ) партнерства.
  5. Дедлайни та обовʼязки сторін (бажано мати оформлений документ).
  6. Рефлексія й коригування результативності процесу партнерської взаємодії.
  7. Хто виступає ініціатором і готовий до свідомої рівноправної результативної взаємодії та створення партнерського простору.

Як доводить практика, створення документу із підписами партнерів сприяє підвищенню рівня свідомого ставлення до змісту й якості партнерської взаємодії. А якщо у документі визначені мета, термін, обсяг необхідних дій для досягнення результату, то ефективність взаємодії зростає. Така угода, написана від руки чи надрукована забезпечує зростання рівня цінності досягнення партнерської співпраці. Інколи, навіть, усно прояснені елементи партнерської взаємодії, дозволяють зробити комунікацію більш ефективною.

Розглянемо приклади використання усної партнерської угоди в межах певного етапу уроку.

Партнерські угоди створюються з учнями різного рівня знать та культури поведінки заради досягнення мети уроку. Дуже часто на початку нестандартних уроків (урок КВК, урок спектакль, урок суд, урок подорож, інтегрований урок з двох або більше предметів) проголошуються правила, які є умовою ефективності уроку, це і є яскравим прикладом домовленості (партнерства) між учасниками уроку. Вчителі історії навіть складають НАКАЗ («юридичний документ», який діє на усіх уроках з використанням дискусії, вирішення суперечливих питань…).

Надзвичайно важливо визначати, обговорювати спільно мінімальний обсяг партнерської взаємодії (мінімум дій та мінімальний результат), щоб кожен учасник угоди відчув повагу до себе, усвідомив свої можливості та розумів важливість досягнення мети.

Для учнів важливо, щоб максимальний варіант виконання партнерської угоди мав призовий фонд як додатковий бонус-стимул реалізації угоди. (наприклад результат перевищив сподівання, скорочено термін, витрати, залучено нових партнерів…тощо).

У сучасній школі найчастіше виникають такі варіанти партнерської взаємодії:

  • Учитель – учень.
  • Учитель – адміністратор школи.
  • Учитель – батьки.
  • Учень – учень.
  • Батьки (актив класу або громада) – адміністрація школи.
  • Учитель – місцеве самоврядування міста, села.
  • Батьки – батьки.
  • Учитель – колеги.
  1. Партнерство учитель – учень найпоширеніший, найбільш відпрацьований, знайомий учителю варіант партнерства. Найяскравіше тісне партнерство простежується під час підготовки та участі учнів у Малій Академії наук, предметних олімпіадах, конкурсах, проектах…

Якщо ініціатива такої партнерської взаємодії є наслідком свідомого ставлення учня до предмета або зацікавленість учня у поглибленому вивченні для подальшого навчання у ВНЗ, то учитель одержує моральне задоволення, самореалізацію, відчуває результативність учительської праці, нові знання з власного предмету та матеріальну винагороду, якщо вона передбачена.

Учитель і учень зацікавлені у результаті, поважають один одного, працюють на результат, мають чітко визначені терміни, у них є відчуття спільної відповідальності за результат. Такі партнерські угоди є усними і досить міцними. Батькам потрібно сповіщати про таку угоду і чітко розʼяснювати обсяг роботи та вкладеного часу як учителя, так і учня. Дуже добре, якщо батьки теж стають партнерами.

Якщо ініціатива виникає з боку вчителя, то варто захопити учня ідеєю, розкрити усі перспективи, показати омріяний результат та серйозно зважити усі пункти співпраці; написати мінімальний план дій та очікуваний результат для учасників такого партнерства РАЗОМ. Тому що під час роботи на результат учень, як партнер, може розірвати угоду або перестати працювати. Бажано розуміти і учню, і учителю форс-мажорні обставини або інші дуже важливі причини, які можуть ускладнювати взаємодію. Будь-яка ініціатива учня стане винагородою.

  1. Партнерство учитель - адміністратор школи.

