С. Г. Мойсеєва. Підготовка учителя до впровадження технології кооперативного навчання під час викладання економічних дисциплін.

Інноваційні технології

післядипломної педагогічної освіти

Підготовка учителя

до впровадження технології кооперативного навчання

під час викладання

економічних дисциплін

 

ББК 74.266.5

М. 74

 

Автор:

С.Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, директор обласного Центру економічної освіти

 

Рецензенти:

 

Волошенко О.В., кандидат педагогічних наук, завідувачка кафедри психології Черкаського ОІПОПП;

Кравченко І.С., методист Черкаського міського методичного кабінету  Черкаського міськвиконкому

 

 

Навчально-методичний посібник “Підготовка  учителя до впровадження технології кооперативного навчання під час викладання економічних дисциплін” створено з метою формування професійних компетенцій вчителів для провадження кооперативного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Посібник містить теоретичний матеріал, практичні роботи, тематичні семінарські заняття та підсумкове тестове завдання.

Його можна використовувати як навчальний матеріал для семінарів-практикумів або факультативний курс для підготовки вчителів економіки.

Матеріали будуть корисними методистам інститутів післядипломної освіти, методистам районних методичних кабінетів,  викладачам вузів та Центрів економічної освіти.

 

 

ЗМІСТ

 

Програма………………………………………….………………4

Тематичний план ...……………………………….………..…5

Розподіл навчальних годин…………………....................6

Форми Контролю...………………………………………….…7

План навчального процесу……………….……………....7

Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

ДО КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ……………….8

Тема 2. КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЧИННИК СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ………………………...…….30

Тема 3. ФОРМУВАННЯ  ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЯК МЕТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ………...50

Підсумковий контроль до модуля (тест).............….65

Список рекомендованих джерел…………………...…71

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ

У сучасних умовах динамічних змін суспільства, економіки і науки зростають вимоги до шкільної освіти, технологій викладання окремих дисциплін. Однією із ефективних технологій викладання є спільне навчання або кооперативне навчання.

Суть технології кооперативного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх  учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де і  учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Для успішного опанування даною технологією підготовлено навчально-методичні матеріали, які будуть використовуватися на курсах підвищення кваліфікації вчителів економіки. 

Метою даного курсу є формування  професійних компетенцій вчителів для впровадження кооперативного навчання у викладання  економічних дисциплін.

Основні завдання спецкурсу:

  • Систематизація  знань щодо:
    • нових ролей та завдань педагога у реалізації сучасних вимог до освіти в Україні;
    • створення умов успішного навчання учнів;
    • основних методів кооперативного навчання на уроках економіки.
  • Сформувати вміння (навички):
    • визначати професійні компетенції для досягнення успіху педагогів;
    • визначати форми та методи роботи технології кооперативного навчання відповідно до змісту навчального матеріалу;
    • застосувати основні методи кооперативного навчання для кожного етапу процесу навчання;
    • визначати траєкторії розвитку учнів у процесі кооперативного навчання, враховуючи індивідуальні особливості кожного.
  • Розвинути установки до:
    • інноваційності;
    • гнучкості;
    • лідерства;
    • адаптивності;
    • рефлексії.
    • розгляду навчального матеріалу на лекціях-презентаціях та інтерактивних лекціях;
    • самостійно вивченого матеріалу слухачами на основі розробленого для модуля комплексу навчально-методичних матеріалів;
    • виконання практичних завдань, спрямованих   на набуття слухачами вмінь і навичок на практиці застосовувати теоретичні знання, активізацію їх розумової діяльності, розвиток критичного мислення;
    • участь слухачів у семінарських заняттях;
    • проведення поточного самотестування , а також підсумкового тестування до модуля.

Навчальна стратегія курсу - реалізація завдань для досягнення результатів  спецкурсу здійснюється  в очному форматі на тренінгу шляхом:

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

  • Історія розвитку кооперативного навчання.
  • Основні елементи кооперативного навчання. Відмінності між груповим та кооперативним навчанням. Прості  і складні види кооперативного навчання.
  • Розвиток кооперативних навичок і вмінь.
  • Роль педагога у кооперативному навчанні.

ТЕМА 2. КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ  ЯК ЧИННИК СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ

  • Кооперативні технології навчання – форма керованої активізації навчального процесу з економіки.
  • Як підготувати і провести урок економіки з використанням кооперативного навчання.
  • Аналіз результативності та оцінювання кооперативного навчання.

ТЕМА 3. ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЯК МЕТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

  • Розвиток економічного мислення учнів на основі технології кооперативного навчання. Критерії рівня сформованості економічного мислення. Шляхи розвитку економічного мислення.
  • Виховна функція економічної освіти через призму кооперативного навчання.
  • Кооперативне навчання у позашкільній економічній освіті та вихованні.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН МОДУЛЯ

 

Лекції, вивч-ня теорії, год.

Практ.

зан-тя год.

Семінар.

зан-тя,

год.

Тести,

год.

Самост.

робота,

год.

Всього,

год.

Вступ до курсу

1

1

2

Тема 1.Загальні підходи до кооперативного навчання

3

1

1

5

Тема 2. Кооперативне навчання як чинник створення інноваційного середовища в економічній освіті

2,5

2,5

5

Тема 3.Формування економічного мислення учнів як мети економічної освіти

1,5

2

1,5

5

Підсумковий контроль у формі тесту

1

1

Всього, год.

8

6,5

2,5

1

18


ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Навчальні результати слухачів у межах модуля оцінюються на основі:

  • поточного тестування;
  • виконання практичних робіт;
  • участі у семінарських заняттях;
  • участі у підсумковому контролі модуля.

ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Вид навчальної діяльності

Тема

Час проведення

заняття, акад. год.

Вступ до модуля

Організаційна частина

Презентація модуля, знайомство, правила взаємодії.

1

Вступний  тест, вхідне анкетування

До модуля.

1

Тема 1. Загальні засади кооперативного навчання

Лекція

Історія розвитку кооперативного навчання.

Основні елементи кооперативного навчання.

2

Практичне заняття

Відмінності між груповим та кооперативним  навчанням. Прості і складні види кооперативного навчання.  Розвиток кооперативних навичок і вмінь.

1

Семінарське заняття

Роль кооперативного навчання у навчальному процесі.

1

Лекція

Роль учителя у підготовці та проведенні уроків за технологією кооперативного навчання.

 

1

Тема 2. Кооперативне навчання як чинник створення інноваційного середовища в економічній освіті

Лекція

Кооперативні технології навчання – форма керованої активізації навчального процесу з економіки.

1,5

Практичне завдання

Порівняння завдань економічної освіти та кооперативного навчання.

0,5

Лекція

Аналіз результативності та оцінювання кооперативного навчання.

1

Практичне завдання

 

Взаємодія учнів  і вчителя у площині кооперативного навчання.

 

 

1

Практичне заняття

Як підготувати і провести урок економіки з використанням кооперативного навчання.

1

Тема 3. Формування економічного мислення учнів  як мети економічної освіти

Лекція

Розвиток економічного мислення учнів на основі технології кооперативного навчання. Шляхи розвитку економічного мислення.

1

Практична робота

Розробка дидактичних матеріалів для розвитку економічного мислення

1,5

Лекція

Критерії рівня сформованості економічного мислення.

0,5

Практична робота

Аналіз анкет щодо розвитку економічного виховання учнів

0,5

Семінарське заняття

Виховна функція економічної освіти через призму кооперативного навчання.

Кооперативне навчання у позашкільній економічній освіті та вихованні.

1,5

Підсумковий контрольний тест 1

Анкетування щодо умов навчання та покращення навчального процесу

 

18 год

ВСТУП ДО МОДУЛЯ

Організаційна частина

Презентація модуля.

Представлення мети, завдань модуля. Знайомство. Виявлення очікувань. Розроблення правил взаємодії.

 

ТЕМА 1

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Мета теми 1:

Формування професійних компетенцій про  технологію кооперативного навчання та її використання у сучасній загальноосвітній школі.

Завдання теми 1:

  • Систематизувати знання щодо:
    • технологій навчання;
    • технології кооперативного  навчання та її складових.
  • Сформувати вміння (навички):
    • визначати основні елементи  технології кооперативного навчання;
    • вміти здійснювати аналіз позитивів та негативів даної технології.
  • Розвинути установки до:
    • співпраці;
    • аналізу;
    • інноваційності.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 1.

Теоретичний матеріал до теми 1

Основні поняття

  • Взаємне навчання – організоване вчителем опрацювання навчальних текстів методами кооперативного навчання, у процесі якого члени групи по черзі використовують ролі вчителя й учнів.
  • Групова форма роботи – форма організації навчання у постійних групах, укомплектованих з учнів однакового рівня підготовки. Найвиразніше була представлена у братських школах Києва, Львова, Мінська (ХVІ – ХVІІ ст.).
  • Кооперативне навчання – педагогічна технологія, що застосовується у навчальній роботі учнів у групах і робить їх відповідальними за навчання один одного; при цьому кожен учень особисто підзвітний за своє власне навчання.
  • Кооперативне навчання – це синонім  терміна спільне навчання.
  • Методи навчання – впорядкована діяльність учителя та учнів, направлена на досягнення мети навчання.
  • Педагогічна технологія управління педагогічними процесами.
  • Педагогічна технологія – способи організації діяльності учнів, поєднання  різноманітних методів та прийомів для досягнення педагогом навчальної мети.
  • Педагогічна технологія – системний метод створення, застосування  та визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що  має на меті оптимізацію форм навчання (визначення ЮНЕСКО).
  • Форми організації навчання – це зовнішнє відображення спільної діяльності вчителя і учнів, яке здійснюється у певному порядку.

 

С технологиями, обслуживающими вчерашнюю принудительную школу, не гарантирующими ни должного спектра, ни качества продуктивных знаний и умений, на рынке педагогических услуг делать нечего. Будут востребованы технологии, максимально способствующие удовлетворению потребностей и самореализации личности.

(И.П.Подласый,

«Продуктивная педагогика»)

Коли поняття педагогічної технології вперше вводилося в учительський словник (а у нас це відбувалося у кінці 70-х – початку 80-х р.р.) воно виступало просто як синонім часто вживаного у всіх посібниках дуже довгого ряду « …поєднання методів, форм, способів, організаційних рішень…спільної діяльності учителів і учнів для досягнення мети розвитку, виховання, навчання, відповідно до…». Потім традиційна частина цього визначення залишилася, а новостворена обросла новими визначеннями і почала своє життя.

Педагогічні технології завжди були, школа завжди використовувала їх для виробництва свого продукту. Сьогодні нас більше не влаштовує якість цього продукту, ми шукаємо нові технології, відповідно до вимог часу, рівня розвитку наших знань, можливостей, потреб.

Рис 1.1. Суть та місце педагогічної технології  (за І.П.Підласим)

Лише у вітчизняних публікаціях за останні десять років можна нарахувати більше 300 різноманітних визначень педагогічних технологій.

Які  ж визначення найчастіше зустрічаються на сторінках педагогічної преси?

Це мистецтво, майстерність, вміння, сукупність методів обробки, змін стану (В. Шепель); методи,   прийоми,  засоби (В.Паламарчук); принципи навчання, інтегральний підхід  (В. Гузеєв); системна сукупність функціонування всіх засобів навчання (М.Кларін); педагогічна техніка (И.Зязюн, М.Красовицький); алгоритм процесу досягнення запланованих результатів (М.Волков); сукупність установок, які визначають  відбір форм,  методів, засобів, прийомів (Б.Ліхачьов) і т.п.

На наш погляд, тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Але це означає набагато більше. Це спосіб організації, напрямок думок про матеріали, людей і системи типу „людина-машина”. Це перевірка економічних можливостей проблеми.

Інтерактивне навчання є складовою педагогічної технології. Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” — взаємний і „act” — діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх  учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де і  учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Історія розвитку технології  кооперативного навчання

З переходом суспільства до капіталістичних відносин посилилася роль колективної діяльності, вміння співпрацювати призводило до збільшення продуктивності праці цілого колективу, обумовило взаємозалежність між ланками та структурними одиницями виробництва, робітниками,  їх кваліфікаційними можливостями, посилило роль взаємонавчання задля спільних інтересів.

Кооперативним навчанням називається такий варіант діяльності, за яким учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найефективніший навчальний процес для себе і своїх товаришів.

Навчання  у колективі, групах, парах робить людей набагато ближчими,  відповідальними один за   одного; при цьому кожен  особисто підзвітний за своє власне навчання. Ефективність навчання зростає, зростає порозуміння між учасниками процесу навчання, кожен учень має можливість проявити свої здібності.

Особливостями кооперативного навчання є:

  • можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учнем та вчителем;
  • організація в процесі навчання спільної діяльності, підвищення продуктивності навчання всієї групи;
  • можливості практичної реалізації особистісно - орієнтованого навчання.

