Методична допомога молодому вчителю трудового навчання

Завдання курсу

Набути знання щодо:технології та методики проведення занять;

пригадати теоретичні відомості щодо вимог до уроку, типів уроків, їх структури;

Сформувати навички: виконувати конспект уроків; проводити самоаналіз уроку.

Розвинути:

креативний підхід до власної діяльності;

Мета курсу

методичне забезпечення організації трудової діяльності молодого вчителя трудового навчання;

надати добрі поради молодому вчителю для якнайшвидшої адаптації до здійснення навчально-виховного процесу в школі.

Навчально-тематичний план курсу

п/п

Назва теми

Кіл-ть годин

1

Урок – основна форма організації навчання

2

2

Нормативно-правова база майстерні

2

3

Навчальна програма – основний документ вчителя

2

Всього:

6

Заняття 1

Урок – основна форма організації навчання

План

  1. Ваш успішний урок.
    • Заповіді вчителя
    • Перед уроком
    • Як подолати страх?
    • Уміння заходити до класу
    • Збірка добрих порад
    • Сприяють успіху уроку
    • Утрудняють проведення уроку
  2. Поради щодо підготовки до уроку.
  3. Етапи уроку.
  4. Шаблон плану-конспекту уроку трудового навчання.
  5. Зразок конспекту уроку.
  6. Питання до заняття.
  7. Короткий тест.

І. Ваш успішний урок

Заповіді вчителя

  1. Дбай про своє добре ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.
  2. Роби все вчасно і професійно.
  3. Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.
  4. Ніколи не говори зайвого. Завжди думай про наслідки сказаного тобою.
  5. Турбуйся про своїх колег, учнів – вони створюють твій імідж.
  6. Дбай про свій зовнішній вигляд. Пам’ятай: привабливий зовнішній вигляд – запорука позитивного іміджу.
  7. Говори і пиши гарною мовою – вони ознаки твого інтелекту.
  8. Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

Перед уроком

  1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у класі.
  2. Уявно відтворіть основні етапи уроку.
  3. Пригадайте план уроку.
  4. Уявіть клас та окремих учнів.
  5. Викличте відповідний емоційний настрій.

Як подолати страх?

(тези для аутотренінгу)

  1. Я ґрунтовно підготувався до заняття.
  2. Я спокійний.
  3. Настрій у мене хороший, бадьорий.
  4. Я продумав усі компоненти уроку.
  5. Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні.
  6. Діти з повагою ставляться до мене.
  7. Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.
  8. Мені легко з учнями.
  9. Я цілком володію собою.

Уміння заходити до класу

  1. Завчасно з’ясуйте, в якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов’язано із замінами уроків.
  2. У кожному класі доберіть собі помічників.
  3. Під час перерви підберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.
  4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської і прямуйте до класу.
  5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати
  6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.
  7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.
  8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, 2-3 секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.
  9. Зайшовши до класу, не забудьте усміхнутися і привітатися.

Збірка добрих порад

  • Перегляньте навчальну програму, обов’язково перечитайте пояснювальну записку, прочитайте вимоги стандарту з даної теми, з'ясуйте, що потрібно від вчителя до даного уроку.
  • Конкретизуйте завдання уроку, виділіть провідну мету, сформулюйте і запишіть її у плані таким чином, щоб вона була доступна, зрозуміла учням, усвідомлена ними.
  • Визначте, що має зрозуміти, запам'ятати учень на уроці, що він повинен знати і вміти після уроку. На початку уроку поясніть учням мету, завдання уроку.
  • Під час підготовки до уроку відновіть в пам'яті матеріал підручника, підберіть опорні знання, вміння та навички.
  • Прагніть до організованого початку всіх своїх уроків.
  • Визначте, який навчальний матеріал повідомити учням, а який вони повинні опрацювати самостійно; в якому обсязі, якими порціями, які цікаві факти, що підтверджують провідні ідеї, повідомити школярам.
  • Підберіть найбільш ефективні способи вивчення нового матеріалу, формування нових знань, умінь і навичок.
  • Продумайте, що і як має бути записано на дошці та в зошитах учнів.
  • Записуючи план уроку, уявляйте його як цілісне явище.
  • Будьте зібраним, чітко і ясно ставте завдання перед учнями, дотримуйтеся логіки викладу матеріалу.
  • Завдання та інструктаж давайте чітко, коротко, з обов'язковим з'ясуванням того, як учні зрозуміли вимоги.
  • Будьте доброзичливим, не ображайте учнів; не обурюйтеся їх незнанням або нерозумінням. Пам'ятайте, що якщо більшість учнів чого-небудь не знає або не розуміє, то помилку треба шукати насамперед в собі, в способах організації їх діяльності.
  • Не перебивайте учня, давайте можливість йому завершити думку. Пам’ятайте, що нечітка відповідь може бути наслідком незрозуміло поставленого вами запитання. Вислуховуйте відповідь до кінця навіть тоді, коли учні помиляються чи в вас обмаль часу.
  • Пильно стежте за тим, як учні слухають учителя. Втрата уваги - сигнал про те, що треба змінити темп, повторити викладене або включити в хід уроку додатковий матеріал чи розрядку.
  • Заощаджуйте час, вчасно розпочинайте урок та закінчуйте його за дзвінком. Приходьте в кабінет заздалегідь до дзвінка.
  • Не допускайте тривалих настанов, моралізаторства, повчань.
  • Темп уроку підтримуйте інтенсивним, але посильним для більшості дітей.
  • Підтримуйте ініціативу учнів, їх активність і обізнаність.
  • Частіше усміхайся. Пам’ятайте: ваша усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми вам приємна і що усмішка створює загальний позитивний настрій.
  • Стимулюйте питання учнів, їх бажання дізнатися про щось нове.
  • Не використовуйте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки, вводьте систему взаємоперевірки.
  • Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
  • Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – так міцніше засвоюється новий матеріал.
  • При використанні технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
  • При організації самостійної роботи, гри, усних відповідей не квапте учнів.
  • Обов’язково звертайте увагу на виховні аспекти уроку.
  • Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника.
  • Проводьте фізкультхвилинку.
  • Вивчайте можливості кожного вихованця та спирайтеся на них.
  • Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні стосунки з ними. Пам’ятайте, що навіть малюк у взаєминах з дорослими відстоює свою незалежність.
  • Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятайте, що помилці легше запобігти, ніж потім виправляти її.
  • Мотивуйте виставлену оцінку, скажіть учневі, над чим йому слід попрацювати додатково. Це привчатиме до дисциплінованої праці і учень буде звикати до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати обов’язково.
  • Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу і окремих учнів. Нехай всі відчують почуття задоволення від результатів праці. Постарайтесь помітити позитивне в роботі недисциплінованих дітей, але не робіть це занадто часто.
  • Не допускайте конфліктів з усім класом чи з його частиною, а якщо вони виникли, не затягуйте, а шукайте розумні шляхи вирішення.
  • Особливу увагу звертайте на тих учнів, у кого нестійка увага. Попереджайте відразу ж наміри порушити робочий ритм. Звертайтесь з запитаннями до тих, хто може на уроці відволікатись.
  • Пам'ятайте, що більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
  • Основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання, визначити зміни динаміки успішності та стимулювання учнів.
  • Починайте урок енергійно. Не затягуйте час, задаючи питання про те, хто не виконав домашнє завдання і вислуховуванням відповідей. Урок ведіть так, щоб кожен учень із самого початку його і до кінця був зайнятим ділом. Захоплюйте учнів змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте “слабшим” повірити в свої сили.
  • Утримуйтесь від зайвих зауважень.
  • При порушенні поведінки учнем – звертайтесь за допомогою до учнів класу. З порушником, якого клас не підтримує, легше справитись.
  • Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.

Сприяють успіху уроку:

  • виражена зацікавленість вчителя в знаннях і вміннях учнів;
  • продуманий план уроку;
  • добре знання матеріалу;
  • бадьоре самопочуття, хороший настрій;
  • почуття свободи на уроці, «фізичної» розкутості;
  • правильний вибір методів навчання, їх різноманітність;
  • цікавість викладу;
  • яскраво виражене емоційне ставлення вчителя до матеріалу;
  • багатство інтонацій, міміки, жестикуляції вчителя;
  • домагатися виконання кожної своєї вимоги – в іншому випадку краще її взагалі не озвучувати.

Утрудняють проведення уроку:

  • невпевненість у своїх знаннях;
  • байдуже ставлення до всього, що відбувається на уроці;
  • скутість рухів, поведінки, мовлення, поганий настрій;
  • одноманітність методів навчання;
  • монотонність і сухість при викладі нового матеріалу;
  • відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою і завданнями уроку, питаннями;
  • невміння учнів працювати запропонованими методами навчання.

ІІ. Поради щодо підготовки до уроку

  1. На початку:
  • чітко визначити і сформулювати для себе тему;
  • визначити місце теми в учбовому курсі;
  • визначити основні поняття уроку;
  • визначити ту частину учбового матеріалу, яка буде використана надалі.

  1. Визначити та чітко сформулювати ціль уроку – навіщо він взагалі потрібен? Для цього потрібно визначити навчальні, розвиваючі і виховні функції уроку.

  1. Спланувати та продумати учбовий матеріал
    • Підібрати літературу по темі та відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить вирішенню поставлених задач.
    • Підібрати учбові завдання.
    • Упорядкувати учбові завдання відповідно до принципу “від простого до складного”.
    • Скласти три набори завдань:

1)      завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;

2)      завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем;

3)      завдання, для закріплення матеріалу учнем.

  1. Продумати “родзинку” уроку.

Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів – одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий дослід, нестандартний підхід до вже відомого.

  1. Згрупувати відібраний учбовий матеріал.

Головне – це вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового. Для цього продумати послідовність організації роботи з матеріалом, зміну видів діяльності учнів.

  1. Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці.

Для цього визначити, який матеріал контролювати, як контролювати та як використовувати результати контролю.

  1. Підготувати устаткування для уроку.
  • Скласти список необхідних наочностей, приладів, карточок, роздаткового матеріалу тощо.
  • Продумати як розмістити новий матеріал на дошці у вигляді опорного конспекту.

  1. Продумати домашнє завдання.
  • Визначити змістовну частину та рекомендації для його виконання.

ІІІ. Етапи уроку

Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.

Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у 1 класі – 35 хв., у 2 – 40 хв., у 5-12 – 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної санітарно-епідеміологічної служби.

Тривалість перерв між уроками визначають з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) – 20 хв.

Кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів.

1. Організаційна частина.

До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Перевірка знань учнів.

Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

4. Стимулювання навчальної діяльності.

Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

5. Актуалізація опорних знань.

Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

6. Пояснення нового матеріалу.

Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8. Закріплення нового матеріалу.

Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.

9. Підбиття підсумків уроку.

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.

10. Повідомлення домашнього завдання.

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник.

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.

Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Доцільність тих чи інших типів і структур уроку оцінюється за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

ІV. Шаблон плану-конспекту
заняття з трудового навчання

Дата _________________ Клас _______________

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ___________________________________________

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна

(варіанти конструювання навчальної мети:

― сформувати в учнів знання (загальнотехнічні, загальнотрудові, загальновиробничі, спеціальні);

― узагальнити наступні знання....;

― навчити учнів виконувати трудові дії, прийоми, операції тощо;

― забезпечити формування знань і вмінь (загальнотрудових, загально-виробничих, спеціальних)...;

― продовжити формування наступних вмінь....;

― закріпити наступні загальнотрудові, загальновиробничі і спеціальні знання, вміння і навички....;

― сприяти формуванню і розвитку відповідних знань, умінь і навичок (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних)....;

― сприяти запам’ятовуванню основної термінології технологічних процесів;

― сприяти запам’ятовуванню цифрового матеріалу як орієнтиру для розуміння кількісних характеристик об’єктів і явищ, що вивчаються;

― сприяти усвідомленню основного термінологічного матеріалу;

― сприяти формуванню уявлень про ...;

― сприяти усвідомленню суттєвих ознак понять, технологічних процесів;

― створити умови для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків: розкрити причини ...; з’ясувати наслідки ...;

― сприяти розумінню закономірностей ...:

― створити умови для з’ясування взаємозв’язків між ...;

― сприяти розумінню залежності між ...).

2. Виховна

(варіанти конструювання виховної мети:

― виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

― сприяти формуванню і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних, економічних та інших якостей людини;

― сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей;

― сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів учнів до предмету).

3. Розвивальна

(варіанти конструювання розвивальної мети:

― сприяти розвитку мови учнів (збагачення і ускладнення словникового запасу, посилення виразності та відтінків);

― сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

― сприяти розвитку сенсорної сфери учнів (розвиток окоміру, орієнтування у просторі, точності та тонкості розрізнення кольорів, форми);

― сприяти розвитку рухової сфери (оволодіння моторикою дрібних м’язів рук, розвивати рухову спритність, співрозмірність рухів, точність і координацію рухів рук);

― сприяти розвитку в учнів творчих, технічних, загальних і спеціальних здібностей;

― сприяти розвитку в учнів відповідних видів і типів сприймання, пам’яті, мислення, уваги, уяви;

― сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів).

4. Профорієнтаційна

(варіанти конструювання профорієнтаційної мети:

― ознайомити учнів з метою, предметом, знаряддями, змістом, характером, умовами праці фахівців певної професії (спеціальності)....;

― сприяти формуванню і розвитку стійких професійних намірів (інтересів, нахилів, мотивів, ідеалів, ціннісних орієнтацій)....;

― розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.... ;

― узагальнити в учнів знання про сфери трудової діяльності, професії, кар’єру;

― сприяти формуванню знань та вмінь об’єктивно здійснювати самоаналіз рівня розвитку своїх професійно важливих якостей та співставляти їх з вимогами професій, сфер трудової діяльності до людини;

― розвивати уявлення про народне господарство і потребу у трудовій діяльності та професійному самовихованні, саморозвитку і самореалізації;

― виховувати повагу до людини праці).

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ: ___________________________________________

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):

  • підручник (навчальний посібник)
  • робочий зошит
  • додаткова література (словники, довідники, журнали)
  • натуральні об’єкти (машини, верстати, пристрої, інструменти, матеріали, вироби тощо, їх назва, тип, марка, позначення)
  • макети, моделі, муляжі
  • кіно-, відео- діафільми
  • мультимедійні засоби
  • плакати, таблиці
  • навчально-технологічна документація
  • технологічні карти, інструкційні карти, інструкційно-технологічні карти, інформаційні карти
  • зразки об’єктів праці
  • зразки виробів
  • матеріали для контролю знань учнів: картки-завдання, тести, кросворди тощо

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ

(їх назва, тип, сортамент, марка, кількість, групового чи індивідуального користування):

  • верстати
  • інструменти, пристосування
  • матеріали

СЛОВНИКОВА РОБОТА: ___________________________________

ТИП ЗАНЯТТЯ: ____________________________________________

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I.   Організаційний момент.

II.  Повторення раніше вивченого матеріалу.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів.

IV. Вивчення нового навчального матеріалу.

V.  Закріплення нового навчального матеріалу.

VI. Практична робота.

VII.Заключний етап.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (затрати часу в хвилинах)

  • привітання;
  • перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт чергового, старости, письмово чи усно);
  • заповнення класного журналу;
  • перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші, наявність спецодягу та інше);
  • призначення чергових (вчителем, за графіком, старостою);
  • організація робочих місць (що повинно бути на столі чи верстаку);

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (затрати часу в хвилинах)

  • аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті;
  • контрольні питання, завдання, задачі (їх зміст, картки і т.п.);
  • форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь (фронтальна, групова чи індивідуальна перевірка: письмова, усна, програмована чи змішана і т.п.).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ (затрати часу в хв)

  • мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (затрати часу в хвилинах)

  • повідомлення нової теми та її запис, конкретизація завдань заняття;
  • техніко-технологічні відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис учнями.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (затрати часу в хв.)

  • питання, завдання, задачі (їх зміст)

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА (назва)

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ (затрати часу в хвилинах)

  • повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи;
  • ознайомлення з технічними вимогами до об’єктів праці;
  • повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця, дотримання правил безпечної праці (вказати, на що особливо звернути увагу);
  • показ і пояснення прийомів та способів виконання нових операцій і трудових дій (в робочому темпі, розчленовано в повільному темпі з поясненням всіх дій і рухів);
  • пояснення і показ методів самоконтролю правильності виконання операцій, прийомів і якості роботи;
  • попередження про можливі помилки в роботі і причини браку;
  • перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій 1-2 учнями: спочатку усно (ознайомлювальна вправа), а потім практично (пробні вправи);
  • показ зразків виробів, які будуть виготовляти учні;
  • ознайомлення з технічною документацією на ці вироби (ескізи, креслення, схеми) і технологічною (інструкційні, інформаційні та технологічні карти);
  • повідомлення про норми часу;
  • пояснення критеріїв оцінювання практичної роботи;
  • видача завдань для практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (парами).

САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ
ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ
(затрати часу)

1). Самостійна робота учнів:

  • зміст та час роботи учнів над кожним завданням (вправи, розробка проекту чи виготовлення виробу, за якою навчально-технологічною документацією і т.п.);
  • форми організації праці учнів (індивідуальна, групова (бригади, ланки, пари), фронтальна).

2). Інструктаж вчителя:

  • форма проведення (індивідуальна, групова);
  • цільові обходи робочих місць учнів

-   перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

-   перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості виробів;

-   інструктування учнів з використання окремих операцій і завдання в цілому;

-   перевірка правильності проведення самоконтролю;

-   концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій;

-   надання індивідуальної допомоги;

-   перевірка правильності дотримання технічних умов;

-   контроль за бережливим ставленням учнів до засобів праці і навчання;

-   перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

-   постійний контроль за дотриманням учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії.

ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ (затрати часу в хвилинах)

  • підведення підсумків практичної роботи;
  • відзначення кращих робіт та їх демонстрація;
  • аналіз характерних помилок і недоліків у роботі учнів;
  • з’ясування причин, які призвели до помилок;
  • повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.

VІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП УРОКУ

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ (затрати часу в хвилинах)

  • повідомлення вчителя про результати досягнення цілей заняття;
  • оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті;
  • виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
  • повідомлення теми наступного заняття;
  • завдання учням для підготовки до наступного заняття.

ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ
(затрати часу в хвилинах)

V. Зразок конспекту уроку

Урок №9                                                                                          6 клас

Тема: Прийоми оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту

Мета:

Навчальна: навчити прийомам зачищення деталей виробу шліфувальною шкуркою, оздоблення виробів шліфуванням та поліруванням.

Розвивальна: ознайомити учнів із видами та технологією оздоблення виробів із листового металу та дроту.

Виховна: виховувати естетичний смак.

Обладнання: зразки оздоблених виробів із тонколистового металу та дроту; наждачна шкурка.

Основні поняття: оздоблення, корозія, абразивний матеріал, шліфування, полірування.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати навчальної діяльності: уміння визначати оздоблення виробів; обґрунтовувати доцільність оздоблення виробів; пояснювати та дотримуватися технології оздоблення виробів із металу; визначати якість оздоблених виробів.

Хід уроку

I. Організаційна частина

Перевірка присутніх

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

  1. Як запобігають загниванню виробів із деревини?
  2. Із якою метою вироби з деревини покривають лакофарбовими матеріалами?
  3. Який технологічний процес називається оздобленням?
  4. Які підготовчі технологічні операції виконують при оздобленні виробів із деревини?
  5. Які інструменти використовують для підготовки поверхні виробів із деревини для оздоблення?
  6. Чим відрізняється оздоблення від опорядження?
  7. Як змінюється зовнішній стан виробів із металу, що тривалий час перебувають на повітрі?

Узагальнюючи відповідь, повідомляю, що для того, щоб надати виробам із металу привабливого зовнішнього вигляду і з метою захисту їх поверхонь від руйнування під впливом зовнішнього середовища їх треба покривати різними фарбами і лаками.

Оскільки лакування та фарбування металу супроводжується виділенням у повітря токсичних речовин, то виконувати опорядження можна тільки за наявності витяжної шафи. Оскільки в майстерні її немає, то учням заборонено виконувати опорядження.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності

Оздоблення – це досить поширена операція, володіння якою неодмінно знадобиться вам у майбутньому під час виготовлення виробів.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Тема: Прийоми оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту

Мета: навчитися прийомам зачищення деталей виробу шліфувальною шкуркою, оздоблення виробів шліфуванням та поліруванням.

V. Вивчення навчального матеріалу

1. Оздоблення як спосіб запобігання корозії металів.

Не вдаючись до аналізу хімічних процесів, учитель пояснює, що внаслідок взаємодії металів із зовнішнім середовищем, особливо з крапельками води, метали руйнуються. (Демонструю заготовки зі сталі, цинку та інших металів, які покриті іржею або окислились).

Якщо вчасно не запобігти таким явищам, то метали поступово втрачають свої властивості, що призводить до унеможливлення їх використання. Це, в свою чергу, призводить до забруднення довкілля, даремного витрачання коштів.

Для захисту виробів із металу від корозії та окислення їх шліфують, полірують, покривають фарбами, лаками, наносять декоративно-захисні покриття.

Надання металевим виробам красивого зовнішнього вигляду, корисності, зручності в користуванні порівняно з іншими виробами називається дизайном виробу або художнім оформленням.

2. Зачищення та шліфування поверхні виробів як підготовчий етап оздоблення.

Технологічні операції з підготовки металевих поверхонь до оздоблення дещо схожі з тими, що виконуються перед оздобленням виробів із деревини.

Шліфуванням називають технологічну операцію знімання нерівностей металевої поверхні. Шліфування виконують у ручний спосіб і на спеціальних шліфувальних машинах. Але цим методом не завжди можна досягнути бажаного результату, особливо високої якості обробки та красивого зовнішнього вигляду. Із цією метою застосовують інший метод – полірування.

Полірування – це усунення з поверхні незначних нерівностей (мікронерівностей).

Сьогодні у побуті та особливо на промислових підприємствах шліфування та полірування виробів виконують за допомогою універсальних шліфувально-полірувальних машин.

У шкільних або домашніх умовах для виконання цих робіт також можна використовувати електричний дриль, на шпиндель якого закріпити стержень із наклеєним фетром.

(Демонструю прийоми виконання такого виду робіт).

3. Технологія шліфування та полірування металевих виробів.

(Демонструю прийоми шліфування та полірування).

Для шліфування ручним способом шліфувальну шкурку закріплюють на дерев’яних брусках – шліфтах. Шліфування виконують коловими рухами.

Полірування виконують після шліфування спеціальними пастами за допомогою фетрового тампона, переміщуючи його коловими рухами.

Завдання:

  • Порівняти методи шліфування та полірування.

