Опитування

Оцініть, будь ласка, комфортність вашого перебування у навчальному закладі:

Дуже некомфортно - 0%
Некомфортно - 14.3%
Більш-менш комфортно - 28.6%
Комфортно - 0%
Дуже комфортно - 28.6%

Всього голосів:: 7
Голосування по цьому опитуванню закінчилося в: квітня 2, 2019
Строительная доска объявлений на сайте fortstroi.com.ua
Как заработать на недвижимости, подробнее на сайте comintour.net
Придомовая территория, норматив здесь http://stroidom-shop.ru/pravila/pridomovaya-territoriya.html

Авторизація

Риженко Олена Миколаївна,

учитель початкових класів

Корсунь-Шевченківської  загальноосвітньої

спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №5

з поглибленим вивченням іноземних мов

імені Героя Радянського Союзу М.С. Дяченка

                                 

Школа — це передусім учитель. Особистість учителя — наріжний камінь виховання».

                                                                                            В.О. Сухомлинський

 Формула Нової української школи – це вчитель нової формації, який є успішним, умотивованим агентом сучасних змін.

Такий вчитель є наставником, фасилітатором, консультантом, менеджером. Це той вчитель, який має академічну свободу, володіє навичками проектного менеджменту, самостійно й творчо здобуває собі освіту в контексті європейського професіоналізму із збереженням кращих методик навчання та виховання.  Він має відповідальність за формування та розвиток виcoкooсвіченої творчої особистості та її максимальну самореалізацію.

Завдання учителя нової формації:

- навчитися мислити по новому,  самопізнання, самоорганізація;

- уміння підвести до дверей, дати ключ і навчити учня як учасника освітнього процесу користуватись цим інструментом;

- навчити учня самостійно розглядати явища цілісно й у динаміці;

- навчити учня самоорганізації та показати йому реальний шлях до самореалізації по спіралі.

Діти – наше майбутнє! А вчитель – майстер, скульптор, який повинен бачити результат ще тоді, як тільки побачив дітей, подивився на їхні посмішки, заглянув у вічі і зрозумів дитячі думки.

 Учитель - живий приклад ефективності виховання та навчання. Живий учитель – живе навчання!

Досить вдалим є твердження про те, що «Школа українська буде успішна, якщо до неї прийде успішний учитель. Він – учитель та фахівець – вирішить дуже багато завдань щодо якості надання послуг, обсягу домашніх завдань, комунікації з учасниками освітнього процесу. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, любить свій предмет та майстерно його викладає».

 Учитель повинен наполегливо працювати над удосконаленням методичного і фахового рівня, активно впроваджувати ігрові й проектні технології, інтерактивні методи навчання.

 Варто пам’ятати слова Міністра освіти та науки України Лілії Михайлівни Гриневич: «Сучасний педагог намагається бути в перших ланках конкурентності, повинен завжди досконало володіти педагогічними, інноваційними новинками, плідно працювати над собою і вміти подавати свої педагогічні досягнення у форматі сучасних конкурентоспроможних вимог».

Учитель нової формації:

  1. Уміння любити дітей - найважливіший компонент принципу гуманізму й стратегічно важливі якості вихователя, вчителя.
  2. Сприймати людей і світ такими, як вони є.
  3. Вірити в дитину, людину.
  4. Пізнавати дитину, людину.
  5. Розуміти дитину, людину.
  6. Берегти і розвивати почуття власної гідності.
  7. Стати на один щабель із дитиною.
  8. Вміти цілісно мислити. Учитель нової формації мусить уміти трансформувати негативні проблеми, настрої, устремління в позитивні. Це - вчитель - практичний психолог.
  9. Орієнтація на культуру педагогічного праці - орієнтація формування цілісного світогляду вчителя.
  10. Не зашкодити здоров'ю, психіці, прагнення до творчості особистості.
  11. Мотивувати цілісне сприйняття світу особистістю.

Учитель нової формації - це  учитель - лідер – сучасний, етичний, живе відкрито у своєму світорозумінні й поведінці. Він піклується проблемами колег, своєї моральної стабільності і світоглядної визначеності, зрозумілою для оточуючих людей. Він виявляє і викорінює несправедливість.

