Концепції авторської школи Олександра Захаренка (Петришина О. А.).

Петришина Олена Андріївна,

вихователь ГПД

Уманської загальноосвітньої школи № 8

Уманської міської ради

Питання щодо ефективної організації навчання і виховання учнів у закладах освіти є актуальним і важливим. Існуюча система виховної роботи, повною мірою не задовольняє вимоги часу і не дає можливості у повній мірі реалізувати мету і завдання Національної програми виховання дітей в Україні.  Крім того, недостатньо використовуються виховні можливості навчальних предметів.

Саме тому безцінним є досвід Сахнівської школи – авторської школи Олександра Антоновича Захаренка.

Сьогодні досвід Сахнівської школи є безцінним, оскільки там було створено унікальну систему навчально-виховної роботи, яка забезпечувала формування толерантної особистості школяра, готової до співробітництва, сприяла розвитку здібностей кожної дитини до творчої діяльності. Намагаючись забезпечити повноцінний виховний вплив на учнів своєї школи, О. А. Захаренко враховував можливості усіх суб'єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив не тільки підтримував зв'язки з різноманітними закладами, об'єднував їхні зусилля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що школа стала центром культурно-виховуючого середовища села Сахнівка.

Концепція його авторської школи передбачає:

1. Спрямування навчально-виховного процесу на поглиблення знань учнів та отримання потрібної і цікавої інформації, яку мають доносити до учнів вчителі.

2. Турботу про здоров'я дітей, про їх фізичну витривалість.

3. Шанування надбань історії. Вивчення традицій і звичаїв народу, що прийшли до нас із сивої давнини.

4. Виховування у дітей патріотичні почуття і гордості за родину, однокласників, односельчан, село, Батьківщину.

5. Обов'язковим предметом школи має бути "Материнство" або "Материнська школа" не лише для учнів, а й для тих жителів села, які збираються стати батьками.

6. Головна вимога школи – якісні і системні знання учнів, участь їх в олімпіадах, конкурсах від шкільного до державного рівня.

7. Випускники школи у своїх знаннях не повинні відрізнятися від учнів престижних закладів.

8. Авторська школа ставить своїм завданням навчити дітей бачити красу світу і берегти її [1].

У 2002 р., вже після смерті педагога, Сахнівській школі було надано статус «Авторської школи О. А. Захаренка». Його ім'ям названо вулиці в рідній Сахнівці та м. Корсуні-Шевченківському [3]. У Концепції авторської школи О. Захаренка чітко передбачається вивчення традицій і звичаїв народу.

Олександр Захаренко зробив значний теоретико-методологічний і практичний внесок у відродження школи в сільській місцевості, керуючись ідеями: буде школа – буде село, буде держава; виховання повинно стосуватися усіх ланок неперервної освіти впродовж усього життя. Педагог зазначає, що центральною постаттю виступає вчитель і до нього має бути шанобливе ставлення держави, особливі умови його підготовки, задоволення його життєвих потреб, професійних запитів [2].

Аналізуючи досягнення Авторської школи О.А.Захаренка як особистісно-розвивальної моделі навчального закладу, неможливо не визначити значення гурткової і позакласної роботи з учнями.  З упевненістю можна стверджувати, що саме залучення школярів до цікавої творчої діяльності в позаурочний час спонукало їх до набуття нових знань і навичок. Олександр Антонович розумів, що навчання має обов’язково поєднуватися з багатогранною грою розумових і фізичних сил - тільки в такому випадку навколишній світ буде притягувати дитину, викликати цікавість і прагнення до пізнання життя. Посильна трудова діяльність, крім формування відповідних навичок, наповнює дитячу душу відчуттям радості, щастя і, до того ж, сприяє відкриттю безмежно багатого світу думок. Істина проста і беззаперечна: «фізична праця, яка чергується з навчанням, - захоплююча подорож дитини в світ мрій і творчості» [3], і це обов’язкова умова будь-якої виховної системи.

Олександр Антонович Захаренко, пояснюючи власну філософію виховання, говорив: «Школа без мрії – що птах без крил. Треба відшукати таку мрію, таку ціль, якою б захопились діти, батьки і вчителі. Тоді цікаво жити, навчатися, творити». І далі: «Ми, наприклад, щорічно ставимо перед учнями яку-небудь мету, точніше – готуємо їх до неї. Вона має надихати дітей, учителів, батьків, і якщо діти звикають жити в постійному прагненні – вирішувати певні великі задачі, то життя наповнюється глибоким змістом. І врешті-решт дитина навчиться жити цілеспрямовано» [4]. Такий підхід забезпечував комплексний виховний вплив на учнів. Крім того, реалізація кожного проекту передбачала не тільки участь школярів і вчителів, а й активну допомогу батьківської громади.

Проаналізувавши педагогічний досвід Сахнівської школи можна зробити висновок, що не лише матеріальна база школи, форми та методи навчально-виховної діяльності відіграють вирішальну роль у педагогічному процесі, головне – хто буде це робити, хто той педагог і наставник, який запам’ятовується, насамперед, своєю особистістю. Перш за все це – людина культури, педагог-творець, який уміє захопити «живим», емоційним, пристрасним словом рідної мови і через нього вплинути на особистість, розвивати у своїх вихованців любов і повагу до своєї історії, культури, традицій. Саме талановитий майстер, захоплений своєю справою, передає бажання працювати і творити своїм учням, бо ж учитель може дати дітям лише те, чим володіє сам.

Творче осмислення педагогічної дії О. А. Захаренка та його колективу дозволяє нам - молодим учителям виокремити власну виховну модель у освітній парадигмі буття, а працюючим спеціалістам – аналізувати, узагальнювати, запроваджувати провідні ідеї та великі колективні справи у свою педагогічну практику.

Педагогічна спадщина українського педагога-новатора, дійсного члена АПН України, Російської академії освіти, народного вчителя СРСР Олександра Антоновича Захаренка є цінним національним скарбом України, і обов’язок нас дослідити й упровадити в освітню практику його ідеї, методи, засоби формування особистості.

Список використаної літератури

1. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка. //Дівочі гори. - 2003.- Травень. - С.1-8.

2. Захаренко О. А. Розраховуємо на мудрість // Віче. – 1993. – № 3.

3. Захаренко О. А. Слово до нащадків. - Черкаси, 2004.

4. Захаренко А. Источник вдохновенного труда. //Русский язык и литература в школах УССР. -1976. -№ 2.