4. Правила безпечної роботи під час шліфування та полірування металевих виробів.

Ознайомитися з правилами безпечної праці (Інструкція №__).

VI. Практична робота

  • «Шліфування та полірування виробів»
  • Інструктаж до виконання практичної роботи.
  • Повторення з учнями алгоритму виконання роботи:
  1. Оглянути виріб.
  2. Визначити та підготувати інструменти для знімання іржі, шліфування та полірування виробу.
  3. Очистити поверхню від іржі.
  4. Відшліфувати та відполірувати виріб.
  5. Перевірити якість виконаної роботи.

Виконання практичної роботи.

  • Учні виконують шліфування та полірування поверхні виробу.
  • Особливу увагу необхідно звернути на дотримання учнями правил безпечної роботи.

VII. Підсумок уроку, оцінювання результатів роботи

  • Аналіз результатів практичної роботи
  • Вказати на недоліки, пояснити способи їх усунення.

VIII. Домашнє завдання

  • Опрацювати відповідний матеріал підручника.
  • Виконати спостереження за виробами з оздобленням та без оздоблення.
  • Відполірувати підручними засобами домашній металевий кухонний виріб (наприклад, ніж, ложка) та порівняти його з таким же необробленим.

VІ. Контрольні питання

  1. Які основні етапи уроку трудового навчання?
  2. Якою буває мета уроку трудового навчання?
  3. Який процент часу потрібно відводити на практичну роботу?
  4. Чи задаються домашні завдання з трудового навчання?
  5. Наведіть приклад актуалізації опорних знань на уроці праці.
  6. Чи можуть бути уроки трудового навчання без виконання практичної роботи?
  7. Чи допускається під час проведення уроку пропускання деяких його етапів?
  8. Чи потрібно пояснювати виконання домашнього завдання?
  9. На якому етапі уроку виконується демонстрація прийомів роботи?
  10. Які бувають форми роботи з учнями під час практичної роботи?

VІІ. Тест

  1. Чи можна проводити урок без плану-конспекту?
    1. Так
    2. Ні
    3. Лише з дозволу адміністрації школи
  2. Мета уроку буває:
    1. навчальна
    2. розвивальна
    3. загальноосвітня
    4. виховна
  3. До структури уроку не входить
    1. практична робота
    2. вивчення нового матеріалу
    3. самостійна робота учнів
    4. організаційна
  4. Чи може вчитель сам вибрати структуру уроку?
    1. Так
    2. Ні
    3. Лише запитавши дозволу завуча школи
  5. Чи впливає на засвоєння нового матеріалу настрій учителя?
    1. Так
    2. Ні
    3. Інколи
  6. Чи потрібно підводити підсумок уроку?
    1. Так
    2. Ні
    3. Залежно від кількості вільного часу до дзвінка
  7. Серед поданої структури уроку є зайвий пункт. Віднайдіть його.

1. Організаційна частина.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знань учнів.

4. Пригадування та повторення попереднього матеріалу

5. Стимулювання навчальної діяльності.

6. Актуалізація опорних знань.

7. Пояснення нового матеріалу.

8. Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

9. Закріплення нового матеріалу.

10. Підбиття підсумків уроку.

11. Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати самостійно

  1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 червня 2000 р. № 240 "Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-III ступенів"
  2. Наказ МОН України від 17.05.2005 N 297 "Про подолання проявів бюрократизму в освіті"

Заняття 2

Нормативно-правова база майстерні

План

  1. Основні вимоги до шкільної майстерні.
  2. Положення про навчальні майстерні.
  3. Документація шкільної майстерні.
  4. Розширений перелік необхідної документації у кабінеті (майстерні) трудового навчання.
  5. Витяги з положення «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу».
  6. Перелік навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання для 5-11 класів.
  7. Контрольні папитання.
  8. Тест.

І. Основні вимоги до майстерні

Шкільні навчальні майстерні повинні відповідати ряду сучасних вимог: санітарно-гігієнічних, техніки безпеки, організації навчального процесу.

Існують різні типові проекти шкіл. У зв’язку з цим навчальні майстерні тих чи інших шкіл можуть відрізнятися деякими особливостями. Так, майстерні можуть знаходитися безпосередньо у приміщенні школи або розміщуватися біля школи в окремому приміщенні. Ті і інші бувають комбінованими або спеціалізованими.

При розміщені майстерень в окремому приміщені досягають деяких переваг: виникаючий у майстернях виробничий шум не зважає проведенню занять у класах; тут як правило, відводиться достатньо місця для зберігання матеріалів та готової продукції; концентрується в одному місці вся матеріальна база трудового навчання - приміщення для технічної праці, кабінети обслуговуючої праці, робочі кімнати для трудового навчання молодших школярів, деякі кабінети для проведення профорієнтації у старших класах.

Комбіновані майстерні займають одне приміщення розміром до 90м2 і призначені для виконання всіх видів робіт з технічної праці учнів 5-11 класів: обробіток деревини, металів, пластмас ручним інструментом та на верстатах, електромонтажі роботи.

Спеціалізовані майстерні – слюсарно-механічна (тут виконуються електромонтажні роботи) та столярна – розташовані в окремих приміщеннях. В інструментальній зберігаються інструменти, напівфабрикати, готова продукція. В ній розміщується електророзподільний щит та понижуючий трансформатор на 36 та 42В, потрібних для споживання місцевим освітленням та включенням електропаяльників.

Площа інструментальної може бути до 20 м2, а кожна із майстерень – до 70 м2.

Нормативами встановлено 3,5-4м2 на робоче місце у слюсарно-механічній майстерні, 4-5 м2 - у столярній, 5-6м2 - на один невеликий верстат.

Комбіновані майстерні порівняно із спеціалізованою дозволяють більш раціонально, відповідно, економічно та ефективно використовувати навчальні площі. Однак з точки зору методики трудового навчання вони менш зручні. Це пояснюється тим, що поки що немає ще навчального обладнання, пристроїв одночасно для виконання ручної обробки всіх видів матеріалів, передбачених програмою з технічної праці.

Відповідно до гігієнічних вимог до кабінетів та майстерень трудового навчання школярів приміщення не повинні розташовуватися у підвалах або напівпідвалах.

Площа вікон повинна складати не менше 0,25 площі підлоги. Штучне освітлення підбирається в залежності від характеру виконуваних робіт. На один квадратний метр приміщення повинно припадати від 15 до 25Вт потужності світильників.

Відносна вологість повітря у приміщені повинна бути 40-60%. Температура 17-20о С. Допускається у майстернях температура 14-16о С, коли виконується робота великої рухомості.

В майстернях повинен бути належний добрий повітряний обмін за рахунок природної або примусової вентиляції. Швидкість повітряного обміну повинна складати приблизно 250 м3/год.

Електрообладнання робочих місць учнів, електротехнічні прилади, з якими працюють учні, повинні бути розрахованими на напругу 42В. Верстати і машини, які мають електричний провід, обов’язково заземлюються. Величина опору заземлення не повинно перевищувати 4 Ом.

Шкільні майстерні повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, устаткованих верстатами і верстаками. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстаки висотою 75,5; 78,0; 80,5см; а для обробки металу – верстаки висотою 95 і 87 см від підлоги до губок лещат.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см, з розміром сидіння 35х35 і 40х40 см.

У столярній майстерні верстати розміщуються або під кутом 45о або в три ряди перпендикулярно до світло несучої стіни. Відстань між верстатами в передньо-задньому напрямі повинна бути не менше як 0,8м, між рядами – 1.2м.

У майстерні з обробки металу раціонально розміщувати верстаки так, щоб світло падало на робоче місце спереду або справа. Відстань між рядами - 1,0м2, від внутрішньої стіни верстаки повинні бути на відстані не менше як 0,8м, найкраще розміщувати однойменні верстаки в шаховому порядку. Відстань між лещатами не менше 1,0м. На верстатах слід встановлювати металеву сітку висотою не менше 1,0м.

У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти розміром №1, для 13-15-річних учнів – №2, після 15 років – інструментарій для дорослих.

Максимальна маса вантажу для школярів: 11-12 років до 4кг, 13-14 років – до 5кг, 15 років: хлопчики – 12кг, дівчатка – 6,0кг, 16 років відповідно – 14-17кг, 17 років – 17 і 8кг.

Діти 8-9 років користуються 4-літровими лійками, але з відміткою на 1,5 л менше, ніж для дітей 11-13 років.

Маса граблів, щіток, мітел, лопат не повинна перевищувати 400-600 г для дітей шкільного віку, для середнього віку не повинна бути більшою за 6-8кг і для старшого віку – більше 12-16кг.

ІІ.  П О Л О Ж Е Н Н Я

про навчальні майстерні

загальноосвітнього навчально-виховного закладу

Загальні положення

1. В загальноосвітньому навчально – виховному закладі створюються такі навчальні майстерні:

- для трудового навчання учнів 4(5) – 11-х класів (з обробки деревини, обробки металів або комбінована).

До складу майстерень входять допоміжні приміщення, що призначені для зберігання навчально – наочних посібників, навчального обладнання, матеріалів, незакінчених робіт та встановлення електрифікованого обладнання, яке використовується вчителем для виконання заготівельних робіт.

2. Навчальні майстерні призначені для:

- трудового навчання учнів 1-9 (1-11)-х класів;

- поглибленої трудової підготовки учнів; роботи технічних, художньо-прикладних гуртків, клубів за інтересами;

- проведення факультативних занять з трудового навчання;

- організація продуктивної праці учнів.

3. Кількість майстерень, їх різновиди і площі в кожному загальноосвітньому навчально – виховному закладі визначаються залежно від кількості і наповненості класів згідно з встановленими нормами.

4. Приміщення навчальних майстерень повинні бути світлими, теплими і сухими. Забороняється організація майстерень у підвальних і напівпідвальних приміщеннях.

5. Навчальні майстерні оснащуються верстатним та іншим обладнанням відповідно до «Типового переліку навчально-наочних посібників і навчального обладнання для загальноосвітніх навчально-виховних закладів», а також дидактичними матеріалами, технічною і технологічною інформацією.

Обладнання, непередбачене «Типовим переліком», у тому числі саморобне, встановлюється в майстернях за погодженням з представником органів Державного комітету України по нагляду за охороною праці.

6. У навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування та робоче місце вчителя відповідно до вимог ергономіки.

Кількість робочих місць у майстернях визначається наповненістю класів з урахуванням поділу на підгрупи відповідно до встановлених діючих нормативів.

7. Робоче місце вчителя розміщується на підвищенні розміром (орієнтовно) 3600х2000х200мм, яке оснащується столом з місцем для технічних засобів навчання, класною дошкою, пультом для аварійного знеструмлення робочих місць учнів та обладнанням, необхідним для демонстрування прийомів роботи. В зоні робочого місця вчителя рекомендується розміщувати шафи-секції для зберігання навчально-наочних посібників, інструментів, пристосувань. До робочих місць учнів підводиться електричний струм напругою не більше 42В.

8. Майстерні повинні відповідати вимогам «Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах» та «Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії для шкільних і навчально-виробничих майстерень, а також для навчальних комбінатів, цехів (прольотів, дільниць) і підприємств, у яких проводиться трудова підготовка учнів», затверджених Міністерством освіти України.

9. Кожна навчальна майстерня обладнується умивальником з щітками і милом у кількості 20% від числа учнів, а також електрорушниками, ємностями для відходів, сміття, обтирочних матеріалів. Навчальні майстерні повинні повністю забезпечуватися засобами пожежегасіння, пінними та вуглекислотними вогнегасниками, ножами та універсальними аптечками першої допомоги.