Довіру, взаємоповагу, повноцінне партнерство можна відчути під час замін та загальношкільних подій. Найбільшою винагородою є підтримка ініціативи, пропозицій учителя адміністрацією, а, інколи, навіть просто зацікавленість і підтримка. Прекрасно, якщо існує партнерський діалог та домовленості (наприклад про майстер-класи, відео-уроки чи відкриті уроки, складається графік узгоджений із учителем) на період атестації учителя, творчих експериментів (у цьому випадку маємо повний пакет документів щодо партнерської співпраці). Реально необхідно розуміння загальної концепції розвитку й життєдіяльності колективу. Є договір трудового колективу, є профспілка. Але найцінніше – уміння слухати і чути один одного задля досягнення спільної мети, виконання домовленостей з боку і учителя, і адміністрації.

Адміністратор творчо створює партнерські групи, союзи, обʼєднання тощо.

Рішення та протоколи малих чи великих педагогічних рад можуть виступати основою для створення реального документу про партнерську угоду між субʼєктами освітнього процесу та мати юридичну силу.

  1. Партнерство учитель - батьки.

Існує протокол батьківських зборів, документ відомий і корисний. Але у сучасній школі змінюється і формат батьківських зборів відповідно до потреб, запитань з боку батьків. Учитель має можливість і час на батьківських зборах навести приклади педагогічного партнерства різних рівнів і проілюструвати можливості партнерства ДИТИНА – РОДИНА, ДИТИНА – БАТЬКИ. Неймовірно цінним та необхідним для впровадження педагогіки партнерства може бути пояснення педагогом під час батьківських зборів (мінімальна потреба їх проведення є чотири рази на рік) одного із варіантів створення партнерської угоди у родині, добір різноманітних прийомів, методів для широкого висвітлення питання партнерства. Наприклад, у більшості родин є потреба у визначенні чітких правил та обовʼязків кожного члена родини із урахуванням його віку та характеру. У такому разі є можливість написати КОНСТИТУЦІЮ РОДИНИ (Хартію, Декларацію, Кодекс РОДИНИ, Закон королівства Квартири….) До складання такого документа, який можливо, прикрасить холодильник, залучають усю родину із повагою до кожного. А от як скласти такий документ надає розʼяснення учитель на батьківських зборах і пропонує декілька важливих обовʼязкових пунктів такої партнерської угоди.

У присутності учителя є можливість створення партнерського договору між дитиною мамою чи татом. Такі моменти партнерства прямолінійно залежні від рівня вихованості та культури сторін учасників освітнього процесу.

  1. Партнерство учень – учень.

Проявом найвищої людської майстерності педагога, його уміння пояснити засади та користь партнерства, є сприяння партнерству в класі та поява самостійних партнерських угод між учнями. Такі моменти чітко простежуються під час групової, командної, довготривалої проектної роботи. Якщо учні мають навички та уміння визначати з повагою сильні сторони кожного учасника групи (турніри, гра «Що? Де? Коли?», урок узагальнення матеріалу...), то ефективність діяльності та результати дій такої групи учнів є вищим та більш особистісно-значущими. Часто учні створюють пари для пояснення досить складного матеріалу або, якщо один з учнів пропустив урок. Завдання педагога навчити учнів створювати такі партнерські пари під час уроків та у позашкільному житті, пояснювати, що є певні умови такої співпраці і вдячність один одному (повага та доброта) є важливими моментами такого партнерства. Дуже важливо для розвитку повноцінного партнерства в учнівському колективі заохочувати учнів до взаємодопомоги. Наприклад, якщо частина учнів добре засвоїла навчальний матеріал або швидко виконала завдання, вони можуть виконувати функцію асистента вчителя й навчати інших. Доцільно щоб і у таких випадках існували усні угоди та терміни взаємодії. Оскільки, інколи, починаються «зловживання» партнерством й від «ти повинен» учні переходять до невиправданих очікувань та проблем у спілкуванні.

  1. Партнерство колега – колега (партнерство між учителями одного чи різних навчальних закладів).

Найчастіше емоційно комфортно створюються партнерські угоди між колегами з метою організації предметних тижнів або відкритих уроків, які є невідʼємною частиною освітнього процесу. У разі виробничої необхідності учителі можуть підтримують партнерство у творчих групах різних рівнів (шкільного, міського, обласного). Така позаурочна взаємодія є інтелектуально корисною, творчою, пізнавальною, але вимагає додатково проміжку часу, обʼєднання навколо спільної мети або ідеї та узгодження методів та прийомів роботи кожного із учителів, які є учасниками групи. Тому часто обирають чи призначають координатора такої партнерської угоди. Координатор створює угоду, запрошує учасників партнерів, пропонує ефективне використання ресурсів кожного партнера, слідкує за виконанням усіх пунктів угоди, дедлайнами, рівноправністю та «призовим фондом». Якщо результатом такого партнерства є друкована робота, координатор подає її у друк чи для участі у конкурсі…

Певним ресурсом партнерської взаємодії між колегами є обʼєднання навколо досягнення конкретних цілей освіти, навчання і виховання та активізації чи/або організації взаємодії учасників освітнього процесу.

