Карпович О.В. Національно-патріотичне виховання у системі роботи класного керівника.

Олена Валеріївна Карпович,

 учитель англійської мови,

соціальний педагог

Медведівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

ім. М. Залізняка

Чигиринської районної ради

 

 

  Патріотизм починається з колиски

Василь Сухомлинський

 

Виховний процес у сучасних загальноосвітніх закладах потрапив у дуже скрутне становище: на фоні світової духовної кризи, (а в нинішній Україні вона позначається особливо) незалежно від наших бажань, відбувається зміна орієнтирів і цінностей. Тому зрозуміло, що заможну, духовну і матеріально багату Україну збудують лише палкі її патріоти.

Сучасні діти... Які вони? Якими ж головними рисами характеризується громадянин сучасної України як ідеал нової людини і, отже, як ідеал виховання?

Держава передбачає забезпечення повного добробуту і вільного всебічного розвитку всіх членів суспільства через вільний розвиток кожного громадянина Батьківщини: розширення реальних можливостей для застосування громадянами своїх творчих сил, здібностей і обдарувань, для всебічного розвитку особи.  Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що набуває сьогодні особливого значення. Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді, частина якої щороку поповнює лави державних службовців. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади. Щоб ці реформи не призводили до краху, національно-патріотичне виховання повинно супроводжувати молодь впродовж всього їхнього шкільного й студентського життя. Можна багато говорити про виховання молоді, як абстрактної маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть [1].

Виходячи з основ технології формування патріотизму, класний керівник у практичній діяльності має реалізувати такі завдання:

1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини;

2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;

3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;

4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі [4].

Яскравим прикладом такої діяльності є Медведівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. М.Залізняка, де кожен педагог наголошує: «Ми виховуємо патріотів».

Наша школа не один рік працює над реалізацією Програми розвитку патріотичного виховання дітей і підлітків «Немає кращої землі, ніж та, що зветься краєм рідним». І це не пусті слова. Випускниками школи є учасники АТО: Шмиголь А.В., Гапченко С.В., Андрущенко О.П., Зубенко Т.А., Головко Р.О., Дутко В.Р., Лисенко Т.В. та ін. В їхню честь та як приклад для наслідування молодому поколінню, кожен класний колектив взяв участь в  проекті «Алея пам’яті». Діти збирали світлини місцевих героїв, які розмістили на стендах: «Хоробрі серця» «Герої небесної сотні» .

Весь освітній процес у школі насичений різними напрямки патріотичного виховання. Проте особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу, а саме: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі, а надто громадянській освіті.

Національно-патріотичне виховання учня - процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності.

Патріотичне виховання спрямовуємо на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формуємо в дітей та молоді національні світоглядні позиції, ідеї, погляди і переконання на основі цінностей вітчизняної та світової культури [4].  Воно здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.    

Школа це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед методів і форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих можна застосовувати також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо.

 Домінуюча роль в організації позакласної діяльності належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів. Тому в процесі виховання своїх п’ятикласників застосовую як індивідуальні, так і групові та колективні форми роботи. А саме:

- бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Що таке воля», «Рід, родина, рідня», «Патріотизм – нагальна потреба України»;

- дайджест місцевих новин – «Що, де, коли?», «Сторінками районної газети», «Цікаві хвилинки», «Тиждень моєї України»;

-       Участь в роботі шкільної телестудії «Шкільні горизонти», газета «Жива розмова»;

-       Інтерактивні он-лайн спілкування з учнями: в  Інтернет групі «Розмова з класним керівником» на Facebook, Instagram.

-       Участь у проектах: конкурс презентації мультимедійних фільмів «Моя родина», «Дерево родоводу», виставка – конкурс шкільної клумби «Квіти моєї родини – краса України»

-       Акції «Лист на війну», «Оберіг для солдата», «Подарунки від Миколая»;

-       Флешмоби: «Ми нація єдина, ми діти твої, Україна », «щасливі діти – нації майбутнє»;

-       Свята, години спілкування, які виховують любов до української мови, – «Свято рідної мови», «Мужай прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», «Тиждень української мови»;

-       Віртуальні екскурсії до країни Україна із зупинками: «Українські Карпати», «Донецькі терикони»і т.д. ;

-       зустрічі з місцевими письменниками, поетами;

-       філологічні мікроекспедиції, тощо;

- форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: відвідання місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам’яток, замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів, виготовлення схем, макетів, щомісячного історичного календаря, влаштування виставок, заочна подорож «Україно ти моя прекрасна», складання історії свого роду, участь в роботі шкільних гуртків, етнографічного та фольклорного ансамблів, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

- форми роботи військово-патріотичного виховання: патріотичні клуби, участь у військово-патріотичній грі Сокіл «Джура»; святкування Дня перемоги, Дня збройних сил України, участь у фізкультурно-оздоровчому патріотичному комплексі «Козацький гарт»; інтелектуальні вікторини «Гордимося подвигами предків»;

- архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності, проведення семінарів, конференцій, «круглих столів», уроки пам’яті, уроки мужності та ін.;

- виховання бережного ставлення до природи – створення учнівських проектів «Очевидне – неймовірне», «Дивосвіт», «Заповідними стежками Холодного Яру»;відвідання та вивчення унікальних історичних та гідрологічних пам’яток на території села: криниця М.Залізняка, джерела «Живун», «Дзеркало»

- виготовлення виробів учнями з природних матеріалів, проведення конкурсів на кращий плакат; екологічні екскурсії, олімпіади, свята, конкурси, штаби охорони природи, пошукова діяльність;

- засоби виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, клуби юних юристів, дипломатів, теоретичні конференції.