10. Приміщення майстерень оформляються стендами, таблицями і плакатами з безпеки праці і виробничої санітарії, матеріалознавства, технології обробки матеріалів, профорієнтації тощо. В майстернях організовують постійно діючі виставки робіт, виготовлених учнями.

Колір фарбування стін, обладнання, інструментів добирається відповідно до вимог ергономіки і технічної естетики, з використанням сигнальних кольорів і знаків безпеки.

11. При виконанні конкретних видів робіт робочі місця учнів забезпечуються інструкціями з безпеки праці. Вони складаються на основі Типових інструкцій, розроблених Міністерством освіти України і затверджуються директором загальноосвітнього закладу. Інструкції переглядаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на 3 роки.

12. До занять (роботи) в навчальних майстернях допускаються учні, які пройшли медичних огляд і не мають відповідних протипоказань. Відомості учнів, не допущених до роботи в навчальних майстернях, вчитель отримує у медичного персоналу, закріпленого за загальноосвітнім закладом. У майстернях учні працюють у спецодязі, який добирається індивідуально для кожного учня.

До виконання кожного виду робіт учні допускаються тільки після проведення інструктажу з безпеки праці.

13. Висновок про придатність майстерень для проведення занять оформляється щорічно відповідним актом комісії з прийому загальноосвітнього навчального закладу до навчального року.

14. Режим занять, умови навколишнього середовища в навчальних майстернях визначаються з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог щодо організації трудового навчання учнів 1-9 (1-11)-х класів, затверджених Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України.

15. Адміністрація загальноосвітнього навчально-виховного закладу здійснює заходи що сприяють модернізації майстерень, систематичному поповненню їх обладнанням, поліпшенню технічного обслуговування, раціоналізації робочих місць.

16. Використання навчальних майстерень, їх обладнання в цілях, непередбачених даним Положенням, забороняється.

ІІІ. Документація шкільної майстерні

Акт-дозвіл на проведення занять в майстернях та акт про випробування ізоляції і заземлення (встановленої форми) складаються відповідними працівниками і зберігаються у директора школи, і про їх наявність повідомляється вчителю трудового навчання.

В майстерні обов’язково повинна зберігатися така документація:

  1. Паспорт кабінету (майстерні).
  2. Журнал проведення інструктажу з техніки безпеки.
  3. План роботи майстерні, затверджений дирекцією школи (дивись Додаток 1).
  4. Плани роботи гуртків, які працюють на базі майстерень.
  5. Календарні плани, затверджені дирекцією школи.
  6. Правила техніки безпеки (інструкції).
  7. Навчальні програми.
  8. Навчально-технічна документація (креслення, технологічні карти, роздатковий матеріал, плакати, таблиці тощо).
  9. Журнал обліку матеріалів і обладнання (інвентарна книга).
  10. Паспорти верстатів, електрифікованих інструментів, приладів.
  11. Акти на списання з балансу школи непридатного обладнання, інструментів та використаних матеріалів.

ІV. Розширений перелік необхідної документації

у кабінеті (майстерні) трудового навчання

І. Загальна нормативно-правова база

  1. Закон України "Про освіту"
  2. Закон України "Про загальну середню освіту"
  3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (за 2004р)
  4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (чинний)
  5. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (за 2013р.)
  1. Державна програма Вчитель
  2. Національна доктрина розвитку освіти

10.  Конвенція про права дитини

11.  Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних заходів України

12.  Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України

13.  Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу

ІІ. Документація кабінету

  1. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
  2. Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу
  3. Акт введення в експлуатацію майстерні
  4. Протоколи та акти вимірювань електробезпеки та перевірки заземлення
  5. Рекомендації щодо заземлення майстерні
  6. Акт-дозвіл на проведення занять в майстерні у поточному році
  7. Паспорт майстерні
  8. Паспорт забезпеченості майстерні
  9. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення майстерні
  10. Про інноваційну діяльність
  11. Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей
  12. Про затвердження Змін до Інструкції з інвентаризації основних засобів
  13. Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ
  14. Інвентарна книга майстерні
  15. Матеріальна книга майстерні
  16. Річний план роботи майстерні
  17. Перспективний план роботи майстерні
  18. Графік роботи майстерні
  19. Копія наказу по школі про призначення завідуючого майстернею
  20. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу
  21. Список учнів які знаходяться на диспансерному обліку, підготовлений медичним робітником школи
  22. Про затвердження Типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів

ІІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги

  1. ДСанПіН 5.5.2.008-01 - Утримання загальноосвітніх навчальних закладів
  2. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів
  3. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98
  4. Правила користування електричною енергією

ІV. Техніка безпеки та охорона праці

  1. Типове положення про службу охорони праці - НПАОП 0.00-4.35-04
  2. Типове положення про навчання з питань охорони праці - НПАОП 0.00-4.12-05
  3. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу
  4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків
  5. Акт про нещасний випадок з учнем
  6. Журнал реєстрації нещасних випадків
  7. Правила пожежної безпеки для закладів
  8. Типове положення про спеціальне навчання з питань пожежної безпеки
  9. Положення про розробку інструкцій з охорони праці - ДНАОП 0.00-4.15-98
  10. Посадова інструкція учителя
  11. Посадова інструкція завідуючого майстернею по дереву
  12. Посадова інструкція завідуючого майстернею по металу
  13. Посадова інструкція завідуючого робочою кімнатою
  14. Посадова інструкція лаборанта
  15. Посадова інструкція-керівника гуртка
  16. Інструкція з охорони праці на робочому місці для працівників
  17. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу з ОБЖ для учнів
  18. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у майстерні
  19. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці у майстерні
  20. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті (загальна)
  21. Інструкція з пожежної безпеки в навчальних майстернях школи
  22. Журнал реєстрації протипожежного інструктажу у майстерні
  23. Інструкція користування вогнегасником
  24. Правила безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях
  25. Правила безпеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів
  26. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці
  27. Інструкція з охорони праці під час проведення навчальних занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях
  28. Інструкція з електробезпеки у майстерні
  29. Інструкція під час виконання електромонтажних робіт у майстерні
  30. Інструкції з надання першої медичної допомоги при ураженні електрострумом
  31. Інструкція з охорони праці під час роботи з використанням переносних електроінструментів
  32. Інструкція з охорони праці під час ручної обробки металу
  33. Інструкція з охорони праці під час роботи на фрезерному верстаті
  34. Інструкція з охорони праці під час роботи на токарному верстаті по металу
  35. Інструкція з охорони праці під час роботи на заточувальному верстаті (електроточилі)
  36. Інструкція з охорони праці під час роботи на свердлильному верстаті
  37. Інструкція з охорони праці під час роботи на круглопильному (циркульному) верстаті
  38. Інструкція з охорони праці під час роботи на токарному верстаті по дереву
  39. Інструкція з охорони праці під час роботи на деревофугувальних верстатах
  40. Інструкція з охорони праці під час ручної обробки деревини
  41. Інструкція з охорони праці виконанні сільськогосподарських робіт
  42. Інструкція надання першої медичної допомоги при одержанні травм у майстерні
  43. Інструкція з охорони праці під час чергування в навчальних майстернях
  44. Інструкція з охорони праці під час виконання лабораторно-практичних робіт
  45. Інструкція з охорони праці при проведенні екскурсій
  46. Інструкція з охорони праці при розмічанні
  47. Інструкція з охорони праці при пилянні деревини
  48. Інструкція з охорони праці при струганні деревини
  49. Інструкція з охорони праці при довбанні та різанні деревини стамесками
  50. Інструкція з охорони праці при складанні столярних виробів
  51. Інструкція з охорони праці при оздобленні виробів
  52. Інструкція з охорони праці при рубанні металу
  53. Інструкція з охорони праці при випрямлянні та згинанні листового металу й дроту
  54. Інструкція з охорони праці при обпилюванні
  55. Інструкція з охорони праці при різанні листового металу ножицями
  56. Інструкція з охорони праці при різанні металу ножівкою
  57. Інструкція з охорони праці при нарізанні метричної різьби
  58. Інструкція з охорони праці під час електропаяння
  59. Інструкція з охорони праці при термічній обробці металу
  60. Виробнича санітарія і гігієна праці в шкільних майстернях
  61. Вміст аптечки першої допомоги у майстерні
  62. Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі
  63. Журнал адміністративно-громадського контролю у майстерні
  64. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми
  65. План евакуації у випадку аварійних ситуацій у майстерні
  66. Схема евакуації з майстерні
  67. Посвідчення про перевірку знань з ТБ
  68. Стенд з охорони праці з розміщенням основних документів
  69. Норми первинних засобів пожежогасіння у майстерні

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету

  1. Методичні рекомендації щодо вивчення предмету на відповідний навчальний рік.
  2. Перелік посібників на 2013/2014 н. р.
  3. Програми з трудового навчання:
  • для 5 - 11 класів
  • програми для варіативних модулів
  1. Календарні плани
  2. Поурочні плани-конспекти (окремі зразки)
  3. Підручники з трудового навчання
  4. Посібники:
  • Рекомендації до створення Паспорту трудового навчання
  • Самоаналіз уроку трудового навчання
  • Типи уроків трудового навчання
  1. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України
  2. Знаки безпеки в майстерні
  3. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
  4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання
  5. Критерії оцінювання навчальних досягнень з креслення
  6. Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 № 1/9-651)
  7. Про подолання проявів бюрократизму в освіті (Наказ-17.05.2005 N 297)

15.  Інструкція з ведення класного журналу

16.  Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади

17.  Положення про ДПА

18.  Навчальний календар на поточний навчальний рік

19.  Науково-методичні і науково-популярні журнали

20.  Матеріали педагогічного досвіду

21.  Таблиці

22.  Матеріали до атестації

23.  Стенди постійної і змінної експозиції:

Постійної експозиції:

  • Державна символіка
  • Портрети видатних вчених галузі
  • Правила поведінки учнів у кабінеті
  • Розклад роботи кабінету
  • Правила безпеки життєдіяльності
  • Правила протипожежної безпеки
  • Основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки
  • Довідкові матеріали (у вигляді плакатів, таблиць)

Змінної експозиції: (матеріали експозицій змінюються під час переходу до вивчення нової теми)

  • Матеріали до тем, що вивчаються
  • Матеріали про вчених
  • Матеріали про новітні розробки у галузі
  • Результати експериментальної і дослідницької роботи учнів
  • Кращі роботи учнів

VI. Оплата праці

  1. Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
  2. Про затвердження Нормативів наповнюваності груп (Інструкція про розподіл учнів на групи для занять)
  3. Оплата заміни

VII. Позаштатні ситуації

  1. Порядок надання першої допомоги при одержанні травм у майстерні
  2. Порядок дій при виникненні пожежі у майстерні

VIII. Контроль

  1. Атестаційний лист навчального кабінету
  2. Типова програма комплексної перевірки загальноосвітнього навчального закладу

V. Витяги з «Державні санітарні правила і норми влаштування,

утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації

навчально-виховного процесу»

ДСанПіН 5.5.2.008-01

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного державного

санітарного лікаря України

14.08.2001 N 63

ПОГОДЖЕНО:

Лист Міністерства освіти і науки України

05.06.2001 N 1/12-1459

* * *

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами:

- прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних приміщень, сходів, рекреаційних приміщень, майстерень, спортивних приміщень, актового залу, харчоблоку, роздаткової, буфету, обіднього залу;

* * *

Прибирання класів, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього уроку, а спортивних залів - після кожного уроку і після закінчення уроків, занять секцій. Мати в спортивному залі чистять пилососом не рідше одного разу на тиждень, вологе протирання чохлів здійснюють щоденно.