  1. Партнерство батьки (актив класу або громада) – адміністрація школи.

Сучасна українська школа вимагає змін у формат взаємодії батьки - школа. Активні, ініціативні, креативні родини чи батьки, що розуміють потреби не тільки власних дітей, а і суспільства в цілому, мають змогу пропонувати благодійні та екологічні акції; залучати клас або частину класу до флешмобів або створення виробів хендмейд. Адміністрація школи заохочує, підтримує благодійні ярмарки, театральні вистави, конкурси обдарованих учнів (вокал, хореографія, акторська майстерність). Директор школи, заступники директора, соціальний педагог, батьки надають можливість розширити та розкрити можливості дорослої (зрілої) партнерської взаємодії, в якій учні є рівноправними, креативними партнерами до яких ставляться з повагою та розумінням. Варіантів такого партнерства може бути дуже багато залежно від пропозицій та свободи реалізації спільних партнерських проектів. Важливим є проголошення і наголошення мети, встановлення чітких термінів її досягнення, таких проектів, щоб кожен учень, батько, адміністратор відчував гордість та рівноцінне партнерство.

  1. Партнерство учитель – місцеве самоврядування міста, села.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства все частіше ми звертаємо увагу й прагнемо реалізувати державно-громадське чи громадсько-державне управління освітою. Саме тому досить перспективним є партнерство учителя із представниками органів місцевого самоврядування та громадою.

Одним із ресурсів такого партнерства є практика деліберації. Термін «деліберація» або «деліберативний процес» (від лат. deliberation – старанне зважування, обговорення, обдумування, обмірковування) означає дорадчий процес та вироблення узгоджених рішень. Отже, якщо необхідно приймати рішення стосовно питань освіти, культури, соціальних питань, доцільно залучати педагогів до процесу суспільної комунікації, яка буде спрямована на досягнення обґрунтованих консенсусних рішень.

Учителі як члени територіальної громади можуть порушувати питання, вносити пропозиції та заслуховувати звіти щодо питань місцевого розвитку. За умови децентралізації влади в Україні формуються обʼєднані територіальні громади (ОТГ), повноваженням яких є забезпечення управління закладами дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Тому дуже важливою для ефективного розвитку регіональної освіти та діяльності навчальних закладів є партнерська взаємодія з органом самоврядування населеного пункту як одного із засновників. Застосування деліберативних практик під час моделювання, проектування розвитку освіти у обʼєднаних територіальних громадах дозволяє формувати оптимальні стратегії діяльності закладів освіти та взаємодії учасників освітнього процесу. Відомо, що педагогічні працівники досить часто є креативними ініціаторами позитивних змін у громаді, організаторами свят, урочистостей, волонтерської роботи тощо.

  1. Партнерство батьки – батьки.

Дитина навчається у школі одинадцять (дванадцять) років. За цей час формується не тільки учнівський колектив, а й класний батьківський колектив. Ідеальним він є тоді, коли батьків обʼєднує спільне бачення цілей освіти, навчання, виховання, розвитку своїх дітей і прагнення створити оптимальні умови й освітнє середовище для їх досягнення як у класі, так і у школі. Отже партнерство між батьками може розглядатися як на рівні класу, так і на рівні школи. Ефективною ознакою такого партнерства є виявлення духовних, фізичних, інтелектуальних та інших ресурсів родин й активне їх використання в освітньому процесі. [2]

Список використаних джерел

 

  1. Волошенко О.В., Замулко О.І., Смаглюк Ю.І. Нові горизонти педагогіки партнерства: навчально-методичний посібник. – Черкаси, 2017.- 60 с.
  2. Савченко С. В. Педагогіка партнерства у проекті Концепції «Нової української школи». URL: https://www.slideshare.net/ippo-kubg/ss-67119769 (дата звернення 18.08.2017)