Сіренко В. В. Виховання патріотизму в сучасних умовах

Сіренко Вікторія Володимирівна,

учитель математики та інформатики

Вороненської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Жашківської районної ради

Черкаської області

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. Безумовно, патріотичне виховання підростаючого покоління − основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Коли усі діти стануть національно свідомими громадянами – патріотами, це забезпечить Україні гідне місце у цивілізованому світі.

Відповідно до Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» одним із пріоритетних завдань освіти є національно-патріотичне виховання молодих поколінь. У Програмі Міністерства освіти і науки України «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» говориться: «Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу -- не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя» [5,  с.6].

Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи. Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування в учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм − одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів повинне вироблятися відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого. Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України варто починати з раннього дитинства. Тому,неоціненну роль відіграє у цьому школа.

У методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах говориться: «Важливо, щоб кожний навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації, та встановлення громадянського миру й злагоди в суспільстві» [4, с.1].

У вітчизняній школі  приділяється велика увага вихованню у підростаючих поколінь етичних якостей особи, колективізму, громадськості, шанобливого ставлення до історії своєї країни, до геральдики, до свого народу. Виховання патріотизму у школярів передбачає застосування великого арсеналу виховних форм і методів. Форми проведення різноманітні: від традиційних до нетрадиційних. Серед них слід назвати такі як індивідуальна, групова, колективна, масова, самостійна, систематична, епізодична,  домашня тощо.

Використовувані педагогами у виховній практиці індивідуальні форми роботи дозволяють краще пізнати особливості виховання патріотизму школярів, а також розкрити індивідуальність, здібності і нахили дітей. Як батьки, так і школярі в свою чергу можуть отримати кваліфіковану консультацію, пораду педагога з тих чи інших питань чи проблем, які їх турбують. Практика показала, що переваги цієї форми роботи полягають у тому, що вона дозволяє кожному учаснику виховного процесу поглиблювати і закріплювати знання, виробляти необхідні вміння, навички, формувати досвід пізнавальної творчої і виховної діяльності [10].

Особливе місце у системі виховної роботи школи займає проектна діяльність. Як свідчить практика, лише самостійна дослідницька, пошукова діяльність переводить її(діяльність) у творчі вчинки, високий рівень морально-естетичної поведінки особистості, а отже, веде до успіху. У діяльності увага вихователя акцентується на таких аспектах:

  • розвиток творчої особистості дитини;
  • виявлення та становлення індивідуальних особливостей

школярів;

  • рівні особистісно-виховних досягнень учнів [7].

Масові форми роботи використовувані педагогами бувають простими і комплексноми. У простих – зміст розкривається, в основному, за допомогою одного засобу, методу (виступ,  лекція, диспути тощо), тоді як у комплексних масових формах за допомогою різноманітних засобів та методів, що визначили складну структуру заняття.

У залежності від обраних і використаних методів виховного впливу, форми роботи поділяються на: вербальні (інформування, лекції, конференції, круглі столи); практичні (екскурсії, олімпіади, конкурси, ігри); наочні (виставки, тематичні стенди, шкільні газети). Зокрема, екскурсії є важливим чинником у пробудженні інтересу в учнів до патріотичних цінностей, збагачують уявлення і знання про Україну, рідний край, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів їх світогляду. Демонструючи певні зразки і даючи їм оцінку, дорослі впливають на емоційний стан учнів, формуючи у них вишуканий смак.

Спосіб організації кожного виду діяльності потребує творчого підходу з боку педагога.

На уроках математики, виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до вікових особливостей учнів.

В  5-6 класах одним із основних напрямків формування  патріотизму учнів є використання краєзнавчого матеріалу. Особливого значення набуває ознайомлення з історією рідного краю. Доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до України, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про  рідний край, його природу, населення, господарство, історію. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ України і Томаківщини зокрема. Краєзнавчий матеріал близький дітям. Він наочний і конкретний. Задачі можуть бути різної тематики. Розв’язання  таких задач сприяє розширенню світогляду, пов’язує математику з оточуючим середовищем. Сприяють формуванню патріотизму  національної свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, знань про культуру українського народу виконання побудови візерунків української народної тематики за даними координатами  при вивченні теми «Координатна площина» в 6 класі.

У 7-9 класах крім текстових задач даної тематики при вивченні геометричного матеріалу,  а саме перетворень на плошині можливо розширити знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних українських орнаментів. При розгляді даного матеріалу доцільним буде і згадки про писанкарство. Бажано звернути увагу учнів на те, що ці види творчості виникли дуже давно, люди протягом поколінь вкладали в цей вид мистецтва дух українського народу, його самобутність. За допомогою прикладів різних українських орнаментів і вишивок учням можна показати багато геометричних перетворень.

У 10-11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до Батьківщини, відданості своєму народу,  гордості за його культурні надбання, вболівання за його долю [1] .

Не потрібно забувати і про інновації. На сьогоднішній день, в загальноосвітньому навчальному закладі виникає гостра необхідність впровадження інноваційних технологій виховання патріотизму в учнів. Для реалізації цього завдання потрібні вчителі новатори – патріоти Батьківщини. Адже жодна байдужа людина не зможе надати для цього необхідний «грунт», його може підготувати вчитель-патріот, перебуваючи у пошуку і створенні нового та результативного [3, с.16].