* * *

Поточне прибирання навчальних майстерень проводить технічний персонал. Учні можуть прибирати пил на своїх робочих місцях за допомогою металевих і волосяних щіток.

* * *

3.5. Приміщення для трудового навчання повинні бути ізольованими від інших основних приміщень (в окремих блоках, відсіках будівлі або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом в них) і розміщеними на першому поверсі. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачаються навчально-виробничі майстерні, міжшкільні навчально-виробничні комбінати, навчальні цехи промислових і сільськогосподарських підприємств. Із майстерень з обробки дерева, комбінованих майстерень з обробки металу, металу і дерева необхідно передбачити додатковий вихід на вулицю через теплий тамбур або коридор, у який немає виходу із класів, кабінетів і лабораторій.

Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл.

* * *

В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систему загального освітлення.

* * *

У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів та станків. У майстернях з обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілактики травм слід передбачати подвійне включення електрообладнання в електромережу.

* * *

8.3. Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та відповідати вимогам техніки безпеки.

Виробничі майстерні повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, обладнаних верстатами і станками. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстати висотою 75,5; 78,0 і 80,5 см; а для обробки металу - верстати висотою 95 і 87 см від підлоги до губок тисків. Верстати в майстерні з обробки металу обладнуються захисними екранами.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см, з розміром сидіння 35 х 35 см і 40 х 40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути підставки (решітки) розміром 55 х 75 см, висотою 5, 10, 15 см по 5 підставок кожного розміру. Раціонально мати універсальну підставку, де регулюється висота.

У столярній майстерні верстати розміщуються або під кутом 45 град. або в три ряди перпендикулярно світлонесучій стіні. Відстань між верстатами в передньо-задньому напрямі повинна бути не менше 0,8 м, між рядами - 1,2 м.

У майстерні по обробці металу раціонально розміщувати верстати так, щоб світло падало на робоче місце спереду або справа. Відстань між рядами - 1,0 м; від внутрішньої стіни до верстатів не менше як 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстати в шахматному порядку. Відстань між тисками не менше 1,0 м.

8.4. У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти розміром N 1, для 13-15-річних учнів - N 2, після 15 років - інструментами для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11-12 років до 4 кг, 13-14 років - до 5 кг, 15 років: хлопчики - 12 кг, дівчатка - 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років - 16,0 і 8,0 кг.

VI. Перелік навчально-наочних посібників,

технічних засобів навчання та обладнання

для 5-11 класів

Технічні види праці

ОБРОБКА МЕТАЛІВ

Обладнання спеціалізоване

Верстати

Верстат горизонтально-фрезерний типу НГФ-110 4Ш

1 шт.

Верстат свердлильний настільний типу 2М-112

2 шт.

Верстат токарно-гвинторізний типу ТВ-4(6)

3 шт.

Верстат заточний навчальний типу ЕТШ-1

1 шт.

Верстат електрозаточний типу Е3

1 шт.

Верстаки

Верстак комбінований**

27 шт.

Верстак слюсарний

27 шт.

** Обладнання, яке необхідно придбати для комбінованої майстерні замість слюсарних та деревообробних верстаків. 

ПРИЛАДДЯ

Пристрої

Приладдя універсальне для згинання листового металу і дроту

1 шт.

Плита розмічувальна 200 х 200 х 65 мм

27 шт.

Плита розмічувальна 400 х 400 х 65 мм

5 шт.

Прес для штампування

5 шт.

Піч муфельна

2 шт.

Дриль ручна з патроном до 8 мм

27 шт.

Дриль ручна з патроном до 10 мм

27 шт.

Електродриль типу ДЕС-1-1

5 шт.

Пристосування

Брусок абразивний

10 шт.

Конструктор механічний шкільний

5 наб.

Окуляри захисні***

17 шт.

Щітка-зметка ручна

27 шт.

*** З розрахунку на працюючих в парі на верстаті

ІНСТРУМЕНТИ

Обробні

Розводка для пилок універсальна

2 шт.

Струбцина металева 120 х 60 мм

27 шт.

Лещата ручні

5 шт.

Лещата машинні (ширина губок 80 мм) з ручним приводом

5 шт.

Бородка слюсарна

27 шт.

Плашка М3, М4, М5, М6, М8, М10, М12 (з плашкотримачем)

27 компл.

Вороток до М3, М4, М5, М6, М8, М10, М12 

27 компл.

Мітчик М3, М4, М5, М6, М8, М10, М12

3 компл.

Зубило слюсарне, ширина леза 10 мм

27 шт.

Зубило слюсарне, ширина леза 20 мм

27 шт.

Киянка для робіт із жерстю

27 шт.

Кернер

27 шт.

Кусачки

27 шт.

Молоток слюсарний, 300 г

27 шт.

Молоток слюсарний, 400 г

27 шт.

Молоток слюсарний, 600 г

27 шт.

Різець до токарно-гвинторізного верстата типу ТГ:

- прохідний

20 шт.

- відрізний

20 шт.

- підрізний

20 шт.

Свердло спіральне (від 2 до 12 мм) 

27 шт.

Фреза для горизонтально-фрезерного верстата:

- дискова;

5 шт.

- торцева;

5 шт.

- циліндрична

5 шт.

Щітка кордова для чищення напилків, 270 х 60 мм

10 шт.

Надфілі (набір 1), насічка 1

2 компл.

Напилок плоский, насічка 3, довжиною 250 мм

27 шт.

Напилок плоский, насічка 2, довжиною 400 мм

27 шт.

Напилок круглого перерізу, насічка 1

27 шт.

Напилок тригранний, насічка 3

27 шт.

Напилок квадратного перерізу, насічка 3

27 шт.

Напилок напівкруглий 200 - 500 мм 

27 компл.

Ножиці ручні для різання жерсті

27 шт.

Ножиці білошвацькі N 3 .

5 шт.

Ножиці по металу важільні шкільні

1 шт.

Рамка ножівочна

27 шт.

Полотно ножівочне

200 шт.

Монтажні

Ключ гайковий розвідний (до 30 мм)

2 шт.

Ключ гайковий розвідний (до 19 мм)

2шт.

Ключ гайковий торцевий (від 6 до 19 мм)

5 компл.

Ключ рожковий (8 - 22 мм)

5 компл.

Ключ рожковий (22 - 30 мм)

5 компл.

Обжимки, підтримки, натяжки для клепання 

27 компл.

Викрутка

27 компл.

Пасатижі 200 мм

27 шт.

Плоскогубці комбіновані

27 шт.

Розмічувальні

Лінійка вимірювальна металева, 1000 мм

27 шт.

Лінійка вимірювальна металева, 300 мм

27 шт.

Лінійка вимірювальна металева, 150 мм

27 шт.

Кутник слюсарний

27 шт.

Малювалка

27 шт.

Рейсмус слюсарний

27 шт.

Циркуль для розмічування

27 шт.

Контрольно-вимірювальні

Мікрометр, 0 - 25 мм

5 шт.

Різьбомір метричний

5 шт.

Штангенциркуль з точністю вимірювання 0,05 мм

27 шт.

Штангенциркуль з точністю вимірювання 0,1 мм

27 шт.

МАТЕРІАЛИ

Матеріали для слюсарних та токарних робіт

27 наб.

Матеріали для моделювання, конструювання

27 наб.

Матеріал кріпильний шкільний

27 наб.

Моделі

Механізми і передачі

1 шт.

Зубчасті передачі

1 шт.

Фрикційні передачі

1 шт.

Пасові передачі

1 шт.

Черв'ячні передачі

1 шт.

Кривошипно-шатунні механізми

1 шт.

Кулачкові механізми

1 шт.

Рейкові механізми

1 шт.

Ексцентрикові механізми

1 шт.

Штангенциркуль навчальний з точністю 0,1 мм

2 шт.

Ноніус демонстраційний

1 шт.

Технічні засоби навчання

Комп`ютер вчителя

1шт.

Інтерактивна дошка

1шт.

Мультимедійний проектор

1шт.

Електронні програмні засоби

Трудове навчання 5 клас (для хлопчиків)

3 шт.

Трудове навчання 6 клас (для хлопчиків)

3 шт.

Трудове навчання (технічні види праці) 7 клас

3шт.

Трудове навчання (Бібліотека електронних наочностей) 5-9 класи

3 шт.

Таблиці друковані

Обробка деревини (ручна)

1 компл.

Обробка деревини (механічна)

1 компл.

Елементи графічної грамоти

1 компл.

Електромонтажні роботи

1 компл.

Елементи машинознавства

1 компл.

Токарно-гвинторізний верстат

1 компл.

Техніка безпеки під час роботи у шкільних майстернях

1 компл.

Електро-монтажні роботи

ПРИЛАДИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ

Ампервольтомметр

27 шт.

Індикатор

5 шт.

Електричний лічильник

1 шт.

Елемент електричного живлення

27 шт.

Плитка електрична лабораторна типу ПЕЛ-300

4 шт.

Електропаяльник (з набором матеріалів)

27 шт.

Вентилятор віконний

5 шт

ІНСТРУМЕНТИ

Круглогубці

27 шт.

Плоскогубці комбіновані

27шт.

Пінцет

27 шт.

Пристосування для зняття ізоляції

27 шт.

Ніж монтажний

27 шт.

Викрутки

27 компл.

Бокоріз

27 шт.

МАТЕРІАЛИ

Арматура для електромонтажних робіт

27 компл.

Електроконструктор

27 наб.

МОДЕЛІ

Електродвигун з пристосуваннями

1 компл.

Друковані таблиці

Електромонтажні роботи в 5 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 6 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 7 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 8 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 9 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 10 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 11 класі

1 компл.

Електромонтажні роботи в 12 класі

1 компл.

Техніка безпеки під час виконання електромонтажних робіт

1 компл.

Обробка деревини

ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ

Верстати

Верстат токарний для обробки деревини

3 шт.

Верстат електрозаточний типу ЕЗ-75

2 шт.

Верстат настільний свердлильний

3 шт.

Верстат настільний фуговально-пильний типу ФПШ-5

1 шт.

Верстат шипорізний

1шт.

Верстат довбальний

1шт

Верстаки

Верстак столярний

27 шт

ПРИЛАДДЯ

Пристрої

Коловорот

27 шт.

Дриль ручна з патроном до 8 мм

27 шт.

Дриль ручна з патроном до 10 мм

27 шт.

Електродриль типу ДЕС-1-1

5 шт.

Приладдя для визначення механічних властивостей матеріалів

1шт.

Пристосування

Конструктор

27 шт.

Інвентар

Окуляри захисні

17 шт.

ІНСТРУМЕНТИ

Обробні

Шило

27 шт.

Молоток столярний 250 г

27 шт.

Киянка

27 шт.

Лобзик

27 шт.

Пилка лобзикова

1000 шт.

Ножівка столярна

27 шт.

Пилка лучкова

27 шт.

Напівфуганок

27 шт.

Свердло перове d=12-30 мм

5 компл.

Рубанок

27 шт.

Шерхебель

27 шт.

Рашпіль напівкруглого перерізу 250 - 300 мм

27 шт.

Різці для токарного верстат

3 наб.

Долото столярне 4, 6, 8, 10, 12, 16 мм

27 шт.

Стамески плоскі 4, 6, 8, 10, 12, 15, 20 мм

27наб.

