Впровадження практики ідей сімейного виховання в сучасній школі (Килимник В. М.).

Килимник Вікторія Михайлівна,

учитель початкових класів

Уманського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа

I-III ступенів № 7 колегіум»

Уманської міської  ради

Черкаської області

Обґрунтовуючи педагогічні ідеї О. Захаренка, зазначимо, що сім'я - це головне та основне місце, де з покоління в покоління передаються моральні цінності, а першоосновою їх формування є взаємовідносини між батьками та увага до старших.

На думку О. А. Захаренка, школа має можливість залучати до виховної роботи з учнями їх батьків, які можуть керувати роботою гуртків за інтересами, взяти шефство над учнями, які виявляють особливий інтерес до певних галузей знань, бути наставниками педагогічно занедбаних учнів, брати участь у проведенні екскурсій, обладнанні школи, допомогти в профорієнтаційній роботі, у керівництві роботою учнівських бригад з ремонту обладнання приладів і наочності.

Ефективність виховної роботи можлива за умови добровільного партнерства і співпраці вчителя, учнів та їх родин, що передбачає виявлення та активізацію виховних можливостей сім'ї, підвищення педагогічної культури батьків і організацію спільної діяльності сім'ї та школи. Організація родинно-шкільного виховання на таких засадах вимагає зміни традиційної спрямованості вчителя і батьків, активізує пошук нових шляхів, форм і методів взаємодії сім'ї та школи. Залучення батьків до співпраці важливо розпочати від перших днів відвідування школи їхніми дітьми. Адже для молодшого школяра батьки і перший учитель є тим оточенням, яке відіграє істотну роль в освоєнні дитиною моральних норм і правил суспільства, у формуванні її життєвих орієнтирів і цінностей. Тому основною метою взаємодії школи та сім'ї стає необхідність створення освітнього простору, де педагоги разом з батьками в інтересах дитини розв'язують проблеми її розвитку, а через спільну педагогічну діяльність сприяють налагодженню партнерських взаємин між школою і сім'єю у вихованні духовно-творчої особистості. Взаємодія «учитель – сім'я учня»  характеризується як взаємно довірлива, з повагою та зацікавленістю.

З метою пізнання кожної родини учнівського колективу та залучення батьківської громади до пошуково-дослідницької роботи, було розпочато роботу над проектом «Від зернинки до колоска»(рід-рідня-родина), де батькам відводилася ключова роль у зборі та обробці інформації про свій рід та підготовки до презентації проекту дітьми, представленні талантів своєї родини. Основним завданням роботи у проекті було створення презентації  про родинне дерево та родинні професії, сімейні реліквії та родинні таланти.

Спільна справа завжди зближує, як вважав О. Захаранко, тому  наступним кроком творчого союзу батьків та школи стало створення класного музею «Світлиця», у якому за допомогою батьків було зібрано понад 60 експонатів. В експозиціях музею розміщені предмети побуту, знаряддя праці, народні іграшки, писанки, рушники, зразки національного одягу. А учні виступили екскурсоводами.

В рамках проекту «Від зернинки до колоска» відбулося свято «У родинному колі». Щасливий той учитель, який відчуває підтримку батьківської громади у всіх починаннях. Творчі батьки – творчі діти, активні батьки – активні діти.

Цікавою була підготовка та впровадження у навчально-виховний процес проекту «Дендрологічний парк «Софіївка» – одне із семи чудес України». Була проведена екскурсія до осіннього парку. Учні та батьки познайомились із флорою та фауною парку, дізналися про історію парку. Екскурсоводом була мама одного з учнів.

Так, завдяки організації та підтримці батьків, стало традицією відзначати День іменинника, проведення виховних годин, майстер-класів, інформаційних хвилинок, ранкової руханки, проведення екскурсій. Разом з батьками школярі складають літописи, які описують родовід родини, заслуги її членів перед Батьківщиною, проведення ярмарків, спільне прибирання шкільного подвір’я.

Батько та мати однієї з учениць, які є фінтес-тренерами, щоранку проводять ранкову руханку для учнів. А медсестра дитячої лікарні (мати учня) проводить профілактичні бесіди щодо шкідливих звичок та дотримання здорового способу життя. Для досягнення єдності педагогічних вимог сім'ї та школи, використовуються різноманітні форми співробітництва: індивідуальні, групові, колективні.