Мою увагу привернули компоненти національно-патріотичного виховання учнів через втілення Дальтон-плану, який був використаний ще у 30-х роках XX ст. в школах України. Він дає можливість підвищити ефективність нової технології формування патріотичних рис учнів, а саме:

- Дальтон-план може використовуватися у школах, ліцеях, гімназіях за умови, що їх програми відображатимуть реальне життя, а методи національно-патріотичного виховання відповідатимуть засадам психології підлітка;

- найбільш яскраві особливості Дальтон-плану: виразність навчальних завдань, свобода (воля) учнів у виборі часу і засобів виховання;

- у Дальтон-плані яскраво виявляється співробітництво учнів, їх позитивна емоційність від участі у житті класу, школи, суспільства;

- кожен учень повинен оволодіти відповідними методами та оцінювати власні успіхи, зважаючи на чинники, які допомагають їм, або, навпаки, перешкоджають;

- через зацікавлення (мотивацію) учнів до програмного матеріалу, самостійного його опрацювання, привчання до доброзичливого й братнього ставлення один до одного в Дальтон-плані можна успішно вирішити питання свідомої дисципліни учнів [6].  

Таким чином, використання такого підходу до технології формування патріотичних рис особистості передбачає пізнання учнями не тільки навколишнього середовища, але й себе, своєї свідомості.

Використання діагностики, моніторингових досліджень дає нам можливість визначити результативність виховного процесу в школі, зокрема як він впливає на рівень вихованості учнів. В результаті чого ми прийшли до висновку, що на національно – патріотичну вихованість дітей впливають наступні критерії:

  • ціннісне ставлення особистості до Батьківщини;
  • ціннісне ставлення особистості до суспільства, людини;
  • ціннісне ставлення особистості до етносу, нації, українського народу;
  • ціннісне ставлення особистості до історико-культурної спадщини України;
  • ціннісне ставлення особистості до збереження та ставлення до навколишнього середовища;
  • рівень національної культури.

Через діагностику, яку проводить психологічна служба школи, класний керівник визначає наскільки якісно реалізовано педагогічні завдання та які з них вимагають подальшого вирішення. Тому я, як молодий класний керівник, можу порівнювати результати діагностування на початку навчального року та в кінці, спланувати наступну виховну годину, бесіду чи будь який інший вид роботи так, щоб покращити результативність вихованості моїх учнів.

Статистика свідчить, що на запитання, чи пішли б молоді люди захищати свою країну у разі війни, 44% з них відповіли ствердно, 12% впевнені, що вони не стали б на захист Вітчизни, а решта просто не змогли визначитись.

Було проведено опитування в класі. Як результат - із 15 осіб: 11 учнів пішли б захищати свою країну у разі війни, а 4 учнів – не змогли визначитись. Ось і є підказка для наступної теми виховання патріотизму учнів 5 класу – «Який він, патріот своєї країни?»

Також не треба забувати, що важливим чинником формування свідомості підлітків є сім`я, адже саме вона є прикладом для наслідування. Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - такий шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості. Родинне виховання - це природна і постійно діюча ланка виховання, що обумовлює розвиток людини на всіх стадіях її життя.

Під час виховного процесу педагоги і батьки традиційно перебувають у різних ситуаціях, хоча відомо: для того, щоб допомогти учневі, необхідно забезпечити єдність дій школи, класного керівника і сім’ї. Адже сім’я, як єдиний організм з притаманним йому мікрокліматом, має винятково важливий вплив на дитину.

Завдання школи, сім'ї, громадськості - здійснювати гармонійне виховання підростаючого покоління, дбати про те, щоб розумові, моральні, трудові, естетичні і фізичні якості кожного виховання розвивалися узгоджено і ритмічно. Успішне виконання цього завдання можливе лише тоді, коли педагогічний процес у всіх своїх ланках і елементах підпорядковується загальній меті суспільного виховання.

Розуміння цього не станеться завтра, не дасть швидких результатів, але зрушення в свідомості приведе до дій і майбутнього успіху. Мало невеликої групи яскравих особистостей. Важливо, щоб ціле покоління почало думати по-іншому. Це покоління ще не розчароване, у нього ще все попереду. Потрібно працювати, потрібно все зрушити з мертвої точки. Перший крок - самий складний. Не потрібно відразу ставати героями. Але доведеться стати трішки більш трудолюбивими і стійкими, трішки менш лінивими і безвідповідальними. І ось, якщо це «трішки» помножити на всіх – ми будемо мати дуже багато».

Сучасні діти України прагнуть бути освіченими, кваліфікованими, дисциплінованими, політично розвиненими та відданими Батьківщині. Тому завдання педагогів – підтримати їхнє прагнення . На жаль, серед сучасної молоді бракує активних організаторів, наполегливих і загартованих, здатних володіти собою та впливати на інших. Тому моя мета як класного керівника полягає в тому, щоб власними вчинками, поглядами, розумінням покладеної на мене місії формувати істинних патріотів України із своїх вихованців.

 

 

Література

 

1.Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена постановою Колегії МОН України та Президією АІІН України №12/5-2 від 22.11.2001р.;(електронний ресурс)

2.Концепція національно-патріотичного виховання молоді від 27.10.2009 №3754/981/538/49; (електронний ресурс)

3.Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»; (електронний ресурс)

4. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»; (електронний ресурс)

5.Сухомлинський В.О. Народження громадянина [Текст] // Вибр. твори: в 5-ти т./В.О.Сухомлинський.-К: Рад.школа, 1977.

6. «Дальтон – план» Автор Д.-п. — Е. Паркхерст (електронний ресурс).