Стамеска півкругла

10 шт.

Сокира мала N 1

5 шт.

Цикля

10 шт.

Інструменти для різьби по деревині

27наб.

Розмічувальні

Лінійка класна, 1 м, дерев'яна

5 шт.

Косинець класний 45 град., 90 град., 45 град., |дерев'яний

5 шт.

Косинець класний 30 град., 90 град., 60 град., дерев'яний

5 шт.

Циркуль класний, пластмасовий

5 шт.

Транспортир класний, дерев'яний

5 шт.

Лінійка вимірювальна металева 150 мм

27 шт.

Лінійка вимірювальна металева 300 мм

27 шт.

Лінійка вимірювальна металева 500 мм

27 шт.

Метр складальний

27 шт.

Рулетка, 2 м

5 шт.

Рулетка, 5 м

5 шт.

Кутник столярний

27 шт.

Рейсмус столярний

27 шт.

Монтажні

Кліщі 150 мм

27 шт.

Викрутки плоскі

27наб.

Викрутки хрестоподібні

27наб.

Викрутки із змінними стержнями

27наб.

МОДЕЛІ

Рубанок навчальний

1 шт.

Шерхебель навчальний

1 шт.

Напівфуганок навчальний

1шт.

МАТЕРІАЛИ

Матеріали для моделювання та конструювання

27 наб.

Матеріали для роботи з деревиною

27 наб.

Наждачна шкірка

27наб.

Набір гвіздків і шурупів

27наб.

Друковані таблиці

Технічна праця

1 компл.

Техніка безпеки під час роботи у шкільних майстернях

1 компл.

Картки для індивідуальної роботи

Технологія виготовлення виробів з деревини, 5 клас

5 компл.

Технологія виготовлення виробів з деревини, 6 клас

5 компл.

Технологія виготовлення виробів з деревини, 7 клас

5 компл.

Технологія виготовлення виробів з деревини, 8 клас

5 компл.

Технологія виготовлення виробів з деревини, 9 клас

5 компл

Елементи машинознавства

1 компл.

Обслуговуючі види праці

ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ

Плита електрична

4 шт.

Мікрохвильова піч

1шт.

Холодильник

1шт.

Тостер

1шт.

Ростер

1шт.

Міксер

2 шт.

М'ясорубка

2 шт.

Кавомолка

2 шт.

Електрочайник

2 шт.

Електрорушник

3 шт.

Ваги побутові з важками

1шт.

ПРИЛАДДЯ

Інвентар

Бак для відходів з педальною кришкою

1 шт.

Відро емальоване

1 шт.

Сито

2 шт.

Друшляк емальований

2 шт.

Таця

4 шт.

Підставка для посуду

2 шт.

Підставка під гарячі предмети

4 шт.

Пароварка

1шт.

Каструля емальована на 1,5 л

4 шт.

Каструля емальована на 3,3 л

4 шт.

Сковорода мала

2 шт.

Сковорода середня

4 шт.

Сковорода велика

4 шт.

Кавник

2 шт.

Набір столовий для спецій

4 наб.

Миска емальована мала 

4 шт.

Миска емальована велика

4 шт.

Таз емальований 

3 шт.

Ваза для печива

4 шт.

Ваза для печива

4 шт.

Склянка мірна

4 шт.

Шумовка

2 шт.

Ложка розливальна

4 шт.

Ложка столова

27 шт.

Ложка чайна

27 шт.

Виделка столова із нержавіючої сталі

27 шт.

Ніж жолобковий для чищення овочів

4 шт.

Ніж консервний

2 шт.

Ніж столовий із нержавіючої сталі

27 шт.

Ніж-пилка

4 шт.

Качалка

2 шт.

Комплект кондитерських зразків

4 компл.

Збивалка для крему

4 шт.

Лопатка для котлет і м'яса

4 шт.

Рибочистка

4 шт.

Ножезаточувач

1 шт.

Тарілка мілка

27 шт.

Тарілка десертна

27 шт.

Тарілка глибока

27 шт.

Тарілка комбінована

4 шт.

Салатник

8 шт.

Хлібниця

2 шт.

Чашка з блюдцем

27 шт.

Сервіз столовий

2 наб.

Сервіз чайний

2 наб.

Скатертина із тканини

4 шт.

Серветка із тканини

27 шт.

Щітка для миття раковин

2 шт.

Друковані таблиці

Робота з харчовими продуктами

1 компл.

Техніка безпеки на уроках обслуговуючої праці

1 компл.

Обробка текстильних матеріалів

ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ

Машина швейна побутова з ручним приводом

15 шт.

Машина швейна побутова з електричним приводом

10 шт.

Машина електророзкрійна

1 шт.

Праска електрична з терморегулятором і парозволожувачем

6 шт.

Технічні засоби навчання

Комп`ютер вчителя

1шт.

Інтерактивна дошка

1шт.

Мультимедійний проектор

1шт.

Електронні програмні засоби

Трудове навчання 5 клас (для дівчаток)

3 шт.

Трудове навчання 6 клас (для дівчаток)

3 шт.

Трудове навчання (обслуговуючі види праці) 7 клас

3шт.

Трудове навчання (Бібліотека електронних наочностей) 5-9 класи

3 шт.

ПРИЛАДДЯ

Інвентар

Дошка прасувальна напільна

4 шт.

Підставка під праску

6 шт.

Манекен 44 розміру М:2

1шт.

Манекен 44 розміру навчальний

1шт.

Щітка платяна

1шт.

Щітка-зметка

4 шт.

Інструменти

Ножиці "зигзаг"

2 шт.

Ножиці побутові

27 шт.

Різець кравецький

27 шт.

Голка машинна N 90

27 шт.

Голка ручна

27 шт.

Наперсток

27 шт.

Ковпак шпульний

5 шт.

Косинець класний 30 град., 60 град., 90 град.

1шт.

Косинець класний 45 град., 90 град., 45 град.

1шт.

Лекало пластмасове

27 шт.

Циркуль класний

1 шт.

Лінійка закрійна 1 - 4

27 шт.

Лінійка 1000 мм

27 шт.

Стрічка сантиметрова

27 шт.

Лупа текстильна 7х

10 шт.

Набір гачків для в'язання

27 шт.

Набір дротиків для в'язання

27 шт.

МАТЕРІАЛИ

Набір тканин

27 наб.

Набір картону

27наб.

ОБ'ЄКТИ НАТУРАЛЬНІ

Предмети промислової сировини

Колекція льону

10 шт.

Колекція бавовни

10 шт.

Колекція вовни

10 шт.

Колекція шовку

10 шт.

Друковані таблиці

Конструювання і моделювання одягу

1компл.

Матеріалознавство швейного виробництва

1компл.

Технологія обробки швейних виробів

1компл.

Швейні машини

1компл.

Електротехнічні роботи у 5 - 12 класах

1компл.

Техніка безпеки під час обробки тканини

1 компл.

Сільськогосподарська праця

ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ

Малогабаритна техніка з комплектом обладнання

2 компл.

Теплиця

1 шт.

Ванночки для плиток цегляних

27 шт.

Лотки для сортування насіння

27 шт.

Лотки для роздавального матеріалу

27 шт.

Сито земляне

2компл.

Набір сит N 1

1 компл.

Лійка 2 л

6 шт.

Лійка 4 л

6 шт.

Плитка керамічна для пророщування насіння

27 шт.

ПРИЛАДИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ

Ваги технічні 2-го класу, 200 г

1 шт.

Ваги типу ВНШО-2

1 шт.

Лупа ручна 7х

27 шт.

Термометр грунтовий

5 шт.

Термометр зовнішній ТБН-4

3 шт.

Прилад для демонстрування водяних якостей грунту

1шт.

ІНСТРУМЕНТИ

Рулетка 20 м 

2 шт.

Бур для взяття грунтових проб

2шт.

Присадибно-городній інструмент

3 наб.

Вила

5 шт.

Граблі

5 шт.

Лопата універсальна

10 шт.

Лопата совкова

10 шт.

Мотика комбінована

5 шт.

Мотика універсальна

5 шт.

Полольник з прямим лезом

5 шт.

Розрихлювач

2 шт.

Совок для садіння розсади

5 шт.

Борознонарізувач однорядний

1шт.

Сікатор однобічний

27 шт.

Сучкоріз штанговий

5 шт.

Ножиці садові

5 шт.

Ножі окулірувальні

5 шт.

Ножівка садова з серпоподібним полотном

1шт.

ОБ'ЄКТИ НАТУРАЛЬНІ

Колекції

Шкідники основних сільськогосподарських культур

1 наб.

Плоди сільськогосподарських рослин

1наб.

Мінеральні добрива

1наб.

Гербарії

Сільськогосподарські рослини

1шт.

Лікарські рослини

1шт.

Вологі препарати

Корені бобових рослин з бульбами

1 наб.

МОДЕЛІ

Квітка вишні

1 шт.

Квітка гороху

1шт.

Квітка капусти

1шт.

Квітка картоплі

1шт.

Квітка пшениці

1шт.

Друковані таблиці

Сільськогосподарські рослини

1 компл.

Сільськогосподарська праця у 5 - 9 класах

1 компл.

Сільськогосподарські знаряддя і машини

1 компл.

Благоустрій і озеленення території, 5 - 9 клас

1 компл.

Свійські тварини і птахи

1 компл.

Машинознавство, 5 - 12 клас

1 компл.

Зернівка пшениці (рельєфна)

1шт.

Портрети

Видатні вчені-агробіологи:

1 компл.

К.А.Тімірязєв;

В.В.Докучаєв; 

Д.Н.Прянишніков;

М.І.Вавілов

В.І.Вернадський

Технічні засоби навчання

Комп`ютер вчителя

1шт.

Інтерактивна дошка

1шт.

Мультимедійний проектор

1шт.

* Всі позиції назв "Переліку..." з кількістю одиниць засобів навчання та обладнання, зазначених цифрою 27, стосуються класів, які не поділяються на групи. За умови поділу класу – кількість становитиме 15 шт.

VІІ. Контрольні запитання до заняття

  1. Які стенди повинні бути розміщені в навчальних майстернях?
  2. Хто та як часто оформляє висновок про придатність майстерень для проведення занять?
  3. Яка максимальна висота верстаків для обробки деревини та для обробки металу?
  4. Якою повинна бути відстань між верстаками?
  5. На основі яких нормативних документів складають інструкцію з безпеки праці? Хто їх затверджує?
  6. Яка висота підвищення робочого місця вчителя в навчальній майстерні?
  7. Яка величина опору заземлення верстатів?
  8. Звідки повинен падати світловий потік в навчальних кабінетах (майстернях)?
  9. Чи допускається організація продуктивної праці учнів в шкільних майстернях?
  10. Як часто потрібно оновлювати інструкції з безпеки праці?