Етапи розвитку кооперативного навчання

І етап - після подій революції 1917 року радянська школа переживала процес становлення та оновлення методики викладання. Учителі віддавали перевагу груповим методам навчання. Першими вітчизняними авторами групових форм навчання були Н.Крупська та П.Блонський. Вони виділяли  особливості спільної діяльності:

  • колективна постановка мети;
  • групова взаємодія та співпраця;
  • розподіл обов’язків у групі відповідно до можливостей, умінь та навичок кожного учня;
  • відповідальність та звітність перед колективом за виконану роботу.

ІІ етап - з 1918 по1922 роки створювалися програми, які передбачали групову  та індивідуальну роботу. У груповій роботі переважали невеликі ланки, артілі, бригади, які готували учнів до роботи у колективі, взаємодії у колективі, взаємодопомозі, відповідальності перед колективом за особисто виконану роботу.

ІІІ етап - 30-70-ті  роки тотальне запровадження класно-урочної системи навчання.

Проте, з’являються вчителі – новатори, відроджують групове навчання на іншому рівні.

А.Рівін – автор методики змінних  діалогічних пар (поєднання групових та індивідуальних форм навчання).

В.Дяченко – автор методики колективного навчання (динамічних пар та невеликих груп). Він поєднав індивідуальне, парне та групове навчання.

Основні елементи кооперативного навчання

(за Д.Джонсоном):

  • Ø Позитивна взаємозалежність. Ситуація взаємозалежності успіху індивіда від іншого учасника групи. У позитивно взаємозалежних групах кожен учень має 2 цілі:
    • оволодіти необхідним обсягом навчальної інформації;
    • забезпечити цими знаннями інших членів своєї  групи.

Кожен член колективу прагне ефективно взаємодіяти та узгоджувати свої дії з товаришами.

Особиста відповідальність. Кожен член групи знає, що кооперативне навчання передбачає виконання роботи всіма, без винятку, учасниками колективу. Всі члени групи мають допомагати один одному у навчанні та оцінювати результати діяльності кожного.

  • Ø Особиста взаємодія. Всі члени групи знаходяться у тісній взаємодії, близькості один до одного, діалог сприяє успіху.
  • Ø Соціальні навички. Учні мають вміти спілкуватися у колективі, вирішувати конфлікти, приходити до альтернативних рішень, брати на себе роль лідера, довіряти один одному, підтримувати один одного.
  • Ø Групова обробка результатів. Обговорення членами групи ефективності роботи групи в цілому, виявлення позитивних та негативних аспектів у вирішенні групового завдання, поліпшення функціональності групи. Вміння давати об’єктивну самооцінку.

 

Рис 1. 2. Переваги та недоліки моделі кооперативного навчання

 

Розвиток кооперативних навичок і вмінь

Технологія кооперативного навчання дозволяє інтенсифікувати процес опанування  нових знань,  дозволяє максимально реалізувати свій творчий потенціал, що вимагає від людини нових моделей поведінки та професійної діяльності.

Існує три види кооперативних навичок (за Д.Джонсон):

  1. 1. Формуючі. Початкові навички роботи в групі (вміння  спілкуватися, обмін думками, підбадьорювання членів групи)
  2. 2. Функціональні. Формування настанов, підтримка та сприяння ідей інших членів групи, пояснення, прохання про допомогу, перефразування відповідей.
  3. 3. Рольові. Необхідні для прийняття та виконання різних ролей.

Види кооперативного навчання

Будь-яка кооперативна діяльність має специфічну структуру (іншими словами, конкретний порядок дій, який можна описати крок за кроком).

Різноманітність простих та більш складних кооперативних структур описано нижче. Під час використання будь-якої з них зміст може бути змінений, але процедура для залучення в цю діяльність (іншими словами, структура) залишається тією самою. Можна розглянути прості кооперативні структури на прикладі занять з органічної хімії та психології.

Думай — Працюй у парі — Ділись (Каган, 1990 р.) — кооперативна структура, в якій партнери особисто думають про питання (справу, ситуацію, ідею тощо), потім обговорюють це з кимось іншим. Як відносно проста структура, що може бути впроваджена достатньо швидко,  Думай — Працюй у парі — Ділись може включатися в будь-яку форму інструкції. Зокрема, вона зручна для залучення   всіх  учнів   протягом  лекції   (використовується  найбільш  часто   при   вивченні   нового матеріалу).

Формулюй — Ділись — Слухай — Створюй (Р.Джонсон, Д. Джонсон та Бартлет, 1990 р.) — подібна до попередньої структура, в якій члени команди спочатку особисто формулюють відповіді, кожен проговорює свої відповіді вголос (ділиться) та слухає формулювання інших. Потім разом створюють повну відповідь або перспективу за допомогою обговорення та розроблення (уточнення). Ця структура також має широке застосування.

Приклад.   Учні розраховуються за номерами (1—4), утворюють пари. Обговорюють у парах низку послідовних питань теми.

Кожна пара (в четвірках) слухає відповіді іншої, потім разом готують спільний варіант відповіді.

Впровадження сфокусованих, короткочасних цільових розмов серед учнів, неформальних кооперативних навчальних структур, таких як Думай — Працюй у парі — Ділись та Формулюй — Ділись— Слухай — Створюй, дає можливість створити кооперативні рівні стосунки між учнями вже на
початку. Коли учні почнуть учитися працювати спільно над складнішими груповими завданнями, ці неформальні структури можуть бути використані для полегшення групової взаємодії.

Скажи й переключайся. Скажи й переключайся — кооперативна структура, в якій партнери послідовно дають відповіді на запитання або обговорюють тему дискусії за сигналом (інтервали зміни ролей часом непередбачені). Після того, як тема дискусії визначена, перший партнер починає давати відповіді на запитання або висловлювати власну позицію стосовно даної теми. Інший партнер у цей час уважно слухає. За сигналом ролі змінюються. Тоді другий партнер відповідає, а перший уважно слухає. Коли відбувається зміна, обов'язковим завданням для другого партнера є продовжити (або закінчити) спрямування думки першого партнера перед тим, як представити нові ідеї. Може відбутися кілька змін протягом періоду часу, визначеного для дискусії.

Зупинись... Починай... Продовжуй. Ця стратегія допомагає членам команд усвідомити свою роботу як колективну.

Рекомендації:

•     керівник (учитель) роздає кожній команді аркуш паперу, де зазначена тема,  над якою працюватиме група. Робочий аркуш має також містити три колонки із заголовками: зупинка, початок, продовження. Члени групи відповідають під час обговорення чи між обговореннями, аргументуючи, чому група має зупинити, почати або продовжувати порушену тему;

•        відповіді членів групи збираються, змішуються й розподіляються між учасниками.

Групи складаються з п'яти учнів (формування груп відбувається за принципом: підняти 1, 2, З, 4, 5 пальців і об'єднати в групу тих, хто таку саму кількість підняв). Кожен з учнів працює на робочому аркуші в колонках: початок, зупинка, продовження. Учні обговорюють питання, аналізують діяльність партнерів  після обміну робочими аркушами. Тут учитель може запропонувати провести самооцінку або оці­нити роботу партнера. Група вирішує, як вона може покращити взаємодію її членів і роботу групи взагалі.

Круглий стіл (Каган, 1990 р.) — кооперативна структура, розрахована як на малі, так і на великі групи, в яких один аркуш паперу та олівець передаються по колу. Наприклад, один учень записує ідею, потім передає аркуш та олівець партнеру ліворуч. Варіативність процедури полягає в тому, що учасники можуть використовувати різнокольорові фломастери, олівці в той час, коли їм передається папір.

Кути (Каган, 1990 р.) — кооперативна структура, що дає змогу учням вибирати та обговорювати окремі виміри теми. Щоб полегшити діяльність, різні аспекти теми розташовують у визначених кутах кімнати. Потім кожний учень обирає окремий аспект відповіді на запитання вчителя та прямує у відповідний кут.

Після дискусії вчитель навмання вибирає пари з кожного кута для того, щоб учні висловили свої думки перед класом. Наявність представників з кожного кута урізноманітнює перспективи та забезпечує можливості для вибору.

Графіті (Джибс, 1987 р.) — кооперативна структура, яка полегшує процес мислення та відіграє важливу роль групового джерела енергії. Кожній кооперативній групі з трьох або чотирьох членів надається частина ватману та різнокольорові фломастери (один для кожного члена групи, що дозволяє відобразити внесок кожної особистості). Потім перед кожною групою ставиться певне запитання (для кожної групи — інше), тема, проблема або висловлювання, на які вони дають відповіді.  Протягом короткого часу кожна група в кімнаті пише власні «графіті» (слова, фрази, графіки) на певну задану їй тему. Потім учитель пропонує припинити роботу й просить кожну групу передати їхні аркуші з графіті іншій групі. Процес повторюється знову, але тепер кожна група працює над новою темою, яку почали інші. Процес триває доти, доки власний аркуш не повернеться до кожної групи. Потім усією групою учні читають усі «нові» коментарі, обговорюють та роблять висновки. Учасники груп можуть також розділити коментарі для того, щоб винести висновки чи претензії до класу на загальне обговорення. Слід зауважити, що якщо клас великий, кожна тема може бути повторена один раз, тому замість восьми тем можуть братися лише чотири, ротація може бути запропонована тільки для половини класу (у той час, коли інша половина займається тими ж темами одночасно). Інший варіант графіті полягає в тому, що кожна група починає роботу, як і в попередньому випадку, але коли вчитель зупиняє їх уперше, всі члени групи встають, залишаючи свої графіті на столі, та переходять до іншого столу, тобто у цьому випадку групи не передають графіті іншому столу, а переходять самі. Протягом наступних кількох хвилин усі учні класу можуть перейти до будь-якого іншого аркуша з графіті та подати свої коментарі/факти до них. Вони не можуть повертатися до будь-якого аркуша з графіті, поки не обійдуть усі столи, не зроблять внесок до всіх інших графіті. Наприкінці визначеного часу члени команди повертаються до своїх власних аркушів з графіті, щоб прочитати, обговорити, підбити підсумки та, можливо, представити їх (як було підкреслено в попередній варіації).

Графіті спрацьовують дуже ефективно як очікувана установка, або як завершальна підсумкова діяльність, або як джерело енергії протягом будь-якого уроку, де необхідне генерування великої кількості ідей.

Акваріум. Це форма діяльності  учнів у малих групах, ефективна для розвитку навичок спілкування, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що студенти вже мають добрі навички групової роботи. Для цього викладач об’єднує  учнів у малі групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центрі аудиторії (або на початку  середнього ряду, де стоять аудиторні столи). Це необхідно для того, щоб відокремити працюючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця мала група отримує завдання для проведення дискусії, сформульоване приблизно так:

  • прочитайте завдання вголос;
  • обговоріть його в малій групі;
  • за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення.

Поки діюча мала група займає місце в центрі аудиторії, учитель знайомить решту академічної групи з завданнями і нагадує правила дискусії у групах. Пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації.  Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення проблеми групою, розташованою в центрі аудиторії.

Після закінчення відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить до аудиторії такі запитання:

  • чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
  • чи була ця думка достатньо аргументованою?
  • який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливими?

На таку бесіду відводиться 5-10 хвилин. Після цього місце в „Акваріумі” займає інша мала група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель повинен обговорити  з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах „Акваріуму” можна підбити підсумки заняття або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної малої групи.

Коло ідей. Метою є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі малі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій, проблем), які групи представляють по черзі. Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, учитель запитує всі малі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

Як варіант можуть подаватись по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним для вирішення проблемних питань. Для створення списку думок, точок зору можна попросити кожного учня по черзі запропонувати одну ідею усно або написати свою думку чи ідею на картці без імені. Учитель збирає всі картки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

Навчання разом

Метод навчання разом (Р.Джонсон і Д.Джонсон, 1991 р.) полягає у тому, що члени команди в маленьких різнорідних групах працюють разом для виконання спільних навчальних завдань. Члени команди працюють над виконанням загального академічного завдання, яке часто містить у собі кінцевий продукт роботи кожної окремої групи (блок відповідей, ілюстрація, доповідь тощо).

Учні  об’єднуються у три великі групи (формування команд здійснюється за фігурками: коло, трикутник, квадрат). Учні з однаковими фігурами складають групу. Кожна з команд одержує теми з планом до неї (вибирають один із трьох аркушів).

Лідер команди спрямовує роботу команди. Учні готують відповіді на запитання, таблиці, схеми застосування, карту родовищ, обговорюють форми повідомлення (виступу) в класі.

Галерея

Якщо учні залучені до групової діяльності, де ідеї, розвинуті кожною групою записані на картках та підписані, «прогулянка галереєю» підписаних ідей допоможе їм ознайомитися з думками всіх груп. Це також допоможе учням вибрати ідеї або сфери, на яких слід зосередитися.

Кожному учневі видається від 4-х до 6-ти маленьких кружечків. Потім учнів просять читати й передавати один одному підписані картки.

Після того, як усе прочитано, учасники розміщують кружечки біля тих ідей, які вони підтри­мують, використовуючи всі кружечки.

