Лесик Ольга Костянтинівна. Формування ключових компетентностей під час вивчення математики

Лесик Ольга Костянтинівна,

учитель математики та інформатики

Коврайського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

імені Г. С. Сковороди

Золотоніської районної ради

Видатний український філософ, педагог-просвітитель Григорій Савич Сковорода писав: «...найкраща помилка та, яку допускають при навчанні»[9]. Коли ми допускаємо помилку в навчанні, то її можна буде виправити і після неї можна зробити для себе висновки. Звісно, допустивши помилку і у повсякденному житті також можна зробити висновки, та на жаль не завжди її можна виправити. Сучасна освіта за допомогою компетентнісного підходу прагне підготувати учнів до життя, в якому вони з легкістю зможуть реалізуватися як особистості.

Створення в Україні високорозвиненого суспільства та розбудова демократичної держави потребують наявності таких особистостей, які здатні до самореалізації, спроможні до творчої побудови свого життя, зорієнтовані на особистий вибір і особисту відповідальність. Традиційна школа, переважно спрямована на засвоєння системи знань, сьогодні вже не відповідає соціальному замовленню – вихованню самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства. Сучасна педагогіка має наповнити навчання й виховання новим життєтворчим, духовним змістом, допомогти дитині знайти сенс життя, навчити швидко адаптуватися в життєвих ситуаціях, вміло застосовувати набуті знання. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти – затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової загальної середньої освіти, де зазначено, що основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції [1, с. 5].

Сьогодні, до молоді, життя ставить ряд обов’язкових умов успішності: бути готовим до змін, легко пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти [2, с.1].

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, яка зможе реалізувати себе у житті. На сьогодні головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість кожного учня, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість учня, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням математики. Потрібно привчати учнів думати, та діяти самостійно, розвивати творче мислення, розв’язуючи пізнавальні задачі кількома способами. У процесі навчання, обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку [3, с. 4].

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуро-відповідні види діяльності. В теорії компететнісного підходу до навчання висувається положення про систему компетентностей, які  формуються у школярів за роки навчання [4, с. 67].

Завдання математики тісно пов’язані із формуванням комунікативної компетентності (розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко й аргументовано формулювати й висловлювати свої судження; забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати усно і письмово загальні властивості об’єктів, процесів і явищ; формування здатності логічно обґрунтовувати й доводити математичні твердження, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів; розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в різноманітних навчальних ситуаціях, у повсякденні), що передбачає застосування в навчанні математики лінгво-дидактичних засад, утілених у підручниках з математики (в системі вправ, завдань, запитань, при викладенні теоретичного матеріалу тощо). У процесі засвоєння прийомів розумових дій на уроках математики учень навчається мовленню, поглиблюються його знання, здобуті на уроках навчання мови та інших предметів. Математичні знання – це фундамент, що дає змогу людині правильно сприймати дійсність і за допомогою мови передавати свої думки, розвивати мислення, мовлення, талант [5, с. 14].

Навчання математики, засвоєння математичної мови набуває особливого значення у процесі формування комунікативної компетентності учнів, оскільки створює основи обчислювальної, графічної, алгоритмічної, інформаційної грамотності, що необхідно для вивчення алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, астрономії, інформатики й інших навчальних предметів. Мова математики є складовою української (як і будь-якої іншої) мови, її знання підвищують рівень мовного розвитку особистості і є показником рівня володіння мовою, мовними навичками, комунікативними вміннями, що є основою ключової комунікативної компетентності. При осмисленні кожного математичного поняття комунікативна компетентність поглиблюється, збагачується, удосконалюється, а знання набувають інтегративних якостей.

Знання математики (як і мови) широко застосовується у повсякденному житті у процесі розв’язування найрізноманітніших навчальних, повсякденних і виробничих завдань і проблем: розрахунки домашнього бюджету; комерційні обчислювальні операції; читання графічних зображень (будівництво дачних споруд, нескладні ремонтні роботи, читання схем принципу дії побутових приладів і механічних засобів; моделювання одягу, найрізноманітніша дизайнерська робота тощо).

Підвищення рівня мовленнєвих умінь учнів залежить від якості мови шкільних підручників, дотримання в них лінгвістичних, психолінгвістичних вимог і принципів дидактики, специфіки вивчення кожного предмета та індивідуальних пізнавальних можливостей учнів. Особлива роль у навчанні учнів мовленню, вмінню ясно, чітко й лаконічно висловлювати думки та обґрунтовувати чи спростовувати їх правильність належить шкільним підручникам з математики, одним із завдань яких є розвиток мислення учнів, розвиток уміння моделювати словесні ситуації. Навчання математики сприяє удосконаленню вмінь учнів вести навчальний діалог (ставити запитання й відповідати на них), навчає їх формулювати мету власної діяльності, робити висновки за досягнутими результатами. Шкільні підручники з математики містять завдання, що стимулюють активну розумову діяльність учнів, розвивають логіку, навчають їх висловлювати свої думки не лише словесно (усно, письмово), а й графічно (малюнок, схема, графік, діаграма, таблиця тощо), що допомагає їм конкретизувати свої висловлювання, чітко осмислити суть та уявити кінцевий результат. Розв’язування комунікативних завдань, уміщених у підручник, навчає спілкуванню українською мовою в процесі мовленнєвої діяльності, що є важливою складовою процесу формування комунікативної компетентності учнів як ключової [6, с. 262].