Тест

  1. На скільки робочих місць повинна бути розрахована майстерня?
    1. 10-12
    2. 13-15
    3. 15-17
  2. Де правильно сформульована мета уроку?
    1. Сформувати уміння
    2. Формування умінь
    3. Формувати уміння
  3. На виконання практичної роботи відводиться…
    1. 50% уроку
    2. до 70% уроку
    3. Більше 70% уроку
    4. В залежності від його типу
    5. За бажанням вчителя
  4. За яким критерієм оцінюється доцільність типів і структур уроку при перевірці?
    1. за діяльністю вчителя на уроці
    2. за трудовою діяльністю дітей
    3. за кінцевим результатом
  5. На яку максимальну напругу повинні бути розраховані ручні електричні інструменти для користування учнями в майстерні?
    1. 24 В
    2. 36 В
    3. 42 В
    4. 110 В
    5. 220 В
  6. Чи повинні учні виконувати вологе прибирання майстерні?
    1. Так
    2. Ні
    3. За бажанням учнів чи вчителя
  7. Яка максимальна вага вантажу допустима для піднімання юнаками старших класів?
    1. 5 кг
    2. 8 кг
    3. 10 кг
    4. 16 кг
    5. 20 кг
  8. Чи дозволяється використання навчальних майстерень та їх обладнання для позашкільної діяльності?
    1. Так
    2. Ні
    3. Тільки за наказом директора школи
  9. Чи можна допускати учнів до виконання роботи без проведення інструктажу з безпеки праці?
    1. Так
    2. Ні
    3. Можна, за наказом адміністрації школи
    4. В залежності від ситуації
  10. Обладнання, непередбачене "Типовим переліком", у тому числі саморобне, можна встановлювати в майстернях…
    1. лише за погодженням з адміністрацією школи
    2. лише за погодженням з представником органів Державного комітету України по нагляду за охороною праці
    3. можна за необхідністю виконання певних видів робіт
    4. можна, при відсутності стандартного обладнання для шкіл

Заняття 3

Навчальна документація

План

  1. Основні завдання трудового навчання.
  2. Навчальна програма – основний документ вчителя.
  3. Інструкційно-методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у 5 класі.
  4. Вимоги до ведення класних журналів з предмета «Технології. Трудове навчання»
  5. Державна підсумкова атестація, як форма контролю навчальних досягнень учнів.
  6. Навчальна практика.
  7. Контрольні питання.
  8. Тест.

І. Основні завдання трудового навчання

  1. Формування цілісного уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
  2. Набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
  3. Формування технологічних умінь і навичок учнів;
  4. Ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
  5. Формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
  6. Сприяння усвідомленню учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
  7. Реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної творчості;
  8. Прилучення учнів до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;
  9. Створення умов для самореалізації та професійного самовизначення кожного учня;
  10. Оволодіння вміннями оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

ІІ. Навчальна програма – основний документ вчителя

Реформування української системи освіти відбувається відповідно до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчання учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.

Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового навчання учнів у 5-9 класах, який відображений в новій редакції навчальної програми «Трудове навчання. 5-9 класи» за загальною редакцією В.М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» і набула чинності з минулого навчального року.

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

  • для хлопців;
  • для дівчат;
  • для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

  • у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;
  • у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;
  • у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
  • у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

Учні 10-11 класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І. Терещук та ін.).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль).

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень.

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).

З метою підвищення якості вивчення трудового навчання слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:

  • перенесення вчителем функцій спеціальної освіти в загальноосвітню школу (зокрема, нав’язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами і програмами);
  • заміна уроків трудового навчання іншими видами трудової діяльності.

При вивченні предмета слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають відповідний гриф міністерства.

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:

  1. Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса».
  2. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ».
  3. Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».
  4. Сайт http://www.mon.gov.ua
  5. Сайт http://www.trudove.org.ua.

ІІІ. Інструкційно-методичні рекомендації щодо вивчення

трудового навчання у 5 класі у 2013/2014 навчальному році

Вивчення трудового навчання у 2013/2014 навчальному році розпочнеться за новою навчальною програмою розробленою відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 3 квітня 2012 № 409. Згідно з зазначеними Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах у 5 класі відводиться по 2 год на тиждень. Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Нова навчальна програма з трудового навчання спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Трудове навчання у 5 – 9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності, програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову.

Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

  • Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.
  • Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

Обидва блоки містять чотири розділи:

  1. Основи матеріалознавства.
  2. Технологія виготовлення виробів.
  3. Основи техніки, технологій і проектування.
  4. Технологія побутової діяльності.

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. В цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами:

1)      останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів;

2)      під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу.

Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.

5 клас

Обов’язкова для вивчення складова. Обирається один блок (26 год)

1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП (26 год)

2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією (26 год)

Варіативна складова. Два модулі (40 год)

Варіативний модуль 1 (20 год)

Варіативний модуль 2 (20 год)

Резерв часу (4 год)

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

п/п

Розділ і тема

Кількість годин

Обов’язкова для вивчення складова

26

1

Вступ

(1)

2

Розділ 1. Основи матеріалознавства

(3)

Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів.
Фанера, ДВП

1

Тема 1.2. Властивості фанери та ДВП

2

3

Розділ 2.Технологія виготовлення виробів

із фанери та ДВП

(14)

Тема 2.1. Процес розмічання заготовок

1

Тема 2.2. Процес пиляння фанери та ДВП

7

Тема 2.3. Прийоми свердління фанери та ДВП

1

Тема 2.4. Процес підготовки деталей виробу до оздоблення

2

Тема 2.5. Способи з’єднання деталей із фанери та ДВП

1

Тема 2.6. Оздоблення виробів із фанери та ДВП. Ознайомлення з професіями деревообробної промисловості

2

4

Розділ 3. Основи техніки, технологій

і проектування

(4)

Тема 3.1. Знаряддя праці, які використовують у побуті

1

Тема 3.2. Поняття про деталь. Способи отримання деталей

1

Тема 3.3. Основи проектної діяльності

2

5

Розділ 4. Технологія побутової діяльності

(4)

Тема 4.1. Безпечне користування побутовими електроприладами

1

Тема 4.2. Культура споживання їжі. Етикет за столом

2

Тема 4.3. Елементи грамоти споживача

1

Варіативна складова

40

6

Варіативний модуль

20

7

Варіативний модуль

20

8

Резерв часу

4

Разом

70

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією

п/п

Розділ і тема

Кількість

годин

Обов’язкова для вивчення складова

26

1

Вступ

1

2

Розділ 1. Основи матеріалознавства

(3)

Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Матеріали для виготовлення аплікацій

1

Тема 1.2. Короткі відомості про текстильні волокна

2

3

Розділ 2. Оздоблення виробів аплікацією

(14)

Тема 2.1. Аплікація як вид художнього оздоблення виробів

2

Тема 2.2. Процес виготовлення виробу з аплікацією

8

Тема 2.3. Оздоблення виробу з аплікацією

4

4

Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування

(4)

Тема 3.1. Знаряддя праці, які використовують у побуті

1

Тема 3.2. Поняття про деталь. Способи отримання деталей

1

Тема 3.3. Основи проектної діяльності

2

5

Розділ 4. Технологія побутової діяльності

(4)

Тема 4.1. Безпечне користування побутовими електроприладами

1

Тема 4.2. Культура споживання їжі. Етикет за столом

2

Тема 4.3. Елементи грамоти споживача

1

Варіативна складова

40

6

Варіативний модуль

20

7

Варіативний модуль

20

8

Резерв часу

4

Разом:

70

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5 класі:

  • Технологія виготовлення народної ляльки.
  • Технологія виготовлення м’якої іграшки.
  • Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією.
  • Технологія виготовлення вишитих виробів.
  • Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).
  • Технологія приготування страв.
  • Технологія плетіння з бісеру.
  • Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.
  • Технологія писанкарства.
  • Технологія виконання електротехнічних робіт.
  • Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.
  • Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу .
  • Технологія виготовлення виробів із дроту
  • Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.
  • Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.
  • Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання).
  • Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.
  • Технологія виготовлення виробів способом металопластики.
  • Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів.
  • Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.
  • Технологія догляду за тваринами.
  • Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення

З зазначеного переліку для кожного 5 класу слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.

Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 класу виконується в робочих зошитах.

Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні повинні глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів.

Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізується у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Учні 10 класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології» 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та ін.).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми «Технології 10-11кл.» класи»:

– Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

– Технологія художнього різьблення по дереву.

– Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.

– Основи лісового господарства.

– Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

– Технологія вишивання технікою мережки.

– Технологія художнього набивання на тканині.

– Технологія плетіння спицями.

– Технологія рельєфного різьблення.

– Технологія розпису на склі.

– Технологія соломоплетіння.

– Технологія інкрустації виробів з деревини.

– Технологія токарної обробки деревини.

– Технологія вишивання стрічками.

– Технологія виготовлення м’якої іграшки.

– Технологія вишивання шовковими стрічками.

– Технологія писанкарства.

– Технологія клаптикового шиття (печворк).

– Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

– Технологія об’ємної вишивки.

– Технологія виготовлення листівок.

– Технологія ниткової графіки.

– Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

– Технологія в’язання гачком.

– Технологія дизайну інтер’єру.

– Технологія пірографії (випалювання на деревині).

– Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

– Технологія ручного розпису тканини.

– Технологія виготовлення штучних квітів.

– Технологія ліплення.

– Технологія ручного ткацтва.

– Технологія виготовлення подарункових упаковок.

– Технологія виготовлення дитячого одягу.

– Технологія дизайну предметів інтер’єру.

– Об’ємне комп’ютерне моделювання.

– Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.

– Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.

– Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.

– Технологія матчворку (конструювання із сірників).

Програми зазначених варіативних модулів друкуються у видавництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання:

– Деревообробка.

– Кулінарія.

– Основи дизайну.

– Агровиробництво.

– Будівництво. Опоряджувальні роботи.

– Енергетика.

– Конструювання та моделювання одягу.

– Легка промисловість.

– Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.

– Металообробка.

– Основи бджільництва.

– Технічне проектування.

– Українська народна вишивка.

– Художня обробка матеріалів.

– Швейна справа.

– Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю навчання можлива також професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень.

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).

ІV. Вимоги до ведення класних  журналів

з предмета «Технології. Трудове навчання»

Тематичне оцінювання.

З трудового навчання окремий урок тематичного оцінювання не проводиться. Але кількість обов’язкових тематичний оцінювань на рік регламентується навчальними програмами з предмета

З трудового навчання:

  • рівень володіння теоретичними знаннями;
  • якість практичних умінь і навичок.

Тематичне оцінювання проводиться у навчальний час (на уроці).

Кількість тематичних оцінювань протягом року визначається вчителем, але не може бути меншою за мінімальну кількість тематичних оцінювань, якщо така визначена Міністерством освіти і науки України.

З метою недопущення перевтоми учнів і для раціональної організації тематичного оцінювання адміністрацією загальноосвітнього навчального закладу складається графік його проведення на І та II семестри, який затверджується директором школи та скріплюється печаткою. Упродовж тижня в учня може бути не більше трьох тематичних оцінювань; протягом навчального дня, як правило, не більше одного. Два тематичних оцінювання в день можуть бути заплановані виключно для різних за видом навантаження предметів. Наприклад, контрольна робота з алгебри (переважно розумове навантаження) і спортивні змагання з фізичної культури (переважно фізичне навантаження).

Виставлення тематичних балів на сторінки класного журналу

На сторінці обліку навчальних досягнень учнів у відповідній клітинці записується дата проведення уроку тематичного оцінювання, а на сторінці запису змісту уроків також здійснюється аналогічний запис дати проведення уроку та його змістової частини.

Тематичний бал виставляється до класного журналу в колонку без дати з підписом ТЕМАТИЧНА.

З усіх базових навчальних дисциплін, з яких проводиться тематичне оцінювання перед графою «ТЕМАТИЧНА» залишається вільна клітинка.

У разі відсутності учня на уроці тематичного оцінювання в клітинку, що відповідає цьому уроку, напроти прізвища учня ставиться «н» без риски; клітинка, в якій виставляється ТЕМАТИЧНА, залишається вільною протягом одного тижня після виходу учня на навчальні заняття до школи через хворобу або інших виняткових поважних причин, які можуть підтверджуватися документально.