Ідеї, які отримали найбільшу підтримку за кількістю кружечків, мають бути записані. До них можна звертатися, ухвалюючи певні рішення або плани.

Групове дослідження

Учні розбиваються на групи, обирають тему для дослідження. Вони самостійно обирають зміст, форми, ролі, проводять збір інформації, аналізують, дають оцінку даним, роблять висновки та презентують рішення.

Над проектами учні працюють протягом двох місяців. Отже, вони мають достатньо часу не лише на збір та аналіз інформації, генерування творчих ідей щодо презентації теми, а й на засвоєння на практиці правил кооперативної групи:

-               принцип включеності (брати участь у всьому, що відбувається);

-               відповідати за власне навчання;

-               поділяти відповідальність, лідерство;

-               ставити запитання коли чогось не розумієш;

-               висловлювати власний погляд, ділитися знаннями та досвідом;

-               бути активними, діяльними. Охоче випробовувати запропоновані ідеї, технології;

-               довіряти, уважно слухати інших, намагатися зрозуміти їхню позицію, почуття;

-               підтримувати, допомагати один одному. Успіх кожної окремої особистості визначає успіх групи; зважати на часові обмеження;

-               ризикувати;

-               отримувати задоволення.

Захист групових проектів відбувається за всіма правилами презентації: використовується техніка, наочність (відео-, аудіозаписи, плакати, малюнки, прозірки) — з урахуванням різноманітних стилів сприйняття аудиторії. Проект представляє не один учень, а команда, академічна група.

 

Т-група (група тренінгу)

У кооперативних групах ефективно відпрацьовуються конкретні психологічні вміння, типи поведінки. Тоді кооперативна група може виконувати функції Т-групи — групи тренінгу вмінь. Репетиція поведінки є основною методикою, яку використовують у групах тренінгу впевненості в собі. Учням пропонується уявити ситуацію, в якій вони хотіли б діяти впевнено, й записати її. Можна витратити кілька хвилин на «мозковий штурм» для висування ідей, хоча ситуація, вибрана кожним учасником, має бути значущою для нього особисто. Зазвичай ситуації включають елементи прохання чи відмови, керування критикою чи реалізації в спілкуванні позитивних або негативних почуттів.

Учасники об’єднуються у підгрупи по 5—6 учнів. Можна використати такий спосіб: на стінах висять великі плакати, на кожному — певний вид морського транспорту (човен, яхта з вітрилами, великий корабель, моторний човен, криголам). Учні обирають той вид транспорту, який більше імпонує їм, відповідає їхньому темпераменту, стилю життя. Відбувається обмін думками, почуттями. Кожен коротко пояснює свій вибір. Потім група методом «мозкового штурму» генерує ідеї щодо назви корабля, його символіки. Так, у кожній групі створюється відповідна атмосфера співпраці, після чого можна закріплювати ті або інші навички.

У кожній групі учасники з власної ініціативи починають з короткого опису стресової ситуації, яку вони визначили для себе. Ситуація структурується. З підгрупи обирається людина на роль партнера по взаємодії. Доброволець якомога впевненіше передає партнеру своє повідомлення чи претензію. Через 1—2 хвилини інші члени підгрупи дають конкретний позитивний зворотний зв'язок на поведінку добровольця. Доброволець сам каже, що сподобалося йому в його поведінці, а що він хотів би змінити.

Потім інший учасник стає партнером, і так усі члени групи по колу. Коли поведінка першого учня стане впевненішою, партнер збільшує напругу зустрічі, виявляючи більше антагонізму та настирливості. Важливо, щоб учень, який тренує впевнену поведінку, отримав позитивні емоції й позитивний досвід.

Лото (складанка)

Одна з форм кооперативного навчання. Заохочує учнів до взаємодії, співпраці, забезпечує активну участь кожного, сприяє згуртованості групи, емоційній та ціннісно-орієнтаційній єдності.

Текст поділяється на 3 частини. Учні також утворюють 3 групи: група А, група Б, група В. Групам пропонується певна частина матеріалу. Вони читають свою частину, роблять нотатки, створюють метафору (образ, представлення даної інформації в словах або малюнках, символах). Потім група поділяється на пари. Учень А1 спілкується з учнем А2, АЗ з А4... Б1 з Б2, В1 з В2 й т.п. Вони обирають головну інформацію з прочитаного, визначають ключові слова, створюють образ або схему для представлення іншим.

Відбувається зміна партнерів. Тепер А1 працює з А4, Б1 з Б4, В1 з В4, А2 з А3... Знову вносяться зміни в нотатки або малюнок. Далі учні повертаються в попередні групи (А, Б, В), обмінюються думками, вдосконалюють індивідуальні записи, після чого створюються нові міні-групи: А1-Б1-В1, А4-Б4-В4...

А1 пояснює свою частину тексту Б1, В1... Б1—А1, В1... В1—А1, Б1. Відбувається модернізація схем і запитань. Потім учні знову працюють у трьох групах: А, Б, В.   Наприклад, при вивченні теми «Взаємодія в групі. Ухвалення групового рішення» учням пропонується вправа — «Як вижити на Місяці? ». Мета даної вправи: дослідити процес ухвалення рішень групою, засвоїти ефективну поведінку для досягнення згоди при вирішенні групового завдання, отримати інформацію стосовно партнерів по комунікації, керівництва й домінування в групі, посилити згуртованість групи, закріпити навички «мозкового штурму».

Учні мають дійти згоди стосовно ухвалення групового рішення, це означає що кожний член групи повинен висловити свою позицію стосовно 15-ти предметів. Фасилітатор має спробувати до­сягти того, щоб кожен хоча б частково погодився з оцінками.

Учні об’єднуються у 4 групи різними способами, наприклад:

  • 4 улюблені пори року;
  • музика, яку люблять (класична, джаз, рок, народна);
  • улюблені місця відпочинку: море, гори, тиха сільська місцевість, подорожі до нових міст, країн;
  • книжки, які люблять читати: детективи, романи про кохання, історичні книжки, фантастика.

Для кожної групи призначається спостерігач (зазвичай учень, який віддає перевагу стилю навчання, заснованому на рефлексивному спостереженні, і який не братиме участі в обговоренні й ухваленні рішення).

Кожному учаснику групи дається інструкція з описом завдання та правилами. Потрібно протягом 10 хвилин проранжувати відповідно до їхньої важливості й доцільності 15 предметів, які необхідно взяти з космічного корабля, щоб пройти 500 км до станції. На кожному учневі зокрема й на групі в цілому лежить відповідальність вибрати ті предмети, які найбільш необхідні. Після того, як кожен індивідуально проранжує предмети, починається обговорення в групі. Методом «мозкового штурму» учні ухвалюють групове рішення. У цьому їм допомагають рекомендації для досягнення згоди:

  • уникайте захищати свої індивідуальні судження (підходьте до завдання логічно);
  • уникайте змінювати  свою думку лише заради досягнення згоди, не намагайтесь ухилятися від конфлікту (підтримуйте лише ті рішення, з якими можете погодитися хоча б частково);
  • уникайте таких методів зменшення конфлікту, як голосування, компромісні рішення тощо;
  • розглядайте відмінності в поглядах як допомогу, а не як перешкоду при ухваленні рішень.

Після ухвалення групового рішення учні знайомляться з правильним порядком класифікації. Потім обов'язково порівнюють дані індивідуального ранжування з даними, до яких дійшла група в результаті згоди. Обов'язково відбувається обговорення процесу ухвалення рішень:

  • Які види поведінки допомагали чи заважали процесу досягнення згоди?
  • Хто брав участь, а хто ні?
  • Хто впливав на групу? Чому?
  • Яка атмосфера була під час диспуту?
  • Чи оптимально використовувалися можливості групи?
  • Які дії, методи застосовували учасники для «проштовхування» своїх ідей?
  • Як можна покращити ухвалення рішення?

Наприкінці уроку спостерігачі, які не брали участі в ухваленні рішення, можуть дати зворотний зв'язок про групову або індивідуальну поведінку.

 

Результати кооперативного навчання (за В.М.Федорчук та В.П. Кутішенко):

  • створення атмосфери невимушеного обговорення навчальних проблем;
  • зняття з людини маски та ряду бар’єрів – страх помилитися, виглядати смішним; некомпетентним, закомплексованим;
  • сприяння набуттю знань у галузі психології особистості;
  • надання змоги ознайомитися із загальними методичними прийомами групової роботи;
  • розвиток компетентності у спілкуванні: уміння встановити контакт із співрозмовником, сприйняття  і розуміння емоційного стану, вміння приймати і передавати інформацію, бути учасником або керівником обговорення, уміння правильно побудувати бесіду, вислухати і зрозуміти співрозмовника;
  • сприяння корекції, формуванню та розвитку установок, необхідних для успішного спілкування, розв’язання конфліктних ситуацій, розвитку емоційної стійкості до складних життєвих ситуацій;
  • розвиток уміння і потреби в пізнанні інших людей, гуманістичне ставлення до них.

 

Роль педагога у кооперативному навчанні

  1. Прийняття рішень. Учитель повинен:
  • точно визначати пізнавальні, навчальні цілі та цілі, пов’язані із внутрішніми установками;
  • визначати оптимальний розмір груп;
  • об’єднувати учнів у неоднорідні групи, враховуючи здібності та схильності кожного;
  • ніколи не об’єднувати в одностатеві групи;
  • створити у класі умови, що забезпечать оптимальну безпосередню взаємодію між учасниками процесу навчання;
  • старанно спланувати урок, підібравши найдоцільніші види кооперативного навчання, які спрямовані на досягнення мети уроку;
  • підготувати матеріали.

 

  1. «Запуск» уроку. Для того, щоб спрямувати процес роботи, вчитель повинен:
  • пояснити основні поняття;
  • ознайомити з порядком роботи;
  • прокоментувати приклади запропонованих завдань;
  • створити установку на позитивну взаємозалежність та особисту відповідальність;
  • задати структуру процесу взаємодії всередині груп та між групової взаємодії;
  • пояснити (якщо потрібно – продемонструвати), які навички групової роботи передбачається використати;
  • описати критерії успіху;
  • визначення бажаної соціальної поведінки.

 

Наприклад, під час вивчення теми «Інфляція» вчитель повторює разом з учнями ключові питання даної теми; пояснює, які зміни проходять в економіці під час інфляції, наводить приклади впливу інфляції на економіку різних країн. Потім, за певним принципом, об’єднує учнів у групи, роздає аркуші із завданням та пояснює групам їх задачі. Після цього просить учнів скооперувати свої дії та виявити взаємозв’язки між інфляцією, розвитком економіки, доходом населення, кредитною системою різних країн.

 

  1. Моніторинг та втручання з боку вчителя. Учитель контролює роботу класу:

 

  • він розподіляє ролі для груп або дає можливість учням самостійно вибрати їх;
  • він поступово переходить від групи до групи, щоб перевірити, чи всі учні правильно зрозуміли задачі, чи не потрібно щось ще раз пояснити, показати та забезпечити зворотній зв'язок;
  • учитель навчає навичкам спільної роботи та спілкування;
  • попереджає конфліктні ситуації, вчить приймати альтернативні рішення.

 

Наприклад, під час вивчення тієї ж теми «Інфляція» вчитель переходить від однієї групи до іншої і слідкує, чи правильно учні виконують підрахунки результатів функціонування економіки в умовах інфляції, чи вірно малюють схеми взаємозв’язків між певними компонентами економічної системи, уточнює позицію, направляє додатковими повідомленнями чи уточнюючими запитаннями. Тобто, хоча учні працюють самостійно, учитель завжди знаходиться поруч і, в разі необхідності, готовий прийти на допомогу, дати відповіді на запитання, скоригувати дії або ще раз пояснити матеріал.

 

  1. Оцінка результатів та їх аналіз. Учитель повинен оцінити досягнуті учнями результати і допомогти їм проаналізувати роботу їх групи (оцінка академічних і соціальних цілей). Потім учитель забезпечує завершення уроку.

 

Наприклад, під час проведення уроку з теми «Інфляція», вчитель спостерігає за діяльністю груп. Він задає запитання, перевіряючи, чи правильно кожна група проаналізувала та виконала своє завдання, і чи розуміє вона вплив інфляційних процесів на будь-який тип економіки країн: високорозвинених, країн із середнім розвитком, колишніх країн Радянського Союзу та постсоціалістичних країн Європи, країн з низькими показниками економічного розвитку. Окрім того, представники від кожної групи роблять повідомлення про результати  діяльності своєї групи. Оцінювання можуть робити і представники інших груп, а вчитель корегує їх виступи.

 


Види навчальної діяльності до теми 1

Лекція

«Історія розвитку кооперативного навчання.

Основні елементи кооперативного  навчання»

 

Метод навчання: лекція –презентація.

1. Презентація до теми 1. «Історія кооперативного навчання»

2. Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 1.

 

Практичне заняття

Відмінності між груповим та кооперативним  навчанням.

Прості і складні види кооперативного навчання

Методи навчання: індивідуальна робота, робота в малих групах.