 Високі вимоги до сучасного педагога обумовлені об’єктивними потребами  суспільства,  новими завданнями, які ставить перед нами життя. Сучасний педагог  повинен навчити дітей системному мисленню, методам пізнання та самоорганізації, допомогти розкрити власний потенціал, стимулювати та активно використовувати творчі можливості кожної особистості.

Важливою умовою реалізації Нової української школи є креативність самого педагога.

 Творчий педагог - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність і розвитку потенційних творчих можливостей учня.

 Творчість є необхідною складовою праці педагога. Без неї неможливий педагогічний процес. Творчість педагога специфічна за своєю суттю. Педагог дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. При цьому творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя.

Ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація педагога можливі тоді, коли система методичної роботи  будується з урахуванням його особистості, віку, стажу, рівня педагогічної майстерності,  ініціативи та здібностей.

У формуванні особистості нового вчителя є два головних аспекти – професійний і культурний. Тобто, Нова українська школа покликана давати не тільки знання, а й формувати особистість дитини. Новий час – новий учитель! Потрібен культурний учитель. Культурний педагог – це не взірець формально-етикетної шляхетності, а інтелігентна людина за своєю найвищою духовною сутністю, із творчим і гуманним способом світобачення, світосприймання. Саме культура є підґрунтям формування особистості дитини нового покоління. Тільки у культурному середовищі можуть формуватися діти, здатні вільно і широко мислити, створювати інтелектуальні цінності, яких завжди потребує суспільство і школа зокрема.

Моральна відповідальність педагога - особистісна якість, яка полягає в усвідомленні моральної потреби виконання соціальних норм (зокрема, особистісних), а також здатність індивіда адекватно сприймати справедливу оцінку скоєних вчинків, самооцінювати власні дії з позицій гуманності та чистої совісті.

 Високий рівень соціальної відповідальності учителя  - це усвідомлення особистістю сучасного і майбутнього розвитку дитини ,людини,нації.  Педагог навчального закладу, вчитель у класі, морально відповідає за творче оволодіння знаннями, самовдосконалення, самореалізацію своїх сил та сил і здібностей своїх учнів.

 Учителю необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, постійно формувати в собі внутрішній стрижень особистісного зростання, яке є неодмінною умовою досягнення професіоналізму .

Шкода, але сучасна система освіти в нашій країні продовжує працювати не на користь України. Замість того, щоб робити з молоді інтелігентів, вона продукує – службовців. Жертви цієї системи, хоч би вони мали і по десять дипломів, дуже часто є інтелігентами “від дзвінка до дзвінка”: в інституті – на заняттях, на роботі – до кінця робочого часу. Не довше і не більше… Хоча і тут є свої винятки.

 Вчитель повинен бути духовно інтелігентним, стриманим у своїх висловлюваннях.

Скромність прикрашає людину. А чи можна назвати скромність інтелігентністю?

Мабуть, ні! У суспільстві існує велика маса інтелігентних людей (не інтелігентів), тож навчімося їх цінувати! Отже, не кожен представник розумової праці є інтелігентом.

Великий педагог В. О. Сухомлинський зазначав:  «Якщо учитель вдумливо аналізує свою роботу, у нього не може не виникнути інтерес до теоретичного осмислення свого досвіду, прагнення пояснити причинно-наслідкові зв’язки між знаннями учнів і своєю педагогічною культурою, інтелігентністю».

      Сучасний український вчитель має сам бути учнем. Адже розвиток — це найбільший дар для кожного. І тільки коли ми інвестуємо в кращу версію себе, зможемо приносити користь іншим. Оскільки педагогічна професія — це служіння суспільству і країні, то сучасний вчитель має постійно змінюватися і розвиватися.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
  2. Цільова комплексна програма "Вчитель" // Освіта України. - 1996. -№64. -27 серпня.
  3. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посіб. – КИЇВ : МАУП, 2000. – 312 с.
  4. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та практичний аспект) : Монографія. – Харків : Основа. 1998. – 300 с.
  5. Сисоєва С.О. Творча педагогічна діяльність вчителя: ознаки і методи / С.О. Сисоєва // Обдарована дитина. – 2005. – № 4. – С. 6-14.
  6. Сисоєва С.О. Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної творчості / С.О. Сисоєва // Відкритий урок. – 2005. – №№ 21,22. – С. 13-19.
  7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у п’яти томах / В.О.Сухомлинський. – Київ : Радянська школа, 1976. – Т.1. – С. 509.