Оцінювання лабораторних, практичних чи інших робіт (дослідів) з трудового навчання здійснюється залежно від їх мети та завдань за вибором учителя.

Записи до класного журналу з предмета  трудове навчання здійснюються за зразком:

15/09

17/09

н

9

Семестрове оцінювання

Семестровий бал виставляється учням на основі всіх наявних протягом семестру тематичних балів з урахуванням вимог чинних програм та інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України з викладання дисциплін.

Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться.

Учень має право на коригування тільки семестрових балів.

Коригування семестрового балу відбувається на підставі заяви батьків учнів або осіб, які їх замінюють (учні вечірніх (змінних) та заочних загальноосвітніх навчальних закладів, яким виповнилося 18 років, подають заяву власноруч), де зазначається причина та необхідність такої роботи.

Термін подання заяви на ім’я директора загальноосвітнього навчального закладу повинен бути триденним після виставлення семестрового бала.

Термін коригування семестрового балу повинен становити 5 днів після подання заяви.

Скоригований семестровий бал виставляється лише тим учням, які його підвищили. Він не може бути нижчим за семестрову або дорівнювати йому.

Скориговане семестрове оцінювання здійснюється виключно у письмовій формі.

Скоригований семестровий бал виставляється наступним чином: за підсумками І семестру – до початку II семестру, за підсумками II семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Якщо учень після поданої заяви батьків або осіб, які їх заміняють, не з’являється на повторне семестрове оцінювання, за винятком хвороби, яка підтверджується відповідним документом, семестровий бал залишається остаточним.

Учням 9-х класів – претендентам на отримання свідоцтва з відзнакою та 11(12)-х класів – претендентам на нагородження золотою «За особливі успіхи в навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями не дозволяється підвищувати (коригувати) семестрову оцінку з достатнього на високий рівень. В окремих випадках підвищення (коригування) семестрової оцінки в межах високого рівня навчальних досягнень допускається.

Виставлення семестрових балів до класного журналу

При виставленні семестрових балів і можливості їх коригування у класному журналі робляться такі записи:

І семестр

Скоригована

Прізвище, ім’я учня

10

12

Прізвище, ім’я учня

11

Прізвище, ім’я учня

9

11

ІІ семестр

Скоригована

Прізвище, ім’я учня

10

12

Прізвище, ім’я учня

11

Прізвище, ім’я учня

9

11

Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у клітинку  „І СЕМЕСТР” («ІІ СЕМЕСТР») виставляється „н/а”.

Коригуванню можуть підлягати лише бали за І та ІІ семестри, річне оцінювання не коригується.

Обов’язковому оцінюванню підлягають результати вивчення предметів інваріантної частини навчального плану, а також спецкурси, курси за вибором, що входять до варіативної складової робочого навчального плану,

Річне оцінювання навчальних досягнень учнів

Річне оцінювання є підсумковим видом оцінювання з предметів робочого навчального плану та здійснюється не раніше ніж через 3 дні після виставлення оцінок за ІІ семестр, але не пізніше 10 червня поточного навчального року . У разі виділеної кількості годин лише на один із двох семестрів – через 3 дні після виставлення балу за І семестр, але не пізніше початку другого семестру.

Річний бал (РІЧНА) виставляється на основі семестрових балів (І СЕМЕСТР та ІІ СЕМЕСТР) або (та) скоригованих семестрових балів (СКОРИГОВАНА). Одночасно рекомендуємо враховувати при виставленні річного балу, бал, отриманий за проходження навчальної практики.

Річний бал не коригується.

Річна контрольна робота як окремий вид роботи не проводиться.

Для учнів, які не мають річної атестації з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу директора, річна атестація проводиться у серпні-вересні поточного року. День, час проведення такої річної атестації визначається загальноосвітнім навчальним закладом, але не пізніше 5 вересня поточного року. Кількість предметів, з яких проводиться атестація, не обмежується.

У випадку не атестації учня за підсумками двох семестрів у класному журналі робиться відповідний запис н/а.

Виставлення річних балів до класного журналу

При виставленні річних оцінок у класному журналі робляться такі записи:

№ з/п

Прізвище,

ім’я учня

ІI семестр

Скоригована

Річна

У всіх трьох клітинках дати не ставляться.

Відповідно до нової Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів річна оцінка є підсумковою. У зв’язку з тим, що в класних журналах в розділі «Зведений облік навчальних досягнень учнів» передбачена графа «Підсумкова» підсумковою вважається річна оцінка. Запис здійснюється таким чином.

з/п

Прізвище,

ім’я учня

ІI семестр

СКОРИГОВАНА

РІЧНА

ПІДСУМКОВА

10

10

7

7

12

12

5

5

Зразок оформлення сторінки обліку

проведених занять у класному журналі

Учитель   ____________________________

з/п

Дата

Зміст уроку

Домашнє завдання

І семестр

Тема 1. (Повна назва теми або підтеми)

1.

02/09

Назва теми уроку

2.

04/09

3.

09/09

4.

11/09

5.

16/09

10.

02/10

Тематичне оцінювання «назва теми або скорочена назва»

Тема 2. (Повна назва теми або підтеми)

11.

07/10

Назва теми уроку

Наприкінці навчального року вчителем робиться відповідний запис «Програму за 200_/200_ навчальний рік виконано» (підпис та ПІБ учителя).

V. Державна підсумкова атестація

як форма контролю навчальних досягнень учнів

Державна підсумкова атестація у загальноосвітніх навчальних закладах відбувається відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94 та зареєстрованого в  Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2008 р. за № 151/14842. Для проведення державної підсумкової атестації, не пізніше ніж за два тижні до її початку, у навчальних закладах місцевим органом управління освітою створюються державні атестаційні комісії, склад і діяльність яких визначається п.3. «Державні атестаційні комісії».

Державна підсумкова атестація проводиться з базових навчальних дисциплін інваріантної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Порядок та терміни проведення державної підсумкової атестації визначається щорічно відповідним листом Міністерства освіти і науки України.

Повторна атестація з метою підвищення балів може проводитися у будь-який час, але не раніше ніж через 10 днів після закінчення атестації і не пізніше початку нового навчального року.

Категорії учнів 9-х, 11-х класів, які звільняються від ДПА та яким до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту виставляється 12 балів:

  • переможці ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
  • учасники ІV (заключного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
  • учасники Міжнародних предметних олімпіад, турнірів, конкурсів;
  • переможці ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Вінницького територіального відділення малої академії наук України;
  • учасники ІІІ (заключного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України.

(Підстава: пп.8.7., 8.8. п. 8 «Атестація за результатами річного оцінювання, звільнення від атестації» чинного Положення).

Переможцям ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін; учасникам ІV (заключного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін та учасникам Міжнародних предметних олімпіад, турнірів, конкурсів до документу про відповідний рівень освіти з української мови та літератури виставляється 12 балів з української мови та 12 балів з української літератури; з математики – 12 балів – з математики; з історії 12 балів – з історії України 12 балів та 12 балів з  всесвітньої історії, з хімії – 12 балів та ін.

12 балів виставляється учасникам весняних відбірково-тренувальних зборів з підготовки до Міжнародних олімпіад, турнірів, змагань, конкурсів   як державна підсумкова атестація з відповідних предметів. Цей бал переноситься до графи «ДПА». З інших предметів оцінювання цих учнів здійснюється за результатами річного балу.

(підстава: лист Міністерства освіти і науки України від 05. 06. 2008 року № 1/9-366).

Виставлення атестаційних балів до класного журналу

У класному журналі з предметів, що виносяться на державну підсумкову атестацію, робиться такий запис:

з/п

Прізвище,

ім’я учня

Річна

Підсумкова

ДПА

Апеляційна

9

9

11

6

6

8

4

4

5

6

11

11

10

11

У всіх зазначених вище клітинках дати не ставляться.

Бал, отриманий учнем за результатами апеляційної роботи, виставляється до відповідної графи предметної сторінки класного журналу, якщо він вищий за бал, отриманий на ДПА. У інших випадках – залишається незмінним бал ДПА.

VІ. Навчальна практика

Організація та проведення навчальної практики регламентується інструктивно-методичним листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. №1/9-61 щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

Навчальна практика учнів 5-8-х, 10-х класів оцінюється і обліковується на окремих, спеціально відведених сторінках класного журналу. У 10-х класах зміст навчальної практики має відповідати профілю навчання. Оцінка за навчальну практику виставляється в класному журналі та окремим рядком у табелі успішності

Навчальна практика учнів оцінюється за загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. Бал за неї (НПБ) враховується один раз при виставленні річного бала з відповідного предмета і підвищенню не підлягає.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися на розсуд вчителя.

Усі інші навчальні екскурсії, їх зміст і дата проведення обліковуються в класних журналах на спеціально відведених сторінках. Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставлені річних оцінок з відповідних предметів.

Контрольні питання

  1. При якій кількості учнів у класі здійснюється його поділ на групи хлопців і дівчат?
  2. В яких випадках можна користуватися авторськими програмами?
  3. Чи потрібна заява батьків учнів для корегування семестрової оцінки їх дитини?
  4. Скільки варіативних модулів та по скільки годин відводиться в 5 класі?
  5. В яких випадках учні звільняються від ДПА?
  6. Скільки варіантів програм передбачено для вивчення трудового навчання?
  7. Скільки часу відводиться на вивчення базового модуля у 10-11 класах?
  8. Чи проводяться контрольні роботи з трудового навчання та технологій?
  9. Що є результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока програми?
  10. Хто виконує поточне прибирання навчальних майстерень після занять?

Тест

  1. Чи можуть навчатися на уроках трудового навчання в одній групі одночасно хлопці і дівчата за різними програмами?
    1. Так
    2. Ні
    3. Іноді
  2. Чи може збільшуватись кількість годин, відведених на вивчення трудового навчання?
    1. за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів
    2. може за рахунок факультативів
    3. може за рахунок індивідуальних занять та консультацій
    4. всі вище перераховані відповіді вірні
    5. правильна відповідь відсутня
  3. Чи можна викладати трудове навчання за своєю власною програмою?
    1. Так
    2. Ні
    3. Якщо вона затверджена відповідними органами
  4. Чи можуть бути уроки трудового навчання без практичної роботи?
    1. Так
    2. Ні
    3. Інколи
  5. Чи можна вивчати один і той же модуль два роки підряд (наприклад, спочатку в 5 класі, а наступного року знову в 6 класі)?
    1. Так
    2. Ні
    3. Допускається, як виняток
  6. При вивченні технологій програма має модульну структуру і складається
    1. з двох частин – інваріантної та варіативної
    2. з двох частин – теоретичної і практичної
    3. не має поділу на частини
  7. Чи може бути скоригований річний бал учня?
    1. Так
    2. Ні
    3. Інколи
  8. Чи проводиться ДПА з трудового навчання?
    1. Так
    2. Ні
    3. За бажанням адміністрації школи
  9. Чи може бути виставлена оцінка "н/а"  за семестр?
    1. Так
    2. Ні
    3. Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру
  10. За наявності недостатньої кількості дітей в класах, чи може бути здійснений поділ класу на групи окремо хлопців і дівчат?
    1. об’єднанням учнів паралельних класів
    2. формуванням змішаної групи хлопців і дівчат
    3. поділом на групи за рахунок варіативної складової навчального плану
    4. всі відповіді вірні
    5. правильна лише перша відповідь "а"