Завдання для виконання:

Опис завдання:

  1. Обговоріть у групах, що спільного  і що відмінного у груповому та кооперативному навчанні.

 

Форма звітності для завдання

 

 

Спільні риси

Відмінні риси

Групове навчання

 

 

Кооперативне навчання

 

 

 

 

 

  1. Як відомо, виділяють різні види кооперативного навчання. Приведіть приклади їх використання на уроках економіки. Зробіть їх розподіл на прості та складні.

 

Матеріал для вивчення (приклади)

Види кооперативного навчання

Прості

Складні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Опишіть один із видів кооперативного навчання, конкретизуйте, які саме знання, навички, вміння, установки він розвиває (використайте піраміду Блума)

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Проаналізуйте, яким чином кооперативне навчання сприяє диференціації навчальної діяльності учнів?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Семінарське заняття

«Роль кооперативного навчання у навчальному процесі»

Метод навчання: робота в малих групах

Питання для обговорення:

  1. Які особливості технологічного підходу в педагогіці?
  2. У чому особливості технології кооперативного навчання?
  3. Яким чином кооперативне навчання може вплинути на вирішення проблем шкільної економічної освіти?
  4. Які проблеми використання кооперативного навчання?

 

Лекція

«Роль учителя у підготовці та проведенні уроків за технологією

кооперативного навчання»

Метод навчання: інтерактивна лекція

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 1.

ТЕМА 2

КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ  ЯК ЧИННИК СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ

Мета теми 2:

Формування професійних компетенцій учителів для застосування технології кооперативного навчання у викладанні економічних дисциплін.

 

Завдання теми 2:

  • Систематизувати знання щодо:
    • методів кооперативного навчання та їх використання на уроках економіки.
  • Сформувати вміння (навички):
    • використовувати технології кооперативного навчання та створювати ефективне навчальне середовище на уроках економіки.
  • Розвинути установки до:
    • співпраці;
    • аналізу;
    • лідерства;
    • інноваційності.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 2.

 

Теоретичний матеріал до теми 2

Основні поняття

  • Ø Активне навчання (active learning) – передбачає, що учні в процесі навчання відповідають, розмовляють і переміщуються по класу, а не пасивно сидять і слухають лекції вчителя. Активному навчанню сприяють гнучкий підхід до організації середовища в класі, де учень завжди в центрі процесу навчання.
  • Ø Активність( від лат.  аctivus – діяльний, енергійний) – філософське поняття, яке виражає сутність діяльності, практики і протиставляється поняттю споглядальності. Активність свідомості визначається практичною діяльністю людини і виявляється у цілеспрямованості пізнання, відображенні дійсності, специфічно людських пізнавальних формах понять, теорій.
  • Ø Викладання – діяльність педагога у процесі навчання, яка полягає у наданні учням нових знань, пізнавальних завдань, організації спостережень, лабораторних і практичних робіт, керівництві роботою із засвоєння, закріплення та застосування знань, перевірка їх якості, навичок і  вмінь.
  • Ø Вміння – готовність людини ефективно виконувати дії відповідно до мети уроку і умов, за яких необхідно діяти.
  • Ø Знання – це інформація, яку індивід може відтворити.
  • Ø Навички – дії, складові частини яких у процесі багаторазового повторення стають автоматичними. Навички характеризуються високим ступенем засвоєння і відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю.
  • Ø Спілкування – взаємодія людей, під час якої здійснюється обмін думками, почуттями, переживаннями, способами поведінки, звичками, а також, задовольняються потреби особистості у підтримці, солідарності тощо.
  • Ø Установка – ставлення або підхід до роботи чи завдання, яке виконується.
  • Ø Фасилітатор – (від англ.. facilitate - полегшувати), педагог/тренер, який постійно впливає на навчальну діяльність інших, стимулює її, внаслідок чого вона стає активнішою, вільнішою та розкутішою. Фасилітативний педагог/тренер є диригентом навчального процесу.

«…Економічне зростання має бути інтенсивним за рахунок нарощування інтелектуального ресурсу. … Освіченість, інтелект, творчий потенціал особистості стають продуктивною силою»

(із виступу Президента  України

на ІІ з’їзді працівників освіти)

Кооперативні технології навчання – форма керованої активізації

навчального процесу з економіки

Під час переходу України до ринкової економіки значно зросла необхідність в економічних знаннях. Це пояснюється тим, що раніше механізми господарювання, а також цінова політика встановлювалися централізовано. А тепер кожна окрема людина, фірма, держава стали економічно самостійними господарськими суб’єктами, які самостійно приймають рішення. У сучасних умовах всі суб’єкти ринкових відносин прагнуть діяти динамічно і економічно грамотно, оскільки лише так можна вистояти у конкурентній боротьбі і отримати прибуток. Раціональна поведінка на ринку часто ґрунтується на інтуїції  і практичному досвіді, але значно краще було б, щоб воно мало наукове підгрунття.

Основи економічних знань закладаються ще в школі. Саме шкільні уроки  - те джерело, де у дітей формуються перші теоретичні знання, перші навички і установки  до самостійного прийняття економічних рішень. Тому дуже важливим є те, як проводяться ці уроки.

Економіка – відносно нова дисципліна  для шкільної програми, особливо у порівнянні з такими науками, як математика, література тощо. Тому єдиної методики викладання економіки немає, та це є і недоцільним. Учитель економіки може використати найкращі методики викладання інших дисциплін, найновіші педагогічні технології.

Сучасні  педагогічні технології  не повинні повторювати помилки старої педагогічної практики. Примусити учня «жахатися» уроків економіки дуже просто, якщо викладати її як дуже складну, нудну та далеку від  реального економічного життя дисципліну.

Нині в усьому світі загальновизнаною стає тенденція до скорочення традиційних лекцій та уроків  і збільшення практикумів, тренінгів, конференцій,  колективних консультацій, інтенсивно запроваджувати в діяльності та роботу. Ефективність проведення таких занять багато в чому визначається рівнем організації та підготовки як учителя, так і учнів. Учень на уроках економіки має стати активним учасником навчального процесу, а учитель - керівником, фасилітатором даного процесу.

Серед інтерактивних технологій навчання, що найбільше відповідають меті економічної освіти, особливою популярністю користується технологія кооперативного навчання, особливості якої прописані у темі 1.

«Людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямку досягнення мети»

(Джером Брюннер)

 

Брюннер вважає взаємодію основою активного навчання. Там де необхідні спільні дії, де потрібна взаємодія, щоб досягти поставлених групових цілей, відбувається процес залучення індивіда до навчання, вироблення компетентності, яка необхідна для групи.

Позитивний ефект, що має співробітництво для досягнення багатьох важливих результатів, робить кооперативне навчання одним із найбільш цінних інструментів в арсеналі педагога.

Учителі самі себе обманюють, якщо думають, що добрих намірів і відповідних вказівок типу «працюйте разом», «співробітничайте» і «будьте єдиним колективом» буде досить, щоб члени групи дійсно почали працювати спільно. Об’єднавши  учнів у групи і поставивши їм завдання працювати разом, не можна розраховувати, що це само приведе до спільної діяльності. Не всі групи є групами співробітництва. Об’єднання в групи цілком може закінчитися конкуренцією. Організувати урок таким чином, щоб учні  дійсно працювали в режимі співробітництва, можна, лише розуміючи, які компоненти запускають механізм співробітництва.

Оволодіння суттєвими компонентами співробітництва дає можливість учителям:

  • застосовувати кооперативне навчання  у роботі за діючими навчальними програмами з економіки;
  • перебудовувати уроки, вже створені на принципах кооперативного навчання, таким чином, щоб вони відповідали навчальним програмам даної школи, можливостям даного класу;
  • корегувати недоліки навчальних програм та недостатній пізнавальний рівень учнів, проводячи  уроки економіки, побудовані на основі технології кооперативного навчання;
  • діагностувати проблеми, що можуть виникнути в деяких учнів при кооперативному навчанні, і втручатися, щоб збільшити ефективність навчання у групі.

 

Особливості спілкування в процесі кооперативного навчання

Умови для забезпечення ефективної комунікації:

  • спільна мова;
  • правила комунікації;
  • взаємо зацікавленість;
  • спільна мета;
  • рівень компетентності;
  • вміння висловлюватися;
  • вміння слухати.

Ці правила найкраще ілюструють спілкування учнів у групі. Але є ще вчитель - фасилітатор, який спілкується з учнями, вислуховує їх, задає питання, корегує діяльність учнів та оцінює їх роботу.

 

У чому ж особливість спілкування вчителя і  учнів у кооперативному навчанні?

  • дотриманні  встановлених правил (учитель без потреб не вмішується у процес роботи учнів);
    • публічність (корегування та оцінювання роботи груп проводиться відкрито);
    • коректність, доброзичливість ( лише особистим прикладом, власною коректною поведінкою, доброзичливим ставленням до учнів учитель може навчити дітей так само спілкуватися між собою);
    • об’єктивність ( оцінювання результатів групи має ґрунтуватися на визначених критеріях, учитель відкрито оцінює групу, враховує самооцінку групи та оцінку інших груп).

 

Результативність спілкування у кооперативному навчанні перш за все залежить від компетентності викладача як тренера, фасилітатора.

У сучасних умовах ведення бізнесу, практика проведення занять на основі кооперативного навчання дуже поширилася. Але  від педагога - фасилітатора такі заняття потребують високого професіоналізму, адаптивності, спонтанності і креативності. Спілкування  вчителя   із учнями повинно бути діловим і коректним.

У процесі подання інформації вчитель має чітко висловлювати власні думки, спиратися на власний досвід і орієнтуватися на різні форми сприйняття інформації людьми (слухове, письмове, діяльнісне), використовувати  комп’ютерні технології і створювати умови для командної (групової) роботи.

Вчителю – фасилітатору важливо розвивати в собі такі якості як знання предмета і ясність думки, емпатію і стриманість, винахідливість і інтуїцію, почуття гумору і гнучкість, впевненість у собі.

Впевненість викладача у своїх власних знаннях і вміннях є основою його авторитету і довіри до нього учасників процесу кооперативного навчання. Потрібно вірити (як пише О.В.Аксьонова), що аудиторія бажає вам успіху і готова вибачити якісь помилки, тому встановлюйте зоровий контакт з аудиторією, формуйте свій стиль поведінки.  А головне, робіть все, щоб бути цікавим і корисним для ваших учнів.  Лише тоді педагог зможе вносити елементи креативності в різні форми навчальної діяльності.  І тоді економічне навчання набиратиме рис ефективної підготовки учнів до  різноманітних ситуацій економічного життя.

Аудиторія дуже чітко відчуває ступінь вашої впевненості і оцінює її. Тому  ваша поява в аудиторії і ваші перші відчуття є певною мірою вирішальними.

Чудовий засіб швидко завоювати аудиторію – це примусити її сміятися. Взагалі почуття гумору – невід’ємна частина спілкування вчителя і учнів.

Учитель-фасилітатор має вміти задавати запитання учням. Існують  не менше як шість видів запитань (див. рис 2.1.)

 

 

 

 

 

 

Рис 2.1. Види запитань

 

Вміння поставити запитання фасилітатору  теж є досить важливим, вдало поставлені запитання можуть оцінюватися вчителем. При цьому можна рекомендувати такі критерії оцінювання запитань:

  • точність (конкретність) запитання;
  • коректність формулювання;
  • інформативність запитання;
  • локанічність запитання.

Якщо вчитель не має правильної відповіді на важке запитання або існує декілька варіантів відповіді і ми не знаємо, яка із них краща, можна використати поради Ф.Рейса та Б.Сміта:

  • не намагайтеся удавати, що ви знаєте відповідь, якщо вона вам невідома;
  • уточнюйте запитання;
  • запропонуйте учням кооперативного обговорити запитання;
  • внесіть складне запитання у план майбутніх занять;
  • майте на увазі, що однієї правильної відповіді на складне запитання може не бути;
  • запросіть учнів провести рейтинг варіантів відповідей або пошукати відповідь 1-2 тижні;
    • привітайте складні запитання;
    • накопичуйте свій досвід.

 

Контакт учителя і учнів може бути логічним, психологічним та моральним. Логічний контакт — це контакт думок вчителя і учнів . Психологічний контакт полягає в зосередженні уваги  учнів у сприйнятті і розумінні ними матеріалу, а також у внутрішній і емоційній активності у відповідь на дії  вчителя та інформації, що надходить від нього. Моральний контакт забезпечує співдружність вчителя і учнів. При відсутності цього контакту, наприклад в умовах конфлікту, пізнавальний процес буде утруднений або і зовсім неможливий.

 

 

Як спілкуватися із «складними учнями»?

 

У процесі кооперативного навчання може знайтися хтось, хто з різних причин буде сперечатися у групі, не погоджуватися з усіма, навіть з учителем.

З’ясуйте, чому ця людина так себе поводить?

