Качапкіна А.О. Патріотизм під час війни

Качапкіна Анна Олексіївна,

практичний психолог

Звенигородської спеціалізованої школи

I-III ступенів імені Тараса Шевченка

Звенигородської районної ради

 

 

Патріотизм – це фундамент суспільства й держави, духовно-моральна основа їх життєдіяльності та ефективного функціонування. Будь-яка країна та нація потребують наявності дієвої, ефективної системи патріотичного виховання громадян, методи й форми якого можуть видозмінюватися й оновлюватися [1, с.5].

То яким же чином патріотизм пронизує нашу свідомість та підсвідомість?

Нині наше покоління вперше зіткнулося з реальною війною. Це значним чином впливає на сприйняття дійсності та сприйняття себе як патріота нашими співвітчизниками, оскільки окрім «теоретичної» любові до рідної країни перед громадянами України постало питання реальної готовності пожертвувати власним життям заради Батьківщини. І наразі це питання зовсім не риторичне [7, с.8]. ЗМІ, реальна війна, страх втрати незалежності і багато інших чинників відродило в нас почуття єдності та патріотизму. Підростаюче покоління має знати своїх патріотів, свою історію, адже знаючи своє минуле ми зможемо побудувати щасливе та незалежне майбутнє.

Виходячи з цього, головною метою школи на сучасному етапі є відродження вікових національних принципів виховання та відповідно до сучасних вимог – виховання громадянина як члена правового суспільства, демократичної держави, особистості, що відчуває й цінує ідеали свободи й рівності, усвідомлює цінність людської гідності, здатна сама визначати пріоритети власного життя, прагне встановлення справедливості і стабільності політичної системи й готова підтримувати її існування.

Патріотичне виховання пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни [1, с.5].

Візьмемо до уваги, що в українській літературі у великій мірі присутнє виховання національно свідомого громадянина України, формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення творів Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара,О.Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів і дочок України,шанобливе ставлення до культур усіх народів світу, відповідальність кожного за долю нації [2, с.1]. Згадаємо декілька письменників та їх поетичні твори.

Поет-патріот, Володимир Сосюра зі зброєю в руках захищав свою Вітчизну – оспівану ним Україну – спочатку у рядах Петлюрівської армії, потім як військовий кореспондент у часи Другої світової війни. Заклик поета любити Україну – це велика любов, це справжній патріотизм поета. В. Сосюра звертається, насамперед, до молоді, оскільки майбутнє України пов’язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме її доля. Про вірш Сосюри «Любіть Україну» компартійна газета «Правда» свого часу писала, що під ним підписалися б і Петлюра та Бандера, а поет – націоналіст, який пише про Україну поза часом і простором. Володимир Сосюра після всіх тих нападів та звинувачень чекав на арешт, та після смерті Сталіна і розстрілу Берії провидіння захистило його, хоча в ГУЛАГу за нього відсиділа заручником його дружина [9].

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди…[4].

Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається  одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського народу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні розмовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:

Україно, Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.

Любов Шевченка до природи, милування красою рідної землі становлять характерну рису його патріотизму. "Нема на світі України, немає другого Дніпра!.." - з захопленням проголошує поет. В художніх творах Шевченка образи рідного пейзажу, картини природи є неперевершеними зразками живопису слова. Пригадаймо чудову картину ранку в творі "Сон":

...світає, Край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесонько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Характеризуючи найважливіші етапи формування поезії Великого Кобзаря, не можна обійти такий його видатний твір, як "І мертвим, і живим…":

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.[5]

Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка — неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності.

Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним і щасливим [8].

Сім струн

Леся Українка

(Посвята дядькові Михайлові)

DO

(Гімн. G r a v e*)

* Урочисто (італ.).

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

 

По світі широкому буде та пісня літати,

А з нею надія кохана

Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,

Де схована доля незнана? …[3].

Також для поезії Василя Симоненка характерні прояви української класичної традиції. Провідним мотивом творчості поета є любов до своєї України, котру він називає матір’ю. Саме синівською розмовою з матір’ю Україною є вірш «Задивляюсь у твої зіниці...». У ньому митець висловлює свою велику любов: «Україно! Ти для мене диво!», і велику тривогу за її долю: «Ще не всі чорти втекли на небо, Ходить їх до біса по землі». «Я українець. Оце і вся моя автобіографія»,— сказав колись Василь Симоненко. І тому він відстоює святе право бути вільним наодинці з Україною, пожалітися їй, рідній, щиро зізнатися у своїх найпотаємніших почуттях:

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!..

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті [6].

І наостанок хочеться процитувати велику українку Ліну Костенко: «А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни». Наша країна — безцінна і ми пишаємося нею. Живімо ж та працюймо так, щоб і вона пишалася кожним із нас! [7, с.13].

 

Список використаних джерел.

 

  1. Інноваційні технології виховання патріотизму дітей та учнівської молоді [Електронний ресурс] : Матеріали обласної науково-практичної інтернет-конференції. / Автор-упорядник Ю. М. Зоря. – Черкаси : КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2016. – 182 с. URL : http://oipopp.ed-sp.net/public/attached_files/zb_ynt_konf.kvyten_2016.pdf
  2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання на уроках української мови та літератури. [Електронний ресурс] : Харківський університетський ліцей : [сайт]  : http://www.lyceum.univer.kharkov.ua/index.php/ru/uchebno-vospitatelnaya-rabota/natsionalno-patrioticheskoe-vospitanie/1223-metodichni-rekomendatsiji-shchodo-natsionalno-patriotichnogo-vikhovannya-na-urokakh-ukrajinskoji-movi-ta-literaturi
  3. Сім струн. [Електронний ресурс] : Бібліотека української літератури : [сайт]  URL : http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=525
  4. Володимир Сосюра «Любіть Україну» [Електронний ресурс] : Вся Україна : [сайт]    URL : https://allukraine.co.ua/archives/330/comment-page-1
  5. Патріотичні мотиви творів Т.Г. Шевченка. [Електронний ресурс].  URL : http://www.ukrlit.net/6klas/7/patriotic.html
  6. Значення патріотизму в житті сучасної людини у творах В. Симоненка. [Електронний ресурс].  URL : http://www.ukrlit.net/lesson/7klas_1/47.html
  7. Гордієнко А.І.  «Патріотичне виховання у бібліотеці: традиції минулого і сучасного досвіду» Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек для дітей 28-30 жовтня 2015 року. Полтава : [Електронний ресурс].  URL : http://www.chl.kiev.ua/metodu/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97.pdf