Як уникнути проблемних педагогічних ситуацій на уроці?

Відповідь

 Боголій В.М., завідувач обласного центру

  практичної психології соціальної рооботи ЧОІПОПП.

     Одним з "каменів спотикання" на уроках молодих вчителів є питання дисципліни. Конфліктна ситуація на уроках дуже часто виникає в результаті недосвідченості педагога, як наслідок неписьменної, непрофесійної, неетичної його поведінки.

Авторитарний тон ще нікого не врятував в подібних випадках. Навпаки, створення штучної дистанції між учителем і класом (або учнем) рідко йде на користь справі і не допомагає усунути конфлікт. Коректне вирішення конфліктних ситуацій - необхідний елемент професійної педагогічної підготовки учителя.

Для реалізації установки на рішення конфліктів "мирним шляхом" А.С. Чернишов, автор "Практикуму за рішенням конфліктних педагогічних ситуацій"пропонує кілька педагогічних правил.

     Правило 1. Не намагайтеся за кожним негативним вчинком школяра бачити тільки негативні мотиви. Тут важлива "педагогічна пильність" - уважне ставлення до кожного гострого моменту у взаємодії зі школярами та колегами і вдумливий аналіз того, що сталося. Бачити тільки погане - посилювати конфліктність ситуації.

       Наприклад, вчителька видаляє з класу ученицю за те, що та посміхнулась на уроці. Навздогін учениці доноситься: "Я над тобою ще не так посміюся!" Дівчина кульгає, тому сприймає заяву вчительки як насмішку над своїм каліцтвом. При розгляді цієї ситуації, з'ясувалося, що вчителька сприймала посмішку школярки як знущання над своєю глухотою, про що учениця навіть і не підозрювала. Учениця ж своєю посмішкою сподівалася згладити свою недугу.

    Правило 2. Ретельно готуйтеся до уроку, не допускайте ні найменшої некомпетентності у викладанні свого предмета.

      Наприклад, учитель разом з учнем вирішують на  дошці завдання і приходять до неправильної відповіді. Поки педагог шукає помилку, клас поводить себе дуже шумно. Учитель, повернувшись до класу, попросив: "Хлопці, тихше, не збивайте!" Один з спритних учнів додав: "Нетямущого з пантелику!"

Учитель вибігає з класу.

       Правило 3. Школярі схильні охочіше виконувати розпорядження вчителів при опосередкованому способі впливу. Є два способи впливу на людину - прямий і непрямий, опосередкований. Перший спосіб - традиційний, ігнорує особливості особистості - заснований на вольовому тиску на психіку учня і тому найменш ефективний, хоча ззовні прямий спосіб здається єдино правильним і навіть природним, логічно обґрунтованим для вирішення питання: вимагати те, що потрібно зробити, наказати, покарати винного. Однак для учня прямий вплив, до того ж з погрозами і роздратуванням, є психологічно неприйнятним і викликає у відповідь протидію негативного характеру. Більш ефективний спосіб - другий. Це метод непрямого впливу. Сенс в тому, що через порушення інтересів, потреб, мотивів поведінки людини від нього можна домогтися більшого. Саме через спонукання, через стимули можна поставити людину в такі умови, коли він сам буде діяти в інтересах колективу і спільної справи, а одночасно і з метою власного самоствердження.

       Наприклад, учень втрачає інтерес до навчання. В щоденнику - одні незадовільні оцінки. Навколо все погано: вчителі соромлять, забрехався.

 Учитель, беручи щоденника до рук, не поспішає влаштовувати рознос. Гортаючи щоденник, він у роздумах запитує: "Що ж ми будемо робити? Нам з тобою треба постаратися поправити стан справ. Ти погано вчишся, я, мабуть, погано вчу. Давай доведемо всім, що ми можемо виправитися". Результат неодмінно буде позитивним. Навіть, якщо учневі не вдасться виправити всі оцінки, то все одно вчитель досяг мети - він завоював довіру дитини.

     Правило 4. Школяра можна змінити на краще з допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості. Важливий засіб формування особистості школяра - педагогічно грамотна оцінка його як особистості. Мудра, обґрунтована оцінка людини є для нього сигналом про соціальне просування, благополучне самоствердження в соціально правильному напрямку.