Пам’ятайте, що:

  • агресивна поведінка може приховувати невпевненість, некомпетентність або незадоволення своєю роллю у процесі групової роботи;
  • проблему потрібно вирішити активно і відкрито;
  • переведіть проблему чи складний момент на жарт;
  • зробіть перерву, щоб ваш мозок «охолонув».

Ці правила наводить А.Панфілова: правила критики «Lege ARTIS» (за всіма законами мистецтва).

 

 

Аналіз результативності кооперативного навчання

«Вчіться так, щоб навчитися діяти»

О.В.Аксьонова

 

Як можна оцінити результати кооперативної роботи? Питання досить складне і дискусійне. Але, без сумніву, ефективність навчання може бути оцінена повною мірою тільки тоді, коли і вчителі і учні  самі відчують переваги кооперативного навчання. А це мають бути не емоційні ефекти, а зміни у рівні компетентності, розвитку навичок, вмінь, конкурентоспроможності кожного учня.

 

Етапи розробки процедури оцінювання

Багато викладачів, які застосовують інтерактивні технології навчання для опрацювання   змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми, відчувають труднощі у виставленні   оцінок у балах. На наш погляд, це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання, яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням учителем навчального заняття. Цей процес повинен складатися з таких дій:

1.Визначення мети і очікуваних результатів заняття.

2.Вибір критеріїв оцінювання результатів діяльності.

3.Визначення мети оцінювання.

4.Вибір способу оцінювання.

5.Вибір шкали оцінювання.

6.Шляхи доведення до учнів очікувань учителя.

Розглянемо основні етапи розробки процедури оцінювання занять з використанням інтерактивних технологій навчання більш детальніше.

Визначення мети і очікуваних результатів. На цьому етапі слід обов’язково передбачити з’ясування таких основних питань:

  • які знання студенти мають засвоїти і на якому рівні;
  • якими вміннями та навичками вони повинні оволодіти;
  • які цінності в собі студенти можуть сформувати.

Вибір критеріїв оцінювання.  Вчитель повинен поставити собі запитання: „Як я можу переконатися, що  учні досягли очікуваних результатів?”. Відповідь на це запитання може утворити цілий список дій: що повинні вміти робити  учні, щоб навчання у групах  було результативним? Ці дії  учнів і будуть показниками (критеріями) оцінки. Використовуючи ці критерії, вчитель зможе краще сформулювати очікувані навчальні результати, висловивши їх через дії учнів. Наприклад: „Після цього кооперативного навчання учні  зможуть: пояснювати,  чи всі ресурси є обмеженими,  розрізняти види економічних  ресурсів, наводити приклади нераціонального використання економічних ресурсів; отримати навички розробки правил групового спілкування; сформувати власне ставлення до необхідності  раціонально використовувати ресурси.

Визначення мети оцінювання. Очевидно, що метою не завжди буде виставлення оцінок. Вдосконалення навчального заняття, визначення рівня розвитку і можливостей учнів повинні бути метою оцінювання. У цьому вчителю допоможе список можливостей оцінювання, вміщений вище.

Вибір способу оцінювання. Залежно від мети й обраних критеріїв оцінювання можна вибрати різноманітні стратегії (методи, прийоми) оцінювання. Як правило, єдиних рекомендацій для вибору стратегії не існує. Один педагог може вибрати метод спостереження і скласти список показників, інший може використовувати цілих три методики оцінювання однієї і тієї ж теми. Наприклад, під  час роботи  груп учитель може:

а) оцінити якість індивідуальної участі учня  в груповому обговоренні;

б) оцінити результати роботи групи;

в)  оцінити креативність виконаного завдання;

У кінці уроку провести тест-опитування, у якому потрібна конкретна відповідь: „так” або „ні”; дописати пропущені слова, висловити свою думку з питань.

Використання кількох стратегій допоможе не тільки виставити оцінку, а й одержати зворотний зв’язок стосовно ефективності навчання.

Вибір шкали оцінювання. Залежно від мети і конкретної стратегії оцінювання треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних показників (критеріїв). Інколи потрібно застосовувати, наприклад, стобальну або дванадцятибальну шкалу. Рівень стартових комунікативних спроможностей  учнів можна оцінити через категорії „високий”, „середній”, „низький”. Глибину засвоєння тієї чи іншої конкретної навички (наприклад, активного обговорення проблеми) можна простежити, звернувши увагу на частоту її використання. Тоді оцінку можна висловити через категорії „завжди використовує”, „використовує достатньо часто”, „рідко”, „не використовує”.

Шляхи доведення до учнів очікувань учителя. Фахівці з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь повідомляти  учням очікувані результати, критерії оцінювання, конкретні методи та шкалу оцінювання. Це допоможе  їм виконувати роботу свідомо, старанно, знаючи, що від них очікує і вимагає вчитель. Доводити свої вимоги до відома  учнів можна по-різному.

Можна, наприклад, показати підготовлені форми для оцінювання і роз’яснити, що означає кожний критерій і кожний рівень оцінки. Можна обмежитися простим роз’ясненням.

Приклади прийомів оцінювання учнів

Для того, щоб зрозуміти доцільність застосування альтернативних методів оцінювання в своїй практиці, бажано ознайомитися із вже розробленими прикладами такої роботи.

Як показує досвід, оцінювання може відбуватися завжди, у тому числі під час вивчення нового матеріалу і виконання інтерактивних вправ.

Наведемо приклади прийомів оцінювання, що можуть бути використані в інтерактивних технологіях навчання:

  • Тест. Його завдання може полягати у тому, що учні повинні вибрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів.
  • Контрольна вправа. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. Наприклад, це може бути підготовка аргументів, виконання завдання в малій групі.
  • Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання. Викладач вибирає для себе показники, які він буде відслідковувати протягом заняття, а також учнів, або цілі групи, знання яких треба оцінити. Особливу роль при використанні цього методу відіграють підготовлені форми для спостереження й оцінювання, наведені на компакт-диску у бібліотечці до теми 2.
  • Самооцінка. Оцінка самими  учнями своєї роботи (або своїх колег), а також заняття в цілому є важливим методом оцінювання. Застосовувавши цей метод, викладач може багато чого дізнатися про проведене заняття, якість навчального процесу для розвитку знань, умінь, навичок, установок  учнів.
  • Дельта-плюс. Використовується для проведення загальної дискусії з оцінювання заняття. Вона полягає в тому, що спочатку пропонуються питання про позитивні сторони заняття (що сподобалося — „плюс”), а потім обговорюються ті моменти, які можна було б змінити. „Дельта” також допомагає не критикувати прямо хиби своїх товаришів або викладача. Однією з позитивних сторін застосування цього методу є те, що всі учні можуть отримати оцінку, а також те, що вони починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться дивитися іншими очима на свою роботу.
  • Ігрові методи оцінювання. За бажанням, викладач часто може перетворити оцінку в гру. При цьому важливо заздалегідь встановити шкалу оцінювання всіх її учасників.

Якщо оцінювання знань учнів можна провести використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень з економіки,  то як оцінити навички мислення, вміння презентувати свою групу, креативність, комунікативність, внесок кожного учня у роботу групи, вміння зробити самооцінку.

Оцінювання навичок мислення учнів

Така форма дає можливість оцінити навички мислення під час проведення кооперативного навчання та виконання будь-яких навчальних завдань у групі. Під навичками мислення розуміють уміння тлумачити, застосувати, аналізувати, оцінювати і синтезувати дані, зокрема:

  • Ø виділяти головне;
  • Ø робити порівняння;
  • Ø визначати потрібну інформацію;
  • Ø ставити потрібні запитання (хто? що? де? коли? чому?);
  • Ø характеризувати проблему;
  • Ø відокремлювати факти від суб’єктивної думки;
  • Ø бачити необ’єктивність судження;
  • Ø виявляти причинно-наслідкові зв’язки;
  • Ø знаходити і наводити аргументи;
  • Ø робити висновки;
  • Ø бачити альтернативні варіанти рішення;
  • Ø демонструвати логічно обґрунтовані судження.

Ця   форма  теж  може бути адаптована  до прийнятої у  загальноосвітній школі дванадцятибальної системи оцінки (але кожен учитель може вибрати  свою шкалу, але потім перевести її у 12-бальну).

Оцінювання навичок  спілкування

в обговоренні завдань групи

Уміння учнів спілкуватися допоможе викладачу оцінити список можливих позитивних і негативних моделей поведінки. На основі цього списку можна скласти форму спостереження та оцінювання знань учнів. Можна вибрати кілька учнів для оцінювання роботи всієї  групи.

Цей список допоможе провести загальне обговорення (оцінювання) умінь  спілкування всією групою. Якщо записати  обговорення  на відеомагнітофон, то учасникам  групи буде легше оцінювати себе, переглядаючи запис.

Можливі моделі поведінки учасників групи:

  • Ініціювання — хтось пропонує завдання, визначає проблеми, обговорює процедуру проведення дискусії.
  • Стимулювання — хтось запитує інформацію, спонукає до реагування, закликає до висловлення своїх думок.
  • Інформування — хтось надає інформацію, реагує, закликає до обміну нею.
  • Прояснення — хтось проясняє непорозуміння, відновлює логіку розмови, пропонує альтернативні підходи до проблеми.
  • Підсумки — хтось узагальнює висловлені думки, пропонує висновки, намагається пояснити зміст висловлювань інших.
  • Тлумачення — хтось привертає увагу до чиїхось дій або висловлень і намагається їх розтлумачити.
  • Пропозиція консенсусу — хтось запитує, наскільки близько   група підійшла до рішення, і пропонує дійти висновків на основі загальної згоди.
  • Примирення — хтось намагається примирити протиріччя, жартує в потрібний момент для зняття напруженості, підбадьорює менш активних колег.
  • Оцінювання — хтось запитує, наскільки група задоволена ходом обговорення самої теми, привертає увагу до прихованих або явних норм поведінки, прийнятих у групі, і пропонує альтернативні завдання.
  • Зрив — хтось намагається внести в роботу групи напруженість, маскуючи образні зауваження або погрози під жарти.
  • Блокування — хтось припускає недоречні висловлення, змінює тему розмови, ставить під сумнів можливості своїх товаришів.
  • Напад — хтось припускає образливі, цинічні зауваження, вносить розлад, усіма силами намагається забезпечити безпеку для самого себе.
  • Плутанина — хтось створює плутанину, веде від суті проблеми за допомогою гри із семантичними розходженнями слів, затуманює поняття.

 

Оцінювання учнями власної роботи

Така форма дає можливість оцінити роботу малої групи самими учнями. Можна просто ставити позначку („+”) у відповідній графі, відмічаючи, як працювала група в цілому, або вписувати прізвища учасників групи .

Таблиця 2.1

Оцінювання учнями роботи власної  групи

(варіант 1)

Критерії

Завжди

Часто

Іноді

Ніколи

Перевіряли, чи усі учасники групи розуміють, що потрібно зробити

 

 

 

 

Відповідали на питання, даючи пояснення, коли це було необхідно

 

 

 

 

З’ясовували те, що було нам незрозуміло

 

 

 

 

Допомагали один одному, з тим, щоб всі могли зрозуміти і застосувати на практиці інформацію, що ми отримали

 

 

 

 

Надавали можливість всім взяти участь в обговоренні, прийняті рішення та представленні результатів роботи групи

 

 

 

 

Висновки

 

 

 

Таблиця 2.2

Оцінювання учнем власної роботи в малій групі

(варіант 2)

Критерії

Завжди

Часто

Іноді

Ніколи

Співробітничав з іншими, коли ми працювали над досягненням загальних цілей, дотримуючись правил спілкування

 

 

 

 

Ретельно працював над завданням

 

 

 

 

Висловлював нові ідеї

 

 

 

 

Вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу

 

 

 

 

Підбадьорював інших

 

 

 

 

Прагнув вчитися і навчати інших

 

 

 

 

Підсумок та висновки

 

 

 

Наведені приклади оцінювання, розроблені на основі практики інтерактивного навчання,   Розглядаючи їх, важливо пам’ятати, що використання альтернативних підходів не заперечує застосування як традиційної оцінки, так і 100-бальної шкали. Скоріше мета альтернативного оцінювання полягає в розширенні оціночного поля, з включенням до нього аналізу умінь, навичок та установок, що формуються в учнів. Зрозуміло, що трансформація практики оцінювання є достатньо складним завданням, як і запровадження інтерактивних технологій в цілому.

 

Види навчальної діяльності до теми 2

Лекція:

«Кооперативні технології навчання – форма керованої активізації навчального процесу з економіки»

Метод навчання: лекція -презентація

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 2.

Практичне завдання

«Порівняння завдань економічної освіти та кооперативного навчання»

Методи навчання: індивідуальна робота, робота в парах

Завдання для виконання:

Опис завдання:

  1. Ознайомтеся із метою та основними завданнями викладання економіки в школі.
  2. Порівняйте основні завдання викладання економіки в загальноосвітніх навчальних закладах із подібними завданнями  кооперативного навчання.
  3. Проаналізуйте результати роботи та зробіть висновки.

