Щербатенко Ю. А. Сучасні форми і методи патріотичного виховання

Щербатенко Юлія Анатоліївна,

учитель початкових класів

Золотоношківської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Драбівської  районної ради

 За останні десятиліття під гучними гаслами демократизації та гуманізації суспільства, відродження національної історії та культури фактично сталася їх політизація. На вістрі ідеологічної боротьби опинилася школа. Про низький стан патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх шкіл свідчать результати соціологічних та педагогічних досліджень.

     Любов до Батьківщини є однією з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якістю синтетичною, «патріотизм включає в себе емоційно-моральне і дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної природи, до своєї нації, до матеріальних та духовних надбань суспільства» [1, с.52]. Проте легко виховувати любов до країни, яка забезпечує належний фінансовий добробут і впевненість у майбутньому. Важче це робити, коли діти щодня стикаються з матеріальними нестатками та постійними розбіжностями між бажаним і реальним. Але ж якщо до виховання патріотів навіть не братися, кращого майбутнього для України досягти буде важко.

     У наш час основна увага патріотичному вихованню надається саме «як вихованню національному, тобто вихованню в дусі ментальності українського народу, його кордоцентризму, потягу до прекрасного і прагнення до гармонії» [3, с.16-17].

     На сьогодні серйозне занепокоєння викликає споживче ставлення молоді до рідної землі, прагматичне бажання влаштуватися комфортніше. Відсутність належного патріотичного виховання дітей, шкільної молоді може спричинити серйозну духовно-моральну деформацію суспільства. Таким чином, сформувати в учнів почуття патріотизму як найважливішої духовно-моральної й громадянської цінності – нагальне завдання загальноосвітньої школи, починаючи з першого року навчання дитини у школі.

     Кризу у вихованні патріотизму молодших школярів на сьогоднішній день поглиблює ряд суперечностей, що виникли на суспільному, особистісному та родинному рівнях.

     Враховуючи вікові особистісні новоутворення дитини,за І. Д. Бехом, процес патріотичного виховання розпочинається вже з першого року її навчання у школі [1, с. 99-101]. При цьому слід обов’язково спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент в дошкільному віці та в процесі родинного виховання.

     Основними завданнями патріотичного виховання молодших школярів є формування здатності дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховання у неї любові до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.

     Однак, в сучасних умовах, коли реалізується гуманістичний та особистісно-орієнтований підходи у вихованні не можна не враховувати участі самого вихованця в цьому процесі. В сучасній школі поняття „метод виховання” має означати спосіб спільної діяльності, спільний шлях партнерства, співробітництва між вихователем і вихованцем, досягнення бажаної мети виховання. Цілком згодні з такою точкою зору М.Фіцула, Мойсеюк стосовно методів виховання: „Під методами виховання слід розуміти найважливіші способи взаємопов’язаної діяльності вихователя і вихованців, які спрямовані на усвідомлення школярами сутності суспільних цінностей, розвиток позитивних ставлень до них, вироблення відповідних навичок і звичок поведінки, їх корекцію і вдосконалення, підтримку розвитку індивідуального потенціалу особистості” [2, с. 458-459].

В ході  педагогічної діяльності необхідними є  наступні методи і форми роботи: розповідь вчителя, бесіда, міні-дискусія, опитування, інтерв’ювання, анкетування учнів, інтерактивні технології (мозковий штурм, обговорення по групам), метод проектів; ігрові методики (ігри-мандрівки, козацькі забави, історичні подорожі у часі, змагання тощо), творчі завдання та роботи учнів (вікторини, складання ребусів, кросвордів, конкурси малюнків, міні-оповідань, казок).

     Враховуючи недостатньо розкритий потенціал інноваційних методів у патріотичному вихованні ми особливу увагу приділили методу проектів.

Золотоношківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Драівського району є дослідником і наслідником ідей педагога-гуманіста, великого патріота О.А.Захаренка. Важливим напрямком реалізації програми патріотичного виховання молодших школярів в цій школі стали теми проектів „Я і моя родина” та „Мій родовід”, „Я – дитина України”, „Пізнай Україну” тощо.

Завдяки участь у цих проектах, в учнів виховуються повага і відданість батькам, сім’ї, родині, готовність до взаємодопомоги, шанування традицій, звичаїв свого народу, культивується усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ.

Одним з провідних методів виховання патріотизму в молодших школярів у позаурочній діяльності є метод проектів, який дозволяє їм в майбутньому адаптуватись до вимог постійно змінюваного суспільства і життя в ньому.

     Саме ж проектування в навчально-виховному процесі стає необхідним, коли вчитель відчуває відповідальність за результати своєї праці з дітьми. Результатом такої спільної роботи з батьківською громадою і стануть спільно підготовлені „родинні” презентації дитячих проектів, спільна участь в екскурсіях, святах, виставках.

      Враховуючи вікові особливості дітей молодшого шкільного віку, їхній потяг до ігрової діяльності ми у своїй роботі з метою формування усіх компонентів патріотизму дітей даної вікової групи використовуємо також різні види ігор: історичні ігри-подорожі у часі, ігри-мандрівки, спортивні ігри-змагання, ігри-змагання, свята (наприклад, „Козацькі забави”), ігри-драматизації „за змістом казок”, навчальні ігри на уроках з виховним навантаженням патріотичного характеру тощо.

 

Література:

 

1. Бех І.Д Виховання особистості: Сходження до духовності / Іван Дмитрович Бех. – Київ : Либідь, 2006. – 271 с.

2.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка : навч. посіб. / Неля Євтихіївна Мойсеюк. – Київ, 2003. – 615 с.

3.Сисоєва С.О. Особистісно зорієнтовані педагогічні технології: метод проектів / С.О.Сисоєва // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві

результати: [практико зорієнтований збірник] / ред. І.Г.Єрмаков. – Київ :  Департамент, 2003. – С. 119-124.

4.Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник / Михайло Миколайович Фіцула. – Київ : Академвидав, 2006. – 560 с.