Дуже важливою ознакою патріотизму є законослухняність, знання не лише свої прав, а й обов’язків. Говорячи про права та обов’язки , можна використати тренінгові заняття: «Уроки толерантності», «Права та обов’язки», «Сенс життя» та ін..

Тренінг дозволяє вирішувати широке коло завдань: від формувань знань, умінь та навичок до вироблення складних комплексів ідей, пропозицій, планів чи програм. Перевага тренінгу як методу обумовлюється ще й тим що:

  • Ø учні вчаться ефективніше, коли належним чином цінується їхнє власне знання та спроможність щось зробити чи запропонувати свою ідею;
  • Ø коли вони мають можливість поділитися та проаналізувати  власний досвід у комфортному  для них середовищі [9].

На жаль, сьогодення  змушує нас формувати громадську позицію учнів фактами з реального життя. Адже зараз наша країна переживає не прості часи, сьогодні держава фактично перебуває у стані війни. Наші діти не можуть бути сторонніми, вони усвідомлюють, що в житті є і горе, і хвороби, і війна. Вони разом із близькими, рідними стають учасниками цих нелегких часів. В багатьох дітей батьки мобілізовані, родини беруть участь у громадських акціях та надсилають допомогу нашій армії. А нам стоїть завдання, в свою чергу, підтримувати наших вихованців, допомогти їм усвідомити себе як частину народу України. Український учений, письменник і видатний педагог Василь Сухомлинський наголошував на тому, що не варто відгороджувати дітей від людських проблем і страждань[8].

Доречно, педагогам максимально використовувати елементи родинної педагогіки у своїй роботі.   Проведення родинних свят допомагають дітям зрозуміти, що батьківський дім – основна школа для кожного, де людина пізнає саму себе, досліджує свій рід, вивчає та зберігає звичаї та  традиції. Традиційні шкільні свята, пізнавальні години, круглі столи, виставки учнівських робіт, родинних дерев, презентації проектів, організація батьківської просвіти, навчально-виховні заходи: цикли Різдвяних  свят (свята Андрія, Миколая, театралізоване вертепне дійство, колядки та щедрівки); Великодні свята(виставки писанок, крашанок), гаївки, веснянки та ін. формують національну свідомість молодого покоління через вивчення свого родоводу, генетичного коріння, традицій і звичаїв своєї родини, відновлення культу матері та сім’ї [2, с.8 ]. Головне, що мають засвоїти учні – це дорожити честю свого роду.  Так як людина живе в роді, для роду і через рід. Недарма в народі говорять « Якщо хочеш відродити здоровий рід, треба відродити все потоптане, забуте, відродити свої корені» [6, с.2].  Тільки тоді можна зберегти націю, виховати дітей патріотами і громадянами України.

Виховати людину, яка любить свою землю, народ,  яка готова до захисту своєї Батьківщини - дуже не просте завдання. Але воно, безумовно, здійсненне, якщо ми, педагоги, будемо виконувати його з любов’ю  й добротою, не забуваючи мудрих слів: «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який потрібно запалити!» Від того, як буде поставлена робота з патріотичного виховання у всіх школах нашої країни, залежить наше майбутнє. Дуже хочеться, щоб система національного виховання була постійною й спрямованою на кінцевий результат – виховувати справжнього громадянина-патріота своєї країни. І нам це вдається, тож ми на правильному шляху. Діти добре засвоюють головне: любов до батьківщини – це прояв патріотизму, а захист  Вітчизни – це священний обов’язок кожного патріота.

Отже, національно-патріотичне виховання повинно наскрізно  пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, патріотичне, громадське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Для цього повинна створюватися цілеспрямована, організована взаємодія дітей з батьками, педагогами, дитячими колективами, громадськими об’єднаннями, закладами культури, територіальною громадою. Застосування наведених форм, методів і засобів патріотичного виховання покликане формувати в дитині когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь, міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, а патріоти своєї країни якраз і повинні бути такою особистістю!

Список використаної літератури:

  1. Бевз В. Г. Практикум з історії математики: Навч. посіб. для студентів фіз.-мат. ф-тів./ В. Г. Бевз– К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 312 с.
  2. Виховна робота в школі – Видавнича група «Основа»  2015. - № 14(125). - С. 6-10
  3. Каташов А. І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею: автореф. дис. …кандидата пед. наук:13.00.01/А. І. Каташов.− Луганськ, 2001, − 20 с.
  4. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641.
  5. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. ПрограмаМіністерства освіти і науки України. - К.: Основи, 2007. - 68 с.
  6. Пістун Т.В. Українські прадавні обереги. – Тернопіль: Навчальна книга –  Богдан, 2009.
  7. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» . – Київ, 2007 р.
  8. Сухомлинский В. О. Сто порад учителю. – К.: Рад. Шк., 1988. -304 с.
  9. Тимчищин О. І. Робоча книга вихователя. – Тернопіль «Астон» 2001 р.
  10. Шкільна І.М. Практика виховання патріотизму старших підлітків у позаурочній діяльності.// [Електронний ресурс]
  11. www.google.com.ua