 

Форма  звітності для завдання:

№ з/п

Завдання економічної освіти

Завдання кооперативного навчання

1.

Ознайомлення учнів з основами економічних знань, оволодіння базовими економічними концепціями

2.

Розвиток вмінь та навичок конструктивно-критичного мислення та аналізу економічних подій, що відбуваються у реальному житті

 

3.

Виховання свідомого відповідального ставлення до своєї майбутньої ролі як раціонального споживача, ефективного виробника, компетентного інвестора, працівника чи роботодавця, активного учасника світової економіки та громадянина – патріота  своєї країни

 

4.

Отримання досвіду прийняття раціональних економічних рішень та відповідної економічної поведінки

 

5.

Формування основ економічного світогляду та економічного мислення учнів.

 

Висновок:

 

 

Лекція

«Особливості спілкування в процесі кооперативного навчання»

Метод навчання: дискусія

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 2.


Практичне завдання

«Взаємодія учнів  і вчителя у площині кооперативного навчання»

Методи навчання: робота в групах, «Графіті»

Завдання для виконання:

Опис завдання:

  1. Ознайомтеся із основними функціями вчителя та учнів у процесі кооперативного навчання  (роздатковий метеріал).
  2. Об’єднайтеся у групи по 3- 4 особи.
  3. Пригадайте правила роботи за методом «Графіті».
  4. Отримайте завдання для своєї групи.
  5. Виконайте свою частину завдання на фліп-чарті і передайте іншій групі на доопрацювання, отримайте і доопрацьовуйте завдання інших  груп, аж поки не повернеться ваш фліп-чарт.
  6. Обговоріть зі своєю групою доповнення, які пропонують інші групи.
  7. Знайдіть компромісний варіант або погодьтеся із доповненнями, висвітіть своє рішення перед класом.

 

Форма  звітності для групи №1:

Етап  роботи

Зміст діяльності учнів

Функції вчителя

Підготовка до кооперативного навчання

Форма  звітності для групи №2:

Етап  роботи

Зміст діяльності учнів

Функції вчителя

Планування роботи


Форма  звітності для групи №3:

Етап  роботи

Зміст діяльності учнів

Функції вчителя

Проведення кооперативного навчання

Форма  звітності для групи №4:

Етап  роботи

Зміст діяльності учнів

Функції вчителя

Оцінювання результатів  та процесу групової роботи

«Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»

В.О. Сухомлинський

Практичне завдання

«Як підготувати і провести урок економіки

з використанням кооперативного навчання»

Методи навчання: індивідуальна робота, робота в групах

Завдання для виконання:

Опис завдання:

  1. Пояснення завдання для всієї аудиторії слухачів: « Запропонуйте сценарій  уроку по темі «Проблема вибору: безмежність потреб та обмеженість ресурсів» з використанням технології кооперативного навчання.
  2. Об’єднайтеся у групи по 5 осіб (за запропонованим фасилітатором методом).
  3. Працюйте у співпраці з групою, дотримуючись правил взаємного спілкування.
  4. Під час презентації доведіть доцільність використання вашого виду кооперативного навчання.
    1. Запропонуйте варіанти оцінювання роботи учнів.

 

Форма звітності

Дидактична матриця уроку

Предмет_______________________________________________________________Клас__________________________________________________________________Тема уроку_____________________________________________________________

Мета уроку_____________________________________________________________

Тип уроку______________________________________________________________

Рівень навчальних можливостей класу______________________________________

Кінцевий результат уроку________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

Цільові завдання та зміст навчального матеріалу

 

Час (хв.)

 

Наочність

 

Прийоми навчання

 

Методи навчання

 

Форми організації навчальної діяльності

 

Контроль і корекція з боку вчителя

(взаємоконтроль, самоконтроль з боку учнів)

 

Проміжні результати

 

 

Додаткова література до практичної роботи:

  • Алексеева М., Медников Н. Современный открытый урок – каков он? // Школа. – 2003. - №6. – С.96-99.
  • Безрукова В. Достоинства и недостатки современного урока // Директор школы. – 2004. - №1. – С.23-29; №2. – С.33-37.
  • Безрукова В.С. Все о современном уроке  в школе: проблемы и решения // Б-ка журн. «Директор школы». – 2004. - №3. – 159 с.;  №5. – 127с.

 

 

ТЕМА 3.

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЯК МЕТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

Мета теми 3.

Формування професійних компетенцій учителів щодо формування економічного мислення учнів.

Завдання теми 3:

  • Систематизувати знання щодо:

шляхів розвитку економічного мислення школярів.

  • Сформувати вміння (навички):

оцінювати рівень сформованості економічного мислення.

  • Розвинути установки до:
    • інноваційності
    • креативності
    • комунікативності
    • гнучкості
    • економічного мислення

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 3.

Теоретичний матеріал до теми 3.

Основні поняття

  • Анкетуваннярізновид опитування, який передбачає заповнення респондентом власноруч спеціального бланку із   запитаннями анкети.
  • Анкета – поширений у ХІХ ст. вид діагностування та дослідницьких методик, відомих, серія тематично пов’язаних питань, певним чином упорядкованих, відкритого або закритого типу, що містять «паспортичку» та звертання до респондента.
  • Компетенція - полягає в окреслені кола повноважень (функцій), а також знань, умінь, навичок (освіти, виховання), необхідних для досягнення мети і завдань діяльності.
  • Мислення – це узагальнений і опосередкований процес пізнавальної діяльності людини.
  • Принципи – це форма вираження закономірностей навчання.
  • Розум – це узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини.
  • Респондент – суб’єкт, що реагує на адресоване йому повідомлення, учасник соціологічного дослідження, моніторингу якості освіти.

 

Розвиток економічного мислення учнів на основі

технології кооперативного навчання

 

Економіка змінюється із змінами нашого мислення.

А.Енштейн

Важливим завданням суспільного реформування в Україні є формування нового економічного середовища. Однією із складових цього процесу виступає цілеспрямоване формування у членів суспільства відповідної економічної культури. Демократизація суспільного життя робить людину вільною, проте, щоб зробити людину вільною, потрібно зробити вільну людину. На жаль, у більшості українського населення, хиткі уявлення про демократію і економіку. Щодо школярів, то відсутні будь-які уявлення.

Економічне виховання школярів відбувається постійно і повсюдно. Сам устрій нашого життя, економічні відносини роблять економічне виховання загальним і безперервним. Загальність полягає в тому, що формування економічної культури відбувається усюди: у сім'ї, школі, у дворі, транспорті тощо. Безперервність формування економічної культури полягає в тому, що в сучасних умовах цей процес не може бути обмежений певними термінами, періодами. Те, що досягається в молодому віці, у подальшому завжди вдосконалюється. Тому дуже важливо, щоб процес економічного виховання відбувався не стихійно, а усвідомлено і системно.

Ось уже понад 10 років серед економістів та педагогів точаться дискусії: «Що важливіше: надати учням знання економічних категорій та законів чи розвивати економічне мислення школярів?»

Більше того, деякі вчителі постійно запитували: «Що це за економічне мислення? Чому немає географічного мислення, історичного чи хімічного, а ви виокремлюєте економічне?», «Які критерії оцінки рівня економічного мислення та економічної поведінки?»

А як на вашу думку, яке мислення було у  А.Сміта, К.Маркса, А.Маршала, Дж.Кейнса чи П.Хейне?

Чому у молодшій школі ми постійно говоримо про розвиток мислення дитини, а в середній та старшій забуваємо про це мислення, а нашпиговуємо учнів знаннями з усіх можливих предметів та факультативів?

Щоб дитина стала у майбутньому професіоналом, вона повинна мати певний обсяг професійних знань і навичок, мислити і діяти професійно. А що таке професійне мислення підприємця, фінансиста, менеджера чи економіста?

Тепер,  навіть у психології виокремилися нові науки, як  економічна психологія, психологія підприємницької діяльності, питання про існування економічного мислення вже знято. Але питань, пов’язаних із методичними прийомами розвитку та оцінки економічного мислення та економічної поведінки,  дуже багато.

 

 

 

 

 

 

 

Рис 3.1. Послідовність розвитку економічної поведінки учнів

 

Кожна людина використовує ті поняття, які існують у її свідомості, коли зважується на певні вчинки. При цьому вона в більшості випадків спирається на прийняті в суспільстві моральні цінності, власні інтереси й завдання, які вона повинна розв’язати.

У вітчизняній  науці проблема економічного мислення ще не до кінця вивчена і тому відсутнє загальновизнане поняття «економічне мислення», що затрудняє вивчення цієї проблеми.

В американській та західноєвропейській психології широко використовується термін «economical mind» (економічний розум). Але у нас ці поняття різняться. Мислення – це узагальнений і опосередкований процес пізнавальної діяльності людини, а розум – це узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини.

Тому вчителі економіки, науковці розробляють систему дидактичних матеріалів для розвитку економічного мислення (анекдоти про «крутих», малюнки з образним баченням  економічних ситуацій, економічні казки для дітей і дорослих).

Економічне  мислення ми можемо опанувати в школі чи будучи студентом вузу, а економічна поведінка виходить за межі навчальних закладів. Хоча такі речі як заклеювання вікон на зиму для збереження тепла (бо енергетичні ресурси є обмеженими!), виключання світла у добре освітлених приміщеннях теж є економічною поведінкою учнів.

 

Шляхи розвитку економічного мислення

Основні принципи економічного мислення

Принцип перший: Люди вибирають. Вибір пов'язаний з витратами. Цей важливий принцип говорить нам про те, що кожна людина, роблячи вибір, завжди поступається чим-небудь. Вибір насправді включає дві дії. Коли досяжна більш ніж одна альтернатива, ми вибираємо одне, та у той же час відмовляємося від іншого. Старе висловлювання "у мене немає вибору" просто не застосовано до економічного аналізу: альтернативи існують завжди, оскільки незамінних речей немає! Однак іноді витрати, пов'язані з відмовою від однієї з альтернатив, настільки високі чи настільки низькі, що нам здається, начебто має місце лише одна альтернатива. Прикладом може служити вибір собі чого-небудь на десерт, коли є лише дві альтернативи: червиві яблука і шоколадний торт. Витрати, пов'язані з відмовленням від червивих яблук, настільки малі, що здається, начебто існує лише одна альтернатива - шоколадний торт.

У ринковій економіці вибір грає дуже важливу роль. Споживачам потрібно вибирати, які товари і послуги купити, маючи на увазі, що після того, як рішення прийняте, їм прийдеться відмовитися від інших товарів. Виробники повинні вирішити, які товари виробляти і яким чином виробляти їх ефективно. Якщо виробник буде приймати невірні рішення, він не зможе залишитися в бізнесі. Крім того, у демократичній державі виборці обирають бажаного політичного лідера.

Принцип другий: Люди поводяться раціонально. Раціональна поведінка проявляється в тому, що люди ухвалюють рішення, щоб отримати найбільше задоволення або найповніше досягнути власних цілей. Отже, споживачі намагаються витрачати свої доходи раціонально, з метою отримання найбільшої вигоди або задоволення від товарів і послуг, які дозволяють їхні доходи.

Принцип   третій:   Люди   передбачувано   реагують   на   стимули.   Стимулами називаються чинники, що впливають на людину і визначають мотиви її поведінки. Економічні стимули, звичайно, діють через грошові винагороди чи стягнення, ставлячи їх у залежність від поведінки людини, через надання великих чи менших прав на товари і послуги. Але людська поведінка визначається не одними лише економічними стимулами.

Принцип четвертий: Добровільний обмін вигідний і для покупців, і для продавців. В усьому світі люди добровільно обмінюються з іншими людьми, для того, щоб придбати потрібні товари і послуги. Торгівля існувала протягом усієї людської історії. Чому? Тому що люди мають можливість поліпшити своє власне положення шляхом обміну того, що в них у відносному надлишку (і тому його цінність для них низька), на те, у чому вони мають відносний недолік (і тому його цінність для них велика). Японці обмінюють кольорові телевізори і фотоапарати на американські пшеницю і ліс. Робітники обмінюють робочий час на доход, що платять їм власники фірм. У будь-якій ситуації люди приймають раціональні рішення про те, щоб відмовитися від чого-небудь коштовного заради одержання чого-небудь ще більш коштовного для них. У результаті вони виграють у порівнянні з тим, що вони мали до обміну.

Принцип п'ятий: Вибір спричиняє наслідки, що матимуть місце у майбутньому. Фредерик Бастіо, французький економіст XIX століття, якось сказав, що різниця між гарним і поганим економістом у тому, що поганий економіст розглядає лише негайні, явні результати економічної політики, у той час як гарний економіст розглядає наслідки, пов'язані з нею в сучасному періоді, прояв яких можна помітити чи відчути лише після деякого часу. Непрямі наслідки якої-небудь дії можуть бути дуже далекими від її первісного ефекту.

Економічний спосіб мислення рекомендує задаватися питанням, як позначиться на майбутніх діях зміна економічних стимулів у результаті сучасної політики. Наприклад, викид шкідливих відходів у річку може призвести до зниження цін хімікатів, але як воно вплине на здоров'я людей?