Психологи пропонують такі правила оцінки особистості:
• позитивна оцінка – ефективна в поєднанні з високою вимогливістю;
• неприйнятні глобальна позитивна і глобальна негативна оцінки;
• глобальна позитивна оцінка викликає почуття непогрішності, знижує самокритичність, вимогливість до себе, закриває шляхи для подальшого вдосконалення;
• глобальна негативна оцінка підриває у школяра віру в себе, викликає огиду до школи і до навчання.

 Найбільш доцільні:

• парціальна позитивна оцінка, коли в результаті особистість пишається своїми досягненнями в одному конкретному випадку і разом з тим усвідомлює, що успіх не дає підстави для самозаспокоєння у всіх інших відносинах;
• парціальна негативна оцінка, при якій учень розуміє, що в даному конкретному випадку він зробив помилку, яку можна виправити, тому що для цього він має достатньо сил і можливостей.

         Правило 5. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їх авторитет.
Соціальні психологи рекомендують по можливості частіше використовувати спільну діяльність як найбільш ефективну форму організації. Не всяка робота в колективі по суті колективна. У групі часто бувають завдання індивідуальні, фронтальні, однак і в тому, і в іншому випадку між учнями не виникає жодних нових відносин. Інша справа - завдання, які вимагають об'єднаних зусиль, а поділ обов'язків на шляху до спільної мети буде народжувати відносини взаємної відповідальності. Можна рекомендувати такі форми спільної діяльності на практичних і лабораторних заняттях: парна робота в мікрогрупах, коментування усних відповідей та рецензування письмових робіт з подальшим їх обговоренням у групі, колективний показ досягнень і т.д.

         Правило 6. Передбачливість і коректність поведінки вчителя знижують напругу у спілкуванні. Важливим профілактичним засобом є так званий орієнтовний стиль поведінки, який передбачає передбачливість, коректність, люб'язність у спілкуванні зі школярами. Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з гідністю. Таким чином, будуть захищені ті соціально цінні норми, які відстоює учитель. Щоб виграти психологічне протиборство в зіткненні двох полярних систем норм і цінностей, вчителю доцільно запам'ятати ці підказки:

         Підказка перша. "Двоє збуджених людей не в змозі прийти до згоди" (Дейл Карнегі). Постарайтеся докласти максимум зусиль, щоб в гострій ситуації стримати себе, ні в якому разі не лайтесь і не дратуйтеся. Підліткова аудиторія високо цінує самовладання, витримку і гумор педагогів.

         Підказка друга. "Затримайте реакцію!" Не слід відразу ж вступати в полеміку з опонентом, особливо якщо його дії не становлять загрозу для оточуючих. Треба зробити вигляд, що ви ніби не помічаєте порушника, хоча в той же час даєте зрозуміти, що добре бачите його дії. Суть прийому в тому, що він підкреслює другорядність зухвалої поведінки порушника і тому педагогу немає чого відволікатися від ведення уроку. "Факт непомічання" явного порушення дозволяє внести деяку розгубленість в дії дезорганізатора і знижує його активність. Відстрочена реакція часто дає психологічну перевагу вчителю.

         Підказка третя. "Переведи реакцію!" Цей прийом також служить для розвінчання значущості вчинку і особистості порушника. Цей прийом технічно реалізується через виконання учителем повсякденних дій на уроці (звернення до класу з привітанням, робота з журналом, погляд у вікно і т.д.) незважаючи на надзвичайну обстановку, здавалося б, не терпить зволікання. У підсумку "герой" конфлікту залишається наодинці з собою. Цим знижується "задум" боротьби.

         Підказка четверта. "Будь раціоналізатором!" Відомо, що все те, що стало смішним і незграбним в очах оточуючих, втрачає силу впливу і перестає бути небезпечним. Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з гідністю. Таким чином будуть захищені ті соціально цінні норми, які відстоює учитель.

         Підказка п'ята. "Будь парадоксальним!" Постарайтеся при нагоді звернути підступний задум порушника дисципліни на користь собі і справі. Бажано так "розкласти" суть ситуації для учнів, щоб ще й подякувати порушнику за допомогу (з іронією, природно). Учитель постає сильною та оригінальною особистістю. Діти не люблять сірості.