Лисюк Марина Олексіївна. Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології

Лисюк Марина Олексіївна,

учитель біології та хімії Смілянського

навчально-виховного комплексу «Дошкільний

навчальний заклад-загальноосвітня школа

I-III ступенів №15» Смілянської міської ради

«Якщо хочете, щоб педагогічна робота приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалися в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежинку дослідження. Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не запалити його у інших»

В. О. Сухомлинський

Хочеш зробити світ кращим – почни зі своїх уроків. Формування компетентностей учнів обмежується не лише реалізацією змісту освіти, але й адекватних методів та прийомів навчання. Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими, випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Сформовані компетентності людина використовує за потреби в різних соціальних та інших контекстах залежно від умов щодо їх здійснення різних видів діяльності я повністю підтримую. Дійсно, компетентна людина використовує стратегії, які здаються їй найвдалішими для виконання поставлених завдань, як життєвих, так і професійних. Управління власною діяльністю веде до підвищення рівня компетентності людини [3].

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичне мислення. Безперечно, людина, яка уособлює в собі такі якості, буде компетентним спеціалістом.

Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

• задоволення запитів та потреб школяра;

• засвоєння знань, умінь та навичок;

• розвивати потребу поповнювати свої знання протягом усього життя;

• виховання для життя у цивілізованому суспільстві.

Для розв’язання цих задач вчитель повинен керуватися деякими правилами, незважаючи, який він має стаж роботи, категорію чи звання:

• головним є не предмет, якому ви навчаєте,  а особистість, яку ви формуєте;

• не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета;

• на виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль;

• сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства;

• ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються та наявним знанням;

• допомагайте учням, навчайте їх вчитися;

• привчайте учнів думати та діяти самостійно;

• частіше практикуйте творчі знання;

• вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів;

• у процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем;

Знання, вміння та навички, які учні здобувають, навчаючись та виховуючись у навчальних закладах, є важливим. Сьогодні актуальності набирає поняття компетентності учня, оскільки саме ключові компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до подальшого розвитку його особистості та життя у суспільстві [1. с. 80].

У формуванні ключових компетентностей учнів навчальних закладів важливу роль, звісно, відіграють педагогічні працівники. Від їх загальнокультурної, наукової, комунікативної компетентностей залежить у значній мірі професійна компетентність учня.

Кожен вчитель повинен усвідомлювати, що його щоденна праця, знання, майстерність, яке необхідне учням. Тому кожному педагогу необхідно бути обізнаним з останніми науковими досягненнями зі свого предмету, зацікавлювати та заохочувати до дослідницької діяльності. Навчати учнів потрібно так, що учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю. Саме з усвідомлення цього і почалося виконання мого педагогічного обов’язку. У своїй роботі стараюся зацікавити учнів до свого предмету, адже інтерес – рушійна сила до пізнання та навчання. Але зараз для розвитку інтересу в учнів до навчання недостатньо лише творчих амбіцій викладача. Необхідно створити нові умови для продуктивного навчання, результатом якого є учень, який набуває ключові компетентності, пояснювати школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчитися всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів [4. с. 19].

Формування інформаційної компетентності

Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає дуже різноманітний матеріал для опрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фото, таблиць, схем, презентацій, тощо

Тому з перших уроків звертаю особливу увагу на формування інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у період навчання у школі та вподовж життя. На уроках щоразу необхідно наголошувати на тому, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем не тільки на уроці, а й впродовж життя таке ж важливе, як і процес споживання  їжі у їхньому житті. Тому привчаю своїх учнів до підготовки випереджаючих завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення та відкриття в галузі біології,  медицини. Свої повідомлення учні накопичують у власних портфоліо з біології, в які також вкладають виконані творчі завдання. Така робота спонукає самостійно опрацьовувати пізнавальний матеріал, а також розширяє свій інтелект та дає можливість проявити свої знання в певних життєвих ситуаціях. Чим більше учні читають науково-пізнавальної літератури, тим ширший стає їх словниковий запас, вони міркують та активно засвоюють навчальний матеріал, проявляючи зацікавленість до всього, над чим працюють [3, с. 27].

Формування комунікативної компетентності

Формування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співпрацювати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління, яке по закінченню школи приступить до професійної діяльності. Тому використовуються різні ігри, за складністю, формою та часом проведення, в які залучаються всі учні групи і навіть ті, які втратили інтерес до навчання ще в стінах школи [3. с.38].

Формування соціальної компетентності.

Формування соціальної компетентності учня на сьогоднішній день є важливим у навчально-виховному процесі, що пов’язане, насамперед, із змінами, що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних відносинах. Скажімо кілька десятиліть тому, людина мала можливість використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом тривалого часу майже без змін, нині бурхливий розвиток науки і техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності, що являє собою здатність приймати свої рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети; підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у соціумі; мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру міжособистісних взаємин.

Тому на більшості уроків необхідно звертати увагу на формування в учнів складових соціальної  компетентності [3, с. 34].

Застосування мультимедійних засобів.

Коли треба надати учням змогу розібратися в чомусь глибоко і всебічно, підняти їх на вищий рівень засвоєння, який передбачає практичне застосування матеріалу, аналіз і оцінку, необхідно використовувати такий метод, як проектне завдання (метод проектів).

Цей метод відноситься до дослідницьких, основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».

В основі методу лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно будуючи свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, порівнювати, аналізувати, критично мислити, тобто це є поєднання багатьох ключових компетентностей учнів.

Проектне завдання можна порівняти з написанням доповіді. Учні працюють над презентацією певної проблеми протягом тривалого часу. Кожен учень чи група торкаються певної проблеми як правило у письмовій формі та практичним завданням.

Використовуючи різні аргументи чи методи, учні демонструють, наскільки вони розуміють суть проблеми і володіють різними підходами, які сприяють досягненню результату або прийняттю рішення.

Проектне завдання, як метод навчання, потребує більше часу, ніж інші, а тому його неможливо здійснити в рамках одного заняття. Крім того, учні повинні мати такий рівень, щоб отримати користь від виконаного проектного завдання, а його виконання учні здійснюють під керівництвом і консультації зі сторони вчителя. Основний акцент при цьому робиться на творчий розвиток особистості, що є запорукою професійної і життєвої компетентності учнів.

Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати в одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу кількість учнів. Насамперед, мені, як вчителю, цікаво те, що вони роблять, якого результату досягнуть.

Коли викладач задоволений роботою учнів на уроці, то його енергія обов’язково передається учням і вони теж прагнуть більше пізнати через виконання завдань різної складності, особливо творчого характеру, наприклад, створення презентацій, альбомів, міні-проектів, власних віршів до теми уроку або ж питання, яке викликало серйозне зацікавлення у його вирішенні.

Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та гнучко застосовувати набуті знання, уміння, власний досвід. І в цьому повинен йому допомагати компетентний педагог, який має високий рівень педагогічної майстерності [5].

Список використаних джерел.

  1. Борзенкова Т. Навчаючи інших, навчаюся сам. / Т. Борзенкова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. - № 3. – С. 80-84.
  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011
  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Оврачук. – К. : К.І С., 2004. – 112 с.
  4. Пометун О. І.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : Науково-методичний посібник. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко – К. : А.С.К., 2003
  5. Учительський журнал он-лайн [Електронний ресурс]. –  Режим доступу:

http://www.teacherjournal.com.ua/shkola.html