Як розробити економічну загадку:

  1. Будь спостережливим на речі, що здаються незвичними та дивними.
  2. Як тільки ви зауважили проблему, опишіть її у спосіб, з яким багато-хто погодився би. Сформулюйте широко застосовуване вихідне твердження - їжа є умовою підтримання життя. Ми хочемо, щоб всі мали їжу. Ціни на продовольство повинні утримуватися на низькому рівні.
  3. Починайте міркувати над цією проблемою з прямо протилежного боку. Розвиньте протилежне твердження, що здається як розумне до вихідного твердження. У тих місцях, де ціни на продовольство нижчі ринкової ціни, здається, що прилавки крамниць порожні.
  4. Стимулюйте учнів не брати неекономічні явища. Натомість попросіть їх, щоб вони використовували принципи „методичних вказівок" для розуміння проблем з економічної точки зору. Ціни діють як стимули. Якщо ціни утримуються на надто низькому рівні, то у фермерів буде небагато стимулів до виробництва продовольства, яке потребують. Вищі ціни заохочують збільшення виробництва.
  5. Перевірте розв'язок, що випливає із застосування економічних принципів шляхом аналізу додаткових зв'язків.

Поради до навчання економічному мисленню:

  • Ø Ознайомте слухачів із економічною загадкою.
  • Ø Продемонструйте, як принципи „методичних вказівок" можуть застосовуватися для "розв'язання" загадок з точки зору економіки.
  • Ø Ознайомте слухачів з однією чи більше новими економічними загадками.
  • Ø Слухачі розв'язують загадку-проблему у групі.
  • Ø Обговоріть відповіді груп.

 

  • Ø Представляйте класу періодично нові загадки-проблеми протягом цього курсу. Окремі викладачі використовують загадку-проблему кожного уроку для вироблення у студентів навиків міркування, аргументації та проблемного мислення.
  • Ø Стимулюйте слухачів до пошуку нових загадок, які вони приносили б у клас.

Питання економічного мислення як невід’ємного елемента освіти  і виховання мають місце у поглядах  Г.Сковороди, І.Франка, М.Чернишевського. До цих проблем звертались К.Ушинський, М.Макаренко, В.Сухомлинський.

Особливістю економічного мислення є те, що воно активно діє на господарське життя і суспільні процеси. Саме цим, на думку Л.І.Абалкіна, економічне мислення відрізняється від простої суми знань, «которые могуть активно храниться в головах людей, не получая выхода и применения».

 

«Креативність – це уміння придумувати нове,

а інноваційність – це здатність зрозуміти

це нове і втілити його в практику»

О.В.Аксьонова

Приклади дидактичних матеріалів для розвитку економічного

мислення в учнів та дорослих

  • Економічні загадки.

Проаналізуйте і обговоріть у групах, які економічні закони і явища описані у повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».

Одного разу тітка Тома наказала йому пофарбувати паркан. Звичайно, для хлопця не можна було вигадати нічого гіршого. Але Том не розгубився, а всім своїм друзям, які проходили повз нього, казав, що цікавішого і більш захоплюючого завдання не існує. Бажаючих пофарбувати стало дуже багато. Крім того, оскільки друзів було багато, а паркан лише один. То попит на фарбування значно перевищив пропозицію. Том, звичайно, це розумів, і друзі в обмін на «насолоду» пофарбувати віддавали йому свої «скарби»: ключі, крейду,  кошеня та інше. Поясніть, які вигоди отримали всі учасники цієї справи?

(використайте метод роботи у малих групах,  «Мозаїку»)

Прослідкуйте як формується економічне мислення окремих учасників групи та колективне мислення цілої групи.

  • Казки для дітей та старшокласників.

Пригадайте дитячу казку О. С. Пушкіна про золоту рибку. Обговоріть у групах, яка економічна проблема гостро піднімається автором казки (безмежності потреб і обмеженості ресурсів).  Напишіть на фліп-чарті,  як саме ви прийшли до такого рішення, відмітивши етапи ваших думок (можна намалювати сходинки до прийняття рішення), приведіть приклади, де у нашому сучасному житті зустрічаються  проблеми безмежності потреб та обмеженості ресурсів.

Друга  розповідь «Змініть курс» чудово демонструє, що в ринковій економіці потрібно завжди бути гнучким та мобільним, тому що  обставини тебе можуть просто розчавити.

Цю розповідь приписують морському офіцеру і письменнику Френку Коху. Лінкор, який брав участь у військових маневрах, був у морі вже кілька днів. Погода була погана. Капітан постійно був на капітанському містку і спостерігав  за ситуацією. Одного разу, пізно ввечері, матрос на містку прокричав:

-         Світло, капітан, з правого борту!

-         Воно рухається чи ні? – запитав капітан. Матрос доповів, що  світло нерухоме.

Це могло говорити про те, що поряд знаходиться інший корабель.

Капітан запропонував матросу подати сигнал: « Є небезпека зіткнення! Радимо змінити курс на 20 градусів на північ!».

Скоро з іншого судна надійшла відповідь: «Змініть курс на 20 градусів південніше!»

Капітан був обурений такою поведінкою і сказав:

- Повідомте: «Я капітан. Змініть курс 20 градусами північніше!»

« А я – матрос другого класу, - була відповідь. – Вам  все-таки краще змінити курс на 20 градусів на південь».

У гніві капітан закричав:

- Сигнальте: «Я військовий лінкор! Змініть курс двадцятьма градусами північніше!» «А я – маяк» - просигналили у відповідь.

І капітан змінив курс.

(Мораль. Гнучкість – основа здорового глузду і успіху.)

Працюючи у групі, з’ясуйте, кому у ринкових умовах найбільш потрібна гнучкість і мобільність. Які ще риси характеру, поведінкові навички і компетенції  мають бути у цієї категорії людей?( класифікуйте їх за рангом від найважливіших до менш важливих). Запишіть на фліп-чарті і передайте іншій групі для доповнень та змін у ранжуванні. Дочекайтеся повернення вашого листа і виступіть із повідомленням.

  • Робота з картинками.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 3.2,  3.3  Проблема вибору

 

Рис 3.4. Виробники і споживачі            Рис 3.5.    Інфляція

 

Картинки роздаються групам для опрацювання, обговорення, виявлення економічної проблеми  та послідуючої презентації своїх ідей.

 

Критерії рівня сформованості економічного мислення

Проблеми визначення критеріїв розвитку економічного мислення досить складні, і поки що відсутні певні групи показників.

Загальними показниками розвитку мислення  спеціалісти вважають «якість знань» (І.Лернер), яка характеризується глибиною, оперативністю, системністю,  усвідомленістю, конкретністю та узагальненістю

С.Лукаш вирізняє такі риси економічного мислення, як науковість, гнучкість, реалістичність, оптимізм, упевненість у своїх силах тощо.

Підкреслюючи аналітичний характер економічного мислення, окреслюють такі елементи структури, як економічні порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, індукцію, інтуїцію тощо. При цьому, критеріями оцінки етапів розвитку мислення може бути три рівні засвоєння знань та вмінь: запам’ятовування, застосування, творче застосування.

На думку В. Зайчука, характерними особливостями людини, що володіє розвиненим економічним мисленням, є такі ознаки, як :

  • економічна освіченість;
  • вільне володіння економічними поняттями та категоріями;
  • уміння прогнозувати розвиток об’єктивних економічних процесів;
  • виявляти підприємливість та зацікавленість.

Рівень розвитку економічних якостей учнів можна оцінити за 5-бальною шкалою

( високий-5, середній – 4, низький – 3, якість відсутня – 2, з’явилася протилежна   якість – 0). Ці якості оцінюються  на початку і в кінці навчального року за середнім балом, який визначають самі учні, експерти, вчителі.

Види навчальної діяльності до теми 3

Життя не вибачає неосвіченості, особливо її не терпить економічне життя

 

Лекція

«Розвиток економічного мислення учнів на основі

технології кооперативного навчання.

Шляхи розвитку економічного мислення»

Метод навчання: лекція-презентація

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 3

Практичне заняття

«Розробка дидактичних матеріалів для розвитку економічного мислення»

Метод навчання: робота в групах

Завдання для виконання:

Опис завдання:

Об’єднайтеся у групи по 5 осіб. Виберіть (в сліпу) аркуші із завданнями.

Методом «Мозкової атаки» пригадайте у групах пригоди  про підприємців, виберіть одну для обговорення та запропонуйте визначити іншим групам, яку економічну проблему вона підіймає.

Інші групи мають створити малюнки, які ілюструють певні економічні ситуації. Для відгадок протилежним групам. У цій інтерактивній діяльності мають зберігатися всі правила кооперативного навчання.

Форма звітності для завдання

 

І група  - загадки

ІІ група - пригоди

ІІІ група - малюнок

Які проблеми підіймаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція

«Критерії рівня сформованості економічного мислення»

Метод навчання: дискусія

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Теоретичний матеріал до теми 3

Практичне заняття

«Аналіз анкет щодо розвитку економічного виховання учнів»

Метод навчання: індивідуальна робота, робота в парах

Завдання для виконання:

Опис завдання:

  1. Ознайомтеся з анкетами  щодо економічного виховання учнів.
  1. Виявіть позитивні та негативні аспекти цих тестів. Заповніть таблицю 1

Форма звітності для завдання:

 

Анкета №1

Анкета №2

Позитивні аспекти

 

 

Негативні аспекти

 

 

 

3.   Дайте поради автору анкет щодо позитивних змін у їх структурі

 

 

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

Ваші пропозиції та поради щодо змін

Анкета 1

 

 

1.

2.

3.

Анкета 2

 

 

1.

2.

3.

4.

 

4. Продемонструйте свої навички і вміння щодо створення анкет з будь-якого напрямку економічного виховання.

 

АНКЕТА №1

для батьків

(сімейне господарство і економічне виховання дітей)

Шифр учасника __________________, школа ___________________, клас______________

 

 

Члени сім’ї

Вік

Вид занять

Освіта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Прибуток на одного члена сім'ї (у гривнях).
  2. Чи складається у вас бюджет сім'ї, тобто облік прибутків і витрат, на певний період (Так, Ні).
  3. 3. Який ваш сімейний бюджет, активний чи пасивний? (Пе­реважає прибуток над витратами чи витрати переважають над прибутками і ви змушені позичати?) (Потрібне підкреслити).
  4. Чи користуєтеся ви послугами ощадкаси, комерційних банків? (Так, Ні).
  5. Чи даєте ви дітям гроші на особисті витрати (кіно, транс­порт, шкільні речі тощо)? (Так, Ні).
  6. 6. Чи залучаєте ви дітей до купівлі продуктів харчування? (Так, Ні):

постійно (Так, Ні) ___________, епізодично (Так, Ні)_________.

  1. Чи ведеться при цьому облік витрачених грошей (Так, Ні). Яким чином?
  2. Чи прийнято у вашій сім'ї:

а)      своєчасно вимикати світло, електричні прилади

(Так, Ні)____________,

воду (Так, Ні)_______,

лагодити одяг ______,

панчохи, шкарпетки (Так, Ні)_______;

б)      реставрувати одяг (Так, Ні);

в)      контролювати витрату зошитів, канцелярських речей у дітей (Так, Ні)________,

стан підручників (Так, Ні)__________;

г)      готувати їжі стільки, скільки вживається (Так, Ні), використовувати залишки для кормових відходів (Так, Ні), чи викидати зі сміттям (Так, Ні). Яку кількість залишків хліба ви використовуєте у кормових відходах за тиждень?

д)      здавати макулатуру (Так, Ні), викидати макулатуру (Так, Ні).

  1. Чи прийнято у вашій сім'ї вчити дітей тому, про що ска­зано в п. 9? (Так, Ні).
    1. Чи прийнято у вашій сім'ї контролювати бюджет робочо­го і вільного часу учнів?

(Так, Ні)_________, постійно ________, епізодично _____.

  1. Чи мають ваші діти якісь постійні обов'язки в сім'ї? (Перерахувати). Чи є ці обов'язки їхньою звичкою, чи вони ви­конуються з нагадуванням? (Так, Ні).
  2. Чи підтримуєте ви спроби дітей заробляти гроші у вільний час? (Так, Ні). Якщо так, то куди витрачаються ці кошти? На сімейні потреби, на особисті і сімейні потреби. (Потрібне підкреслити).
  3. Чи проводить з вами школа роботу щодо виховання бе­режливості в сім'ї? (Так, Ні).
  4. Чи вважаєте ви необхідними такі якості характеру у дітей, як бережливість (Так, НІ), господарність (Так, Ні), економічна кмітливість (Так, НІ) , діловитість (так, ні).
  5. Яка ваша думка з приводу значення вищезгаданих якостей для дитини, для вашої сім’ї,  для суспільства.

