Підан Любов Федорівна. Формування ключових компетентностей в учнів на уроках біології та географії.

Підан Любов Федорівна,

учитель біології та географії

Уманського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа I-III ступенів № 10 – медична гімназія»

Уманської міської ради

Усіма можливими засобами

потрібно запалювати в дітях

гаряче прагнення до знань і навчання.

Я. А. Коменський

Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на засвоєння й оволодіння учнями необхідними знаннями, уміннями і навичками. За період навчання в школі учні повинні засвоїти значну кількість фактичного матеріалу.

Навчальний процес  в загальноосвітній школі має бути спрямований не на механічне засвоєння учнем суми знань, а на засвоєння знань із творчим підходом, умінням самостійно одержувати потрібну інформацію і передавати її оточуючим. Тому компетентність ґрунтується на знаннях, здібностях, цінностях, досвіді, отриманих у процесі навчання.

Однією з компетентностей, що формується в учнів на сучасному етапі навчання є ключова компетентність [1, с. 16].

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює - людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового, а саме:

-         нових ідей

-         задумів

-         нових підходів

-         нових рішень.

Це людина, яка володіє певним переліком якостей таких як:

-         рішучість

-         умінням не зупинятися на досягнутому

-         сміливістю мислення

-         умінням бачити за межі того, що бачать сучасники й бачили попередники.

Творчий учень є дзеркальним відображенням творчого вчителя. Тому проблема розвитку в учителів педагогічної творчості належить до актуальних проблем сучасної освіти [2, с. 7].

Беручи до уваги слова Альберта Ейнштейна про те, що учитель має так організувати урок, щоб розбудити закладений у кожній дитині творчий початок, навчити працювати самостійно, допомогти зрозуміти та знайти себе, відчути власний успіх та задоволення від власної праці – застосування знань на практиці.

Важливо довести учням, що знання, які вони отримують на уроках біології, мають місце на практиці і в повсякденному житті. Сучасний розвиток суспільних відносин вимагає від особистості бути креативною, тобто творчою, передбачливою, з раціональним мисленням, вміти прораховувати діяльність на кілька кроків вперед. Чітко передбачати результати праці, швидко знаходити шляхи розв’язання будь-яких проблем.

Розглянемо формування компетентнісного підходу в учнів на уроках біології та географії?

На початку уроку на етапі мотивації зачитується учням легенда, казка, чи вірш, який пов'язаний з темою уроку, з метою мотивації учнів до активної пізнавальної діяльності. Це має характер реального спілкування між учителем і учнем, як партнерами, під час якого може здійснюватися обмін новою, цікавою інформацією, досвідом розв’язання різноманітних проблем. Створюється емоційне піднесення, яке сприяє залученню всіх учнів до спілкування як через розмову, так і через активне слухання, стимулює особистісно-орієнтовану комунікацію. Дається можливість учням висловлювати свою думку під час уроку, визначати проблеми для обговорення або творчого розуміння завдання, пропонувати питання для рольових і ділових ігор, має можливість вибирати завдання дослідного матеріалу. За цих умов учень певною мірою відповідає за свої успіхи й невдачі. У цьому полягає співтворчість між учителем і учнями. Такий метод не залишає учнів байдужими, є двигуном до активізації мовно-розумової діяльності, сприяє встановленню атмосфери довіри й співпраці на уроці. За такого методу використовую принцип інтерактивності.

Інтерактивність – це вміння передавати й одержувати інформацію, що є цікавою для обох сторін. Учні вчаться слухати інших, обмінюватися знаннями. Учасники дискусії, диспуту, розмови створюють власні інтерпретації, знання фактів, визначень, понять, законів. Це вміння формується під час:

- інсценувань,

- розв’язань загальних завдань,

- створення проблемних ситуацій,

- постановки питань,

- виконання логічних завдань.

За інтерактивного спілкування учні можуть використати свої мовні здатності – усе, що вони вивчили в класі, або одержали в ході процесу обміну на уроці. Тобто інтерактивний характер спілкування під час вивчення матеріалу передбачає активне використання всіх компонентів уроку, ситуаційне спілкування, постійну новизну елементів навчального процесу, сумірність навчальних і комунікативних дій, спрямованих на встановлення й підтримку відносин між учнем і вчителем та  через обмін особистісно значущою інформацією,  співробітництво в парах, групах та командах [3, с. 7].

Для того, щоб учням на уроці було цікаво необхідно поважати унікальність думки, стимулювати відповіді кожного. Тільки-но учні починають відчувати, що їх поважають і цінують, вони починають активно демонструвати свої здібності, висловлювати свої пропозиції, брати участь у різноманітних формах і видах діяльності, стимулюючи свою творчість і творчість учителя. Учитель, у свою чергу, повинен приймати всі види учнівських ідей і бути поблажливим до помилок учнів.

Спираючись на класиків педагогіки, зазначимо, що в житті дитини шкільного віку важливе значення мають естетичні почуття: вони посідають своєрідне місце в її духовному житті, специфічно впливають на зміцнення її моральних поглядів. Практика переконала нас, що як сприйняття, так і активна діяльність дітей пов’язані із сферою естетичних емоцій, лишають глибокий слід в емоційній пам’яті людини на все життя. Тому, викладаючи навчальний матеріал з географії, пов’язуємо з життєвими ситуаціями, навчаємо пізнавати прекрасне в навколишній обстановці. У праці, в творчості, дитина шкільного віку з кожним роком відчутніше переживає почуття насолоди від прекрасного.

На урок з географії завдання потрібно готувати різної складності, щоб учень міг обирати доступне для розв’язання і не зупинявся на досягнутому. Це дасть йому відчуття успіху, ствердження, реалізуючи себе на основі здобутих вмінь і навичок.

Важливо, щоб учень впевнено йшов до вершин власних ідей. На одному уроці учень вибирає для себе просте завдання, а вирішивши його у нього появиться бажання розв’язати складне завдання. При цьому дитина зростатиме. Такий учень і в дорослому житті  буде прагнути досягти успіху. Тому на уроках ми використовуємо такі завдання як: «Завдання-ланцюжки» (від простого до складного), «Досягни висоти», «Перевір свої знання», «Зіграй в морський бій», «Вмій виживати» та інші. Такі завдання розвивають у школярів логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, передбачати. В учнів концентрується увага, покращується пам'ять; адже мозок включається у різні творчі операції.

Саме школа має навчити дитину відчути і розуміти красу, де б вона не виявлялася, забезпечити єдність між естетичним розвитком дитини і її моральним, фізичним вихованням і трудовою підготовкою; пробудити бажання вносити красу в навколишнє життя, працю, поведінку, здатність ненавидіти зло і боротися з ним.

Вчителі мають вчитеся самі, всиляти в дитину віру у власні можливості, підтримати у виявленні творчого мислення; створити на заняттях атмосферу творчості. Бо творчість – це стан душі дитини, тож потрібно помітити кожного учня, виявити його і допомогти розвинути творчі задатки.

Список використаної літератури

  1. Задорожній К. М. Розвиток інтелекту та пізнавальної активності учнів / К. М. Задорожній. – Харків : Основа. – 2008. – С. 27.
  2. Інтерактивне навчання. Шкільний світ. – К. : Редакції загально-педагогічних газет, 2004. – С. 19.
  3. Ратушна Т. Формування компетентності учнів засобами інтеграції природничих дисциплін / Т. Ратушна // Біологія. Шкільний світ. – 2013. – № 23. – С. 7.