Для досягнення цілей і отримання результату освітньої діяльності потрібно оптимально поєднувати традиційні та сучасні форми, методи, засоби навчання, при яких розвиваються і формуються компетентності кожного учня. А саме: пряме застосування в знайомій ситуації відомих фактів, стандартних прийомів, розпізнавання математичних об'єктів і властивостей, застосування відомих алгоритмів і технічних навичок, безпосереднє виконання обчислень. Встановлення зв’язків, яке будується на репродуктивній діяльності розв’язування завдань, які, близькі до типових. Зміст завдання підказує, матеріал якого розділу математики треба використовувати і які відомі методи застосувати. Зазвичай, вони передбачають встановлення зв'язків між різними уявленнями ситуації, описаної в задачі, або встановлення зв'язків між даними в умові завдань. Важливим для математики є міркування для якого потрібна певна інтуїція, роздуми і творчість у виборі математичного інструментарію, інтегрування знань з різних розділів математики, самостійна розробка алгоритму дій. Часто в завданнях потрібно знайти закономірність, провести узагальнення та пояснити або обґрунтувати отримані результати [7, с. 3].

У формуванні ключових компетентностей допомагають інтерактивні технології, метод проектів, нестандартні уроки з презентацією проведених досліджень з теми. На уроках математики учні повинні розв’язувати задачі, які спонукають думати, зіставляти різні методи; сприяють розвитку мислення (творчого, критичного) і застосуванню різних способів вираження думкиінтуїції – здатності передбачати результат і знаходити шлях до розв’язання; знаходити їм практичне застосування. Навчання математики має бути спрямоване на забезпечення в учнів розвитку процедур узагальнення, порівняння, конкретизації, абстрагування, аналізу та синтезу. Саме такі задачі й краса їх розв’язання  виховують хороший смак, математичну культуру. Формуючи дійовий компонент математичної компетентності, необхідно створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом учителя до самостійних, даючи їм змогу самим шукати шлях розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Зрозуміло, що для кожного уроку чи етапу навчання потрібно використовувати певний тип програмних засобів. Так, для уроку засвоєння нового матеріалу використовувати демонстраційні програми, які у яскравій, наочній формі доносять до дітей теоретичний матеріал (наприклад, PowerPoint, Paint). На уроці закріпленння вивченого матеріалу можна застосовувати програми-контролери, під час роботи з якими учні закріплюють знання та набувать навичок у розв`язуванні задач з тієї чи іншої теми (наприклад, Exel, Microsoft Mathematics). На уроці-практикумі можна застосовувати програми, які унаочнюють побудову графіків функцій, рівнянь, нерівностей, геометричних фігур у площині чи просторі ( наприклад, Aigebry, GeoGebra, геометричний пакет DG, Graphics). На уроці-контролі перевіряємо засвоєння навчального матеріалу з певної теми (наприклад, My Test, Assistant, Test-W) [8, с. 6].

Якого б типу не був урок з використанням IKT, він потребує трудомісткої праці вчителя, готового до змін, який займає активну позицію у навчальному процесі та не боїться самостійно приймати рішення та самовдосконалюватись.

Список використаної літератури.

  1. Боровик Г. В. Компетентнісний підхід до навчання   учнів на уроках математики  Методичний посібник для вчителів.
  2. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Н. Бібік // Початкова школа. – 2010. – № 9.
  3. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики : Методичний посібник для вчителів. – Харків : РМК Московського РУО, 2008. – 81 с.
  4. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід : світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) : колект. моногр. / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. – К., 2004. – С. 64–70.
  5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] : затвердж. постановою Каб. Міністрів від 23 листоп. 2011 р. № 1392 // Законодавство України / Верховна Рада України : [офіц. веб-портал]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF (дата звернення: 12.10.15 р.). – Назва з екрана.
  6. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання // Відділ сучасних мов, Страсбург. – К. : Ленвіт, 2003.
  7. Раков С. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти / С. Раков // Математика в школі. – 2005. –  С. 2 - 8.
  8. Васюник І. С. Розвиток комунікативних компетентностей на уроках математики / І. С. Васюник // Математика в школах України. – 2014. – №3. – С. 4-7.
  9. Попова О. Проблеми виховання і навчання у творчості Григорія Сковороди / О. Попова, О. Давидова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrlife.org/main/evshan/pedag.pdf