 

 

АНКЕТА №2

ДЛЯ ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ

(діяльність з економічного виховання учнів)

 

1.   Область _______________, район ___________, місто, село, селище _____         школа _____________________________________,

освіта        _______________, спеціальність       _______________,

які предмети викладаєте в школі ___________________________.

2.Чи має місце економічне виховання, освіта в програмі ва­шого предмета? (Так, Ні).

3.Чи компетентні ви в питаннях економічного виховання? (Так, Ні).

Потрібна відповідна підготовка (Так, Ні).

Підготовку не вважаю за потрібну (Так, Ні).

4. Чи плануєте ви у виховній роботі з класним колективом заходи (Так, Ні і приклади):

а)щодо збереження і раціонального використання робо­чого і вільного часу учнями;

б)щодо оволодіння науковою організацією праці;

в)щодо збереження шкільного майна, навчальних по­сібників;

г)навчальна робота щодо збереження шкільного майна.

5.Чи передбачаєте ви в проведенні заходів з національно-патріотичного, трудового, морального, естетичного виховання досягнення найвищих показників виробництва, результатів з найменшими витратами часу, енергії, збереження результатів виконаної роботи, знайомство з економічною політикою держави, її економічними досягнення­ми). (Так, Ні).

6.Чи передбачаєте ви питання економічного виховання:

а)у керівництві самовихованням школярів (Так, Ні);

б)у роботі з батьками (Так, Ні);

в)у роботі з шефами (Так, Ні).
Якими засобами?

а)

б)

в)

7.Чи вважаєте ви за основні критерії виховання школярів:
бережливість (Так, Ні);

діловитість (Так, Ні);

економічний розрахунок (Так, Ні);

господарність (Так, Ні).

8.Чи володієте ви цими якостями:

бережливість (Так, Ні),

діловитість (Так, Ні);

економічний розрахунок (Так, Ні);

господарність (Так, Ні)

9. Чи прагнете ви у своїй роботі до наукової організації праці? (Так, Ні).

10. Чи маєте ви в школі умови для наукової організації праці? (Так, Ні).

Якщо ні, то з якої причини?

 

Семінарське заняття

«Виховна функція економічної освіти.

Кооперативне навчання у позашкільній економічній освіті »

Метод навчання: робота в малих групах

Питання для обговорення:

  1. Чи доцільно застосовувати технологію кооперативного навчання для економічного виховання молоді?
  2. Яка роль позашкільних навчальних закладів в економічному вихованні?
  3. Яким чином можна застосовувати технологію кооперативного навчання  у позашкільних закладах?

 

Місце для нотаток

 

 

 

 

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЯ

Тест

(кожна правильна відповідь оцінюється у 1 бал)

1.   Яке з визначень технології є правильним:

  • алгоритм процесу досягнення запланованих результатів;
  • технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів;
  • способи організації діяльності учнів, поєднання  різноманітних методів та прийомів для досягнення педагогом навчальної мети;
  • сукупність установок, які визначають  відбір форм,  методів, засобів, прийомів.

 

  1. 2. Навчання у малих групах:
  • робить людей відповідальними один за одного;
  • допомагає у фронтальній роботі;
  • сприяє ефективності навчання;
  • робить кожного  особисто підзвітним за своє власне навчання.

  1. 3. Кооперативне навчання –це синонім терміна:
  • спільне навчання;
  • галузеве навчання;
  • технологічне навчання;
  • фронтальне  навчання.

 

  1. 4. Встановіть відповідність між елементами кооперативного навчання та їх змістом:

Позитивна взаємозалежність

Обговорення членами групи ефективності роботи групи в цілому, виявлення позитивних та негативних аспектів у вирішенні групового завдання, поліпшення функціональності групи. Вміння давати об’єктивну самооцінку.

Особиста відповідальність

Учні мають вміти спілкуватися у колективі, вирішувати конфлікти, приходити до альтернативних рішень, брати на себе роль лідера, довіряти один одному, підтримувати один одного.

 

Особиста взаємодія

Всі члени групи знаходяться у тісній взаємодії, близькості один до одного, діалог сприяє успіху.

 

Соціальні навички

Кожен член групи знає, що кооперативне навчання передбачає виконання роботи всіма, без винятку, учасниками колективу. Всі члени групи мають допомагати один одному у навчанні та оцінювати результати діяльності кожного.

 

Групова обробка результатів

Ситуація взаємозалежності успіху індивіда від іншого учасника групи.

 

5. Із перерахованих якостей оберіть лише характерні для кооперативного                       навчання:здатність розглядати ситуації з різних боків

  • здатність розглядати ситуацію з різних боків;
  • підвищення самооцінки;
  • забезпечує низький рівень освіти;
  • краще запам’ятовування навчального матеріалу.

6.   Із поданих виберіть лише види кооперативних навичок:

  • формуючі;
  • функціональні;
  • мотивуючі;
  • стимулюючі.

 

7.  Яка кількість учнів є оптимальною для групової роботи?

  • 3-4;
  • 5;
  • 1-2;
  • 5-7.

 

  1. 1. Розташуйте у правильній послідовності  роль педагога у кооперативному навчанні:

Етапи

Послідовність

«Запуск» уроку

Оцінка результатів та їх аналіз

Моніторинг та втручання з боку вчителя.

Прийняття рішень

  1. 2. Вкажіть поради, які б ви надали для спілкування учителя та учнів у процесі кооперативного навчання:
  • коректність, доброзичливість
  • об’єктивність;
  • конфіденційність;
  • контроль.
  1. 3. Розташуйте у правильній послідовності етапи розробки процедури оцінювання результатів кооперативного навчання:

Етапи

Послідовність

Вибір критеріїв оцінювання результатів діяльності

Вибір шкали оцінювання.

Визначення мети і очікуваних результатів заняття

Визначення мети оцінювання

Вибір способу оцінювання

 

Шляхи доведення до учнів очікувань учителя

  1. 4. Які із видів оцінювання є характерними для кооперативного навчання:
  • тест;
  • спостереження;
  • самооцінка;
  • оцінка роботи групи.

 

  1. 5. Під навичками мислення розуміють вміння:
  • виділяти головне;
  • робити порівняння;
  • відокремлювати факти від суб’єктивної думки;
  • рішати задачі за шаблоном.

13.   Встановіть відповідність між основними принципи економічного мислення та їх змістом:

Люди   передбачувано   реагують   на   стимули

Непрямі наслідки якої-небудь дії можуть бути дуже далекими від її первісного ефекту.

Люди поводяться раціонально

Люди звичайно діють через грошові винагороди чи стягнення.

Добровільний обмін вигідний і для покупців, і для продавців

Люди ухвалюють рішення, щоб отримати найбільше задоволення або найповніше досягнути власних цілей.

Вибір спричиняє наслідки, що матимуть місце у майбутньому

Кожна людина, роблячи вибір, завжди поступається чим-небудь.

Люди вибирають

Люди мають можливість поліпшити  своє власне положення шляхом обміну.

  1. 14. Глибина, оперативність, системність,  усвідомленість, конкретність та узагальненість – це характеристики:
  • навичок мислення;
  • якості знань;
  • цілей навчання;
  • вмотивованості навчання.

15.   Оволодіння   компонентами співробітництва дає можливість учителям:

  • корегувати недоліки навчальних програм та недостатній пізнавальний рівень учнів;
  • діагностувати проблеми, що можуть виникнути в деяких учнів при кооперативному навчанні;
  • надавати свої вказівки щодо ходу думок окремих учнів;
  • проводити закрите оцінювання роботи учнів.

 

16.   До навичок мислення високого рівня відносяться:

  • аналіз;
  • знання;
  • застосування;
  • оцінювання.

 

17. Діяльність, спрямована на досягнення однакової  мети всіма учнями класу:

  • об'єднує;
  • викликає конкуренцію.

 

  1. Розташуйте у правильній послідовності основні етапи ролі  вчителя у кооперативній роботі:

 

Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

 

 

Переконайтеся, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.

 

Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування.

 

Дайте кожній групі конкретне завдання та інструкцію (правила) щодо організації групової роботи.

 

Об'єднайте учнів у групи.

 

Стежте за часом.

 

Забезпечте нагороди за групові зусилля.

 

 

 

19. Кооперативна структура, що дає змогу учням вибирати та обговорювати окремі виміри теми, має назву:

  • «круглий стіл»;
  • «Зупинись... Починай... Продовжуй»;
  • «Графіті»;
  • «кути».

 

20. Варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами та спілкування для обговорення дискусійних питань носить назву:

  • акваріум;
  • карусель;
  • ротаційні (змінювані) трійки;
  • круглий стіл.

 


СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

І – Основні джерела:

  1. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч.посібник.-К.:КНЕУ, 2006.- 708 с.
  2. Бехова Г.В. Организация групповой работы младших школьников на уроке // Школа. – 2004. - №3. – С.108-111.
  3. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: (Цікава і проста форма навчальної діяльності) // Завуч (Перше вересня) .- 2000. - №8. – С.7-8.
  4. Гин А. Мозговой штурм // Педагогическая техника. – 2005. -№5. –С.3-7.
  5. Гин А. Мозговой штурм /Гин А. Приемы педагогической техники: Пособие для учителя. – М.: Вита-Пресс,2006. – С.53-58.
  6. Групповые технологи // Педагогические технологии / Под ред. В.С.Кукушина. – Ростов-на-Дону: Издат центр «Март», 2002. – С.53-65.
  7. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения. Дидактика в диалогах.- М.: Народное образование, 2004. – 352 с.
  8. Коллективные способы обучения // Педагогические технологии / Под ред. В.С.Кукушина. – Ростов-на-Дону: Издат центр «Март», 2002. – С.46-53.
  9. Мозговой штурм // Педагогические технологии / Под ред. В.С.Кукушина. – Ростов-на-Дону: Издат центр «Март», 2002. – С.117-121.

10. Руссиновская В. «Мозговой штурм» // Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2004. - №1-2.- С.71-72.

11. Селевко Г. Колективний спосіб навчання (КСН) // Завуч (Перше вересня). – 2001. - №5. – С.5-6.

12. Технології колективно-групового навчання /Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. посібник. – К.: Вид-во А.С.К.,2004. – С.43-54.

13. Технологія організації групової навчальної діяльності школярів //Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К. 2001. – С.70-90. Пометун О., Ремех Т. Навчання в дії: як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання. - К., 2003.

14. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002.

15. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. -

16. Панченков А., К., 2004.

 

ІІ – Додаткові джерела:

  1. Бабанский Ю.К. Интенсификация процесса обучения. – М.: Знание, 1987. – 80с.
  2. Баканов К.А. Що ж таке технологія навчання?// Шлях освіти. – 1999. – №3. – 24с.
  3. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Педагогика, 1989. — 302с.
  4. Булах І.Є., Шило І.М. Мотивація навчання і валідизація оцінювання рівня знань// Педагогіка і психологія. – 1996. – №3. – С.125-130.
  5. Бургин М.С. Инновации и новизна в педагогике// Сов. педагогика. – 1989. – №1. – С.36-41.
  6. Бутз М. Робота в групах і демократичний процес// Робота в групах. Вибрані статті/ Пер. з польск. – Варшава, 1994. – С.1-6.
  7. Верхола А.П. Критерії і норми якісної оцінки знань, умінь і навичок студентів// Проблеми освіти. – 1995. – Вип.1. – С.108-115.
  8. Галузяк В.М. Класифікація стилів педагогічного спілкування// Проблеми освіти. – 2001. – Вип.26. – С.23-33.
  9. Грищенко О.А. Інноваційні педагогічні технології у підготовці майбутнього вчителя// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Зб. наук. пр. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. – 333с.

10. Дембский Л.К. Интенсивные технологии в системе образования и повышения квалификации// Образование. – 1999. – №1. – С.84-90.

11. Дубасенюк О.А., Ковальчук Н.І. Позиція педагога у процесі його взаємодії з учнями// Проблеми освіти. – 1996. – Вип.6. – С.151-156.

12. Групповые технологи // Педагогические технологии / Под ред. В.С.Кукушина. – Ростов-на-Дону: Издат центр «Март», 2002. – С.53-65.

13. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения. Дидактика в диалогах.- М.: Народное образование, 2004. – 352 с.

14. Коллективные способы обучения // Педагогические технологии / Под ред. В.С.Кукушина. – Ростов-на-Дону: Издат центр «Март», 2002. – С.46-53.

15. Селевко Г. Колективний спосіб навчання (КСН) // Завуч (Перше вересня). – 2001. - №5. – С.5-6.

16. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. - К.,1995.

ІІІ – Інтернет-ресурси:

  1. http://www.refine.org.ua/pageid-3559-2.html Роль учителя в підготовці до кооперативного навчання
  2. http://teachers.iatp.org.ua Інтерактивні технології навчання -реальний шлях до оновлення української школи
  3. http://www.bdpu.org/scientific_published/Pedagogical_studios/19 Технологізація процесу навчання: дидактичні та філософські виміри.
  4. http://www.management Складність процесу змін
  5. http://refer.org.ua/component/option,com_docman/task,doc_details/gid,12031/