Індивідуальні форми роботи дозволяють встановити особистий контакт вчителя з усіма батьками, з'ясувати сутність педагогічної позиції сім'ї, тактовно допомогти батькам зрозуміти і виправити помилки, якщо вони є, або використати, зробити надбанням усіх кращий досвід сімейного виховання, або вжити рішучих заходів щодо оздоровлення виховної ситуації в сім'ї.

Найбільш поширеними формами індивідуальної роботи з батьками є бесіди і консультації в школі або при відвідуванні учителем сім'ї учня.

Завдання батьків - організувати життя дітей так, щоб у них формувалися необхідні якості. Для цього необхідно вчити їх рахуватися з реальністю, відчувати і розуміти свою залежність від сім'ї, школи, Батьківщини. Олександр Захаренко вважав, що життя в сім'ї слід організовувати таким чином, щоб за будь-яких обставин дитина мала чіткий напрям, обмежувала, де необхідно, свої бажання і потреби, розрізняла, що добре, а що погано, що можна, а що не можна, що доступно, а що ні.

Педагогічні ідеї О. А. Захаренка, торкнули моє серце, осягнувши атмосферу добра, зацікавленості, творчого шукання кожного прожитого ним дня, кожної великої справи, нині маю й сама активно використовувати його досвід у власній педагогічній діяльності.

Батьки, не володіючи достатньою мірою знаннями вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, іноді здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно. Все це, як правило, не дає позитивних результатів. У таких сім'ях немає міцних міжособистісних зв'язків між батьками і дітьми і, як наслідок, "авторитетом" стає зовнішнє, часто негативне оточення, що призводить до "виходу" дитини з-під впливу сім'ї.

І якщо школа не буде приділяти належну увагу вдосконаленню навчально-виховного процесу, спрямованого на взаємодію батьків і педагогів, то відбудеться відчуження сім'ї від освітньої установи, педагогів-від сім'ї, сім'ї - від інтересів творчого і вільного розвитку особистості дитини.

Батьки повинні також розуміти, що в цій важливій справі немає дрібниць. Вони мають вчити дітей бачити високий моральний зміст, здавалося б, у найпростіших діях і вчинках - у бережливому ставленні до живої природи, у хвилюванні за самотню людину, у піклуванні про батьків, рідних, хворих, старих - про всіх, хто потребує турботи і допомоги.

Постійно увагу батьків та вчителів О. Захаренко звертав на виховання глибокої пошани до людей похилого віку. Дітям треба роз'яснювати, що старість може бути спокійною лише тоді, коли її поважають. Педагог всім своїм життям, всією діяльністю показував, що всюди і повсякчас можна комусь принести добро чи допомогти боротися зі злом.

Допомагаючи ветеранам війни, ветеранам педагогічної праці, одиноким пристарілим, впроваджуємо настанови О. Захаренка: вітаємо з днем народження, запрошуємо їх на шкільні свята, допомагаємо продуктами харчування.

Погляди О. Захаренка на виховання учнів, взаємодії школи та сім’ї, на виховання в учнів поваги до батьків, старших актуальні і в наш час. Школа, на думку педагога, у здійсненні виховних завдань не може обійтися без родини. Так і родина без школи не зможе виконати свою основну функцію.

Список використаних джерел

1. Ігнатенко П. Слово про новатора // Рад. освіта. 1998. 1 січ.

2. Береговой Я. А. Директор села: Об известном украинском педагоге А. А. Захаренко // Педагогіка толерантності. 2002. № 2.

3. Жалдак О. Про увічнення пам'яті Олександра Захаренка // Освіта України. 2002. 31 трав.; Освіта. 2002. 12-19 черв.

4. Каракоз С. Слово про вчителя // Освіта. 2003. № 4-5. 22-29 січ.

5. Гладка Н. М. Творча авторська школа Олександра Захаренка // Пед. вісн. 2003. № 3.

6. Сисенко О. П. Школа - колиска твоєї щасливої долі // Пед. вісн. 2003. № 3.

7. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка // Дівочі гори. 2003. Трав.

8. Слєпинін О. Педагогічна симфонія Олександра Захаренка // Дзеркало тижня